Ухвала суду № 13671824, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.02.11№ 05-5- 2 / 1396 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн"

до Державної акціонерної компанії "Хліб України"

про визнання наказу недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати (повноваження особи, яка підписала позовну заяву, належним чином не підтверджені).

Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального Кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Відповідно ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

В наданому дорученні від 13.09.10р. не вказано, що представник позивача має право на підписання саме позовних заяв.          

Зазначене в довіреності право підпису на документах товариства позивача взагалі та право подавати документи (в тому числі позовні заяви), не є наданим довірителем права на підписання саме позовних заяв, як це передбачено ст. 54 ГПК України.

Крім того позивачем, всупереч ч. 2 ст. 36 ГПК України, надано суду незасвідчену копію вищенаведеної довіреності.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Проте додані Позивачем до позовної заяви ксерокопії документів засвідчені не у відповідності до вищенаведених норм (п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а тому не приймаються судом в якості належних доказів, як того вимагає ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Позивачем у платіжному документі (квитанції від 26.01.11р.) на перерахування мита у рядку "призначення платежу" не зазначено символ звітності банку 095 та код за бюджетною класифікацією 22090200, що є порушенням вищенаведених норм.

Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 5 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.

В графі призначення платежу вказаного платіжного документу (квитанції) зазначено "державне мито", але відсутні відомості про позовну заяву по якій сплачено державне мито.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Станом на 23.06.10р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, та оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться за наступними реквізитами:

Рахунок: 31218264700001

Отримувач: ГУ ДКУ у м. Києві

МФО: 820019

Код ЄДРПОУ 24262621

Банк: ГУ ДКУ у м. Києві

Код платежу: 22050003

Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) про (предмет спору).

В платіжному документі мають бути зазначені всі вищенаведені реквізити (лист ДСАУ від 23.06.10р. №1021-4/4), що є підтвердженням сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку при зверненні з позовом до Господарського суду міста Києва.

Проте, в поданому Позивачем платіжному документі (квитанції від 26.01.11р.) на перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у рядку "призначення платежу" не зазначено код платежу - 22050003. Також у цьому рядку зазначено "інформаційно-технічне забезпечення", але відсутні відомості про позовну заяву по якій сплачуються ці інформаційно-технічні послуги.

Керуючись п. 1,3,4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Суддя                                                                                           І.О. Домнічева