Рішення № 13672313, 03.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.Справа № 18/101-2023 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кім. 58А, 59, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Фермерського господарства "Сосулівське", вул. Лесі Українки, 69 Г, с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в розмірі 13 500 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави

За участю представників:

Прокуратури: Ковальчук О.Р. помічника прокурора, посвідчення№ 36

Позивача: Баран В. С. головного спеціаліста юриста, довіреність № 18 від 21.04.2010р.

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача та помічнику прокурора розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, надалі позивач, до фермерського господарства "Сосулівське", надалі відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 13 500 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором №4 від 30.03.2009 р. та договором №26 від 29.09.2009 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки згідно встановленого графіку, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 13 500 грн. Для забезпечення виконання своїх зобовязань за даними договорами, 31.03.2009 р. та 15.12.2009 р. між сторонами у справі було укладено договори застави.

В підтвердження викладеного позивачем подано договір №4 від 30.03.2009 р. та договір №26 від 29.09.2009 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 31.03.2009 р., договір застави від 15.12.2009 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення №57 від 01.04.2009 р., платіжне доручення №216 від 16.10.2009 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 27.12.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2011 р., який відкладався до 03.02.2011 р., зокрема і у звязку із неявкою представника відповідача та з метою витребування необхідних доказів.

Представники позивача та помічник прокурора в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення Р4857900000378 (знаходиться в матеріалах справи), а тому суд розглядає справу згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, думку помічника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування Укрдержфонду та його регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від повернення кредитів, наданих з державного бюджету селянським (фермерським) господарствам, а неповернення кредитів завдає шкоди інтересам держави, відтак прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

30.03.2009 р. між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством "Сосулівське" (відповідачем по справі) укладено договір №4 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 20 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням придбання поголівя свиней та повернути її у визначений договором строк (розділ 1 договору).

П.п. 3.4.2. п. 3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01.10.2010 р. в сумі 4 000 грн.; до 01.10.2011 р. в сумі 4 000 грн.; до 01.10.2012 р. в сумі 4 000 грн.; до 01.10.2013 р. в сумі 4 000 грн.; до 30.03.2014 р. в сумі 4 000 грн.

29.09.2009 р. між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством "Сосулівське" (відповідачем по справі) укладено договір №26 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 50 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням провадження виробничої діяльності та повернути її у визначений договором строк (розділ 1 договору).

П.п. 3.4.2. п. 3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01.10.2010 р. в сумі 10 000 грн.; до 01.10.2011 р. в сумі 10 000 грн.; до 01.10.2012 р. в сумі 10 000 грн.; до 01.10.2013 р. в сумі 10 000 грн.; до 29.09.2014 р. в сумі 10 000 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

На забезпечення зобовязання, що виникло відповідно до договору №4 від 30.03.2009 р., 31.03.2009 р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств (надалі заставодержатель) в особі директора Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Пінязя Б.П., фермерське господарство "Сосулівське" (надалі заставодавець) та ОСОБА_1 (надалі майновий поручитель) уклали договір застави, згідно якого майновий поручитель передає заставодержателю у заставу належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 транспортний засіб марки "ЗИЛ", модель-130, рік випуску 1967 року, шасі (рама) б-н, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований ОРЕВ Тернопіль 19.08.1999 р. Ринкова вартість заставленого майна становить 29 840 грн. (п.п. 1.1., 1.2. договору застави).

На забезпечення зобовязання, що виникло відповідно до договору №26 від 29.09.2009 р., 15.12.2009 р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств (надалі заставодержатель) в особі директора Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Пінязя Б.П. та фермерське господарство "Сосулівське" (надалі заставодавець) уклали договір застави, за яким заставодавець передає у заставу товари в обігу (надалі майно), а саме: свиноматки 30 голів, 6 000 кг, загальною вартістю 104 760 грн. Предмет застави знаходиться за адресою: с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору застави).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як стверджує прокурор та представник позивача, вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання згідно договорів про надання фінансової підтримки №4 від 30.03.2009 р. та №26 від 29.09.2009 р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 20 000 грн. та 50 000 грн. виконав належним чином, про що свідчать платіжні доручення №57 від 01.04.2009 р. на суму 20 000 грн. та №216 від 16.10.2009 р. на суму 50 000 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору №4 від 30.03.2009 р. (п.п.3.4.2). зобовязання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 01.10.2010 р., в сумі 4 000 грн. не виконав, а зобовязання щодо повернення наданої допомоги наданої згідно договору №26 від 29.09.2009 р., строк виконання якого настав 01.10.2010 р., в сумі 10 000 грн. виконав частково та повернув позивачу отриману фінансову допомогу в розмірі 500 грн. Відтак, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за двома договорами становить 13 500 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе згідно з договором про надання фінансової підтримки №4 від 30.03.2009 р. та договором №26 від 29.09.2009 р. зобовязання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, щодо неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку, станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Сосулівське" 13 500 грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки "ЗИЛ", модель-130, рік випуску 1967 року, шасі (рама) б-н, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований ОРЕВ Тернопіль 19.08.1999 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та свиноматки в кількості 30 голів, 6 000 кг.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Сосулівське" (вул. Лесі Українки, 69 Г, с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36164605) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033150) 13 500 (тринадцять тисяч пятсот) грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки "ЗИЛ", модель-130, рік випуску 1967 року, шасі (рама) б-н, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований ОРЕВ Тернопіль 19.08.1999 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та свиноматки 30 голів, 6 000 кг, на рахунок УДК м. Тернопіль, 02801400, р/р 31230460700002 в ГУДКУ в Тернопільській обл., МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119.

3.Стягнути з Фермерського господарства "Сосулівське" (вул. Лесі Українки, 69 Г, с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36164605) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 135 (сто тридцять пять) грн. державного мита.

4.Стягнути з Фермерського господарства "Сосулівське" (вул. Лесі Українки, 69 Г, с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36164605) в дохід Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 04.02.2011 р., через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька