Рішення № 13671820, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/32821.12.10

за позовом          приватного підприємства «ПРО-ПРЕ», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маестро», м. Київ

про          стягнення 19579,65 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Качуєвський М.О., предст. дов. № 89/1209 від 01.12.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ПРО-ПРЕ»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маестро» про стягнення 19579,65 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем його зобов’язань щодо повної оплати товару, поставленого за договором № 42/08 від 17.01.2008 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 13 040 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача відсотки річних в розмірі 671,64 грн., втрати від інфляції в розмірі 3773,86 грн. та з посиланням на п. 6.2 договору пеню в розмірі 2094,15 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.12.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач в судові засідання явку своїх представників не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судових засіданнях, зокрема 21.12.2010 року від останніх до суду не надходило.

В даному випадку суд враховує, що відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (оригінал в матеріалах справи), однак відповідач правом на участь своїх представників в судових засіданнях не скористався.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

          17.01.2008 року приватне підприємство «ПРО-ПРЕ», Продавець (надалі по тексту ПП «ПРО-ПРЕ», Позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Маестро»»- Покупець (надалі по тексту ТОВ «Гранд Маестро», Відповідач) уклали Договір № 42/08 (далі за текстом - Договір), пунктом 1.1. встановлено, що Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості, по цінам та в термін згідно видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем у гривнях згідно рахунку Продавця на умовах відстрочення платежу 14 календарних днів. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів Покупця на поточний рахунок Продавця.

В липні 2008 року позивачем відповідачеві було поставлено товар на суму 20282,5 грн., що підтверджується накладними № РН-0000000411 від 02.07.2008 року на суму 17040 грн., № РН-0000000471 від 24.07.2008 року на суму 3242,5 грн. Зазначені накладні оформлені належним чином, підписані представниками сторін та містять печатки сторін (копії в матеріалах справи). Факт отримання товару підтверджується довіреностями № ЯПБ№ 111971 від 01.06.2008 року, № ЯПБ № 111973 від 24.07.2008 року.

При цьому позивачем були виписані відповідачеві податкові накладні № 426 від 02.07.2008 року на суму 17040 грн., № 488 від 24.07.2008 року на суму 3242,5 грн.

Для оплати товару позивачем відповідачеві було виставлено рахунки-фактури № СФ-0000441 від 02.07.2008 року на суму 17040 грн., № СФ-0000508 від 24.07.2008 року на суму 3242,5 грн.

Відповідач з позивачем розрахувався частково. Згідно даних позивача відповідач перерахував йому суму в розмірі 3242,5 грн. згідно рахунку № СФ-0000441 від 02.07.2008 року.

При цьому відповідачем було направлено на адресу суду пояснення в яких останній повідомив про часткове погашення заборгованості в розмірі 500 грн. 06.12.2010 року та надав платіжне доручення на підтвердження, в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,якщо договоромабо актами цивільного законодавстване встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах, в зв’язку з чим суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідно до п.3.1 Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах відстрочення платежу в 14 календарних днів.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару станом на день вирішення даної справи, вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак в зв’язку з погашенням відповідачем суми боргу в розмірі 500 грн. після порушення провадження по справі в сумі 12540 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі, відсотки річних в розмірі 671,64 грн., втрати від інфляції в розмірі 3773,86 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості отриманого товару за кожен день прострочення оплати.

Оскілки судом встановлений факт порушення відповідачем його грошового зобов’язання вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 2094,15 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, представник в судове засідання не з’явився проти доводів позивача в повному обсязі не заперечив.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати позивача, що сплачені за частину вимог спір по яких врегульовано після порушення провадження по справі покладаються на відповідача в зв’язку з припинення провадження по справі в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу на суму 500 грн. припинити.

           Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маестро»(03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-б, кв. 320, ід код 35001390 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства «ПРО-ПРЕ»(03680, м. Київ-124, вул. Радищева,3, ід. код 30679531) 19079,65 грн. (дев’ятнадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень шістдесят п’ять копійок), з яких 12540 грн. (дванадцять тисяч п’ятсот сорок гривень) основного боргу, 3773,86 грн. (три тисячі сімсот сімдесят три гривні вісімдесят шість копійок) інфляційних втрат, 671,64 грн. (шістсот сімдесят одну гривню шістдесят чотири копійки) 3 % річних, 2094,15 грн. (дві тисячі дев’яносто чотири гривні п'ятнадцять копійок) пені, а також 195,80 грн. (сто дев’яносто п’ять гривень вісімдесят копійок) грн. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

Суддя О. С. Копитова