Рішення № 13671793, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/52002.02.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до1)Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіДжіТек»

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Компасс Трейд»

3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Модель-Т»

4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс»

простягнення заборгованості в сумі 8 761 843,76 грн., шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивачаІгнатенко М.В., представник за дов. б/н від 07.04.2010;

від відповідача-1 не зявився;

від відповідача-2 не зявився;

від відповідача-3 не зявився;

від відповідача-4 не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіДжіТек»(далі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компасс Трейд»(далі відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Модель-Т»(далі відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс»(далі відповідач-4) про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 8761843,76 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.10.2010 за курсом НБУ становить 69321955,46 грн. та складається з:

- 7000000 дол. США заборгованість по тілу кредиту;

- 1007321,05 дол. США заборгованість по відсоткам;

- 754522,71 дол. США заборгованість по пені.

Позивач також просив звернути стягнення на:

- предмет іпотеки за договором іпотеки №PL 08-699/28-2, укладеним між позивачем та ТОВ «Модель Т»(далі Договір іпотеки №08-699/28-2), а саме: нежилі приміщення №30 підвалу: №№1-34; І, загальною площею 490,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, літ. «А», що належить відповідачу-3 на праві власності;

- предмет іпотеки за договором іпотеки №PL 08-700/28-2, укладеним між позивачем та ТОВ «Зевс», а саме: нежилі приміщення №190, 190а, загальною площею 288,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 7, літ. «А», що належить відповідачу-4 на праві власності.

Ухвалою суду від 22.11.2010 було порушено провадження у справі № 34/520, розгляд справи було призначено на 13.12.2010.

Статтею 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Юридичні адреси відповідачів підтверджуються наданими Банком Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2010.

Ухвалою суду від 13.12.2010 відкладено розгляд справи на 12.01.2011.

На призначене судове засідання 12.01.2011 представник відповідачів не зявився, витребуваних судом доказів не надав. Разом з тим, судом з'ясовано, що від відповідача-2 та -3 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи №34/520, в зв'язку з тим, що на їх адресу документи, які перелічені в додатках до позову не надійшли.

Того ж дня, 12.01.2011 від представника позивача надійшло клопотання, у порядку ст. 69 ГПК України про продовження у більш тривалий строк розгляду справи №34/520, у зв'язку з складністю та необхідністю надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 12.01.2011 продовжено строк розгляду справи №34/520 та відкладення її розгляд на 02.02.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк належним чином виконав свої зобовязання за договором про надання кредитної лінії №CR 08-454/28-2 від 19.09.2008 (далі Кредитним договором), визначені п.1.1 даного договору, враховуючи те, що відповідач-1 порушив строки повернення кредиту та сплати процентів та з червня 2009 року не здійснює погашення заборгованості, Банк звернувся до суду та вимагає повернення Позичальником кредиту та сплатити проценти, нараховані Банком згідно з умовами Кредитного договору, а також сплатити пеню за несвоєчасне їх повернення.

31.01.2011 до загального відділу суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої позивач просив суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за Кредитним договором в сумі 8761843,76 дол. США, яка складається з:

- 7000000 дол. США заборгованість по тілу кредиту;

- 1007321,05 дол. США заборгованість по відсоткам;

- 754522,71 дол. США заборгованість по пені.

При цьому, у рахунок частково погашення вищезазначеної заборгованості позивач просив звернути стягнення на:

- предмет іпотеки за Договором іпотеки №08-699/28-2, а саме: нежилі приміщення №30 підвалу: №№1-34; І, загальною площею 490,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, літ. «А», що належить відповідачу-3 на праві власності;

- предмет іпотеки за Договором іпотеки №08-700/28-2, а саме: нежилі приміщення №190, 190а, загальною площею 288,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 7, літ. «А», що належить відповідачу-4 на праві власності.

Відповідачі письмових відзивів, в порядку ст. 59 ГПК України не подали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДіДжіТек»(далі Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредитну лінію, в рамках якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а Позичальник приймає, зобовязується належним чином використати ти та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобовязання, встановлені у цьому договорі.

Відповідно до п.п.1.1.1 п.1.1 Кредитного договору Кредит може надаватися в такій валюті: долари США та/або євро, та/або гривня.

За умовами Кредитного договору кожного разу, при наданні Позичальником Банку Кредитної заявки, Банк перераховує заборгованість Позичальника перед Банком за цим договором та/або за Кредитним договором-1, використовуючи для цього валютний курс НБУ на дати надання кожної Кредитної заявки та/або дати надання кожного Траншу. При цьому, у випадку, якщо за результатами такого перерахування загальна сума заборгованості Позичальника (як тієї, що вже існує на момент перерахування, так і тієї, що може виникнути при прийнятті Банком до виконання отриманої від Позичальника Кредитної заявки) перед Банком за цим договором та/або за Кредитним договором-1 перевищить доступну суму Кредиту та/або Ліміт фінансування, Банк має право не приймати до виконання таку Кредитну заявку (п.п.1.1.2 п.1.1).

Згідно з п.1.2 Кредитного договору Позичальник зобовязаний використовувати Кредит на поповнення оборотних коштів.

На виконання умов Кредитного договору, Банк перерахував Позичальнику кредитні кошти в сумі 7000000 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами:

-№84 від 24.09.2008 на суму 1000000 дол. США;

-№18 від 26.09.2008 на суму 337000 дол. США;

-№17 від 29.09.2008 на суму 1180000 дол. США;

-№12 від 01.10.2008 на суму 2000000 дол. США;

-№7 від 02.10.2008 на суму 2000000 дол. США;

-№13 від 03.10.2008 на суму 483000 дол. США.

Відповідно до п.1.4 Кредитного договору Позичальник зобовязаний сплатити Банку відповідну плату від суми Кредиту в порядку та на умовах, визначених нижче, а саме:

Проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки (LIBOR + 10.5)% річних із розрахунку 360 днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п.1.4.2 цього Договору відбулось збільшення процентної ставки, то з дати перегляду процентної ставки і до дати закінчення строку дії цього договору проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредит в доларах США на підставі ставки в розмірі (LIBOR + 12,5)% річних із розрахунку 360 днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене сторонами.

Розмір LIBOR фіксується Банком у перший Банківський день місяця, в якому було надано перший Транш в доларах США, і застосовується при розрахунку процентів за Кредит в доларах США протягом періоду до першого банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший транш в доларах США.

Першого банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в доларах США, а також першого банківського дня кожного наступного місяця протягом строку дії цього договору розмір процентної ставки підлягає коригуванню, а саме: розмір LIBOR фіксується Банком у перший банківський день відповідного місяця, що є наступним за таким відповідним місяцем.

Згідно з п.п.1.4.5 п.1.4 Кредитного договору проценти, що передбачені п.п.1.4.1-1.4.2 цього договору, нараховуються 20 числа кожного календарного місяця та повинні сплачуватися Позичальником Банку щомісячно протягом 3 банківських днів наступних за таким 20 числом кожного календарного місяця. За обставини, що з моменту отримання Траншу до початку строку сплати процентів залишається не більше 3 банківських днів, нарахування та сплата процентів відносно кожного Траншу здійснюється Позичальником у наступний строк сплати процентів.

Відповідно до п.1.6 Кредитного договору Позичальник зобовязаний виконати боргові зобовязання в повному обсязі не пізніше 1095 календарного дня з дати надання Банком Позичальнику Кредиту (першого Траншу) згідно цього договору, але, в будь-якому випадку, не пізніше 7 жовтня 2011 року, включно.

При цьому, сума кожного Траншу підлягає поверненню Позичальником протягом 365 календарних днів з дати отримання такого Траншу, враховуючи при цьому, що сума Кредиту в повному обсязі має бути повернута Позичальником Банку не пізніше 1095 календарного дня з дати надання Банком Позичальнику Кредиту (першого Траншу) згідно цього договору, але, в будь-якому випадку, не пізніше 07.10.2011, включно.

Як слідує з матеріалів справи, Позичальник з червня 2009 року не здійснює погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Пунктом 1.10 Кредитного договору визначено, що не зважаючи на інші положення цього договору, за обставини настання випадку невиконання умов цього договору та/або Кредитного договору-1 та/або випадку невиконання умов будь-якого з договорів про надання Банком послуг Позичальнику та/або будь-якій з компаній груп Позичальника (в тому числі, але не виключно: банківського кредиту та/або овердрафту та/або факторингу та/або авалю та/або гарантії та/або акредитиву), що є чинним на дату укладення цього договору та/або буде укладений сторонами та/або Банком та будь-якою з компаній групи Позичальника протягом строку дії цього договору Банк вправі вимагати виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній Банком частині. При цьому, таке виконання боргових зобовязань повинно бути здійснене Позичальником протягом 7 банківських днів з дня предявлення Банком Позичальнику відповідної письмової вимоги про це.

На виконання умов Кредитного договору, Банк звертався до Позичальника з досудовою вимогою за вих. №22-2-4/6806 від 01.10.2009, у якій вимагав дострокового виконання своїх зобовязань за договором, в звязку з допущеними порушеннями.

Однак, відповідач-1, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Таким чином, станом на 13.01.2011 (включно), з урахуванням заяви Банку про уточнення позовних вимог за Позичальником рахується непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами, в тому числі прострочена і строкова) у розмірі 8005229,43 дол. США яка складається з:

-7000 000 дол. США прострочена заборгованість по кредиту;

-188616,29 дол. США прострочена сума відсотків;

-816613,14 дол. США відсотки, нараховані на прострочений кредит.

У судовому засіданні 02.02.2011 представник Банку повідомив, що відбулось бухгалтерське сторнування, в звязку з чим, сума заборгованості Позичальника у сумі 1005229,43 дол. США підтверджується довідкою Банку за вих. №54-1/110 від 17.01.2011 за підписом Члена правління та Головного бухгалтера, а також банківськими виписками.

Відтак, заборгованість Позичальника по несплаченим процентам в сумі 2091,62 дол. США (1 007 321,05 дол. США заявлена у позові та 1005229,43 дол. США підтверджена матеріалами справи) задоволенню судом не підлягає, в силу того що не доведена позивачем та не підтверджена матеріалами справи.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Кредитного договору визначено, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобовязань по поверненню Кредиту, та/або сплаті процентів за Кредит в обумовлені цим договором строки Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобовязань Позичальником.

Таким чином, станом на 13.01.2011 (включно), розмір пені за невиконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором по простроченим процентам складає 754522,71 дол. США.

В забезпечення виконань зобовязань відповідача-1 за Кредитним договором, між Банком та ТОВ «Компасс трейд»було укладено Договір поруки №SR 08-140/28-2 від 15.04.2008, відповідно до положень якого повне, своєчасне та належне виконання зобовязань боржника має бути забезпечене Поручителем, беручи до уваги, що Поручитель ознайомлений з текс том договору про зобовязання цілком розуміє його зміст та погоджується поручитися перед Кредитором, цим Поручитель безумовно та безвідклично:

- приймає на себе зобовязання відповідати перед Кредитором за повне своєчасне та належне виконання Боржником зобовязання, у повному обсязі; та

- зобовязується перед Кредитором, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобовязання, протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора виконати таке зобовязання на користь Кредитора, якщо інше не буде вимагатися Кредитором у письмовій формі.

Пунктом 1.2 Договору поруки сторони погодили, незважаючи на інші положення цього договору, що положення цього пункту разом з іншими положеннями цього договору являють собою окремий договір (правочин) про солідарну відповідальність Поручителя за боржника перед Кредитором щодо виконання договору про зобовязання. Поручитель підписанням цього договору погоджується та зобовязується виступати солідарним боржником за договором про зобовязання. Це означає, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, і що Поручитель зобовязаний виконувати зобовязання в тому порядку та на тих самих умовах, що передбачені договором про зобовязання для Боржника.

22.09.2008 між сторонами укладено договір №2 про зміну Договору поруки, за умовами якого порука за цим договором забезпечує вимоги Кредитора щодо виконання Боржником зобовязання, що підлягають виконанню за Кредитним договором та/або повязані з Кредитним договором, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в Кредитному договорі, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до Кредитного договору, які можуть бути укладені сторонами Кредитного договору в майбутньому.

01.10.2010 Банк направив Поручителю досудовому вимогу №22-2-4/6807 від 01.10.2009, у якій повідомив про порушення Боржником своїх зобовязань за Кредитним договором та вимагав дострокового погашення ним, як Поручителем зобовязань Боржника.

Однак, вимога Поручителем виконана не була, грошові кошти не сплачені.

26.09.2008 між Банком та ТОВ «Модель-Т»укладено Договір поруки №08-699/28-2 для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання Боржником боргових зобовязань, у тому числі перерахованих у статті 2 цього договору, Іпотекодавець цим надає у іпотеку предмет іпотеки. У разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобовязань за Кредитним договором та/або в інших заставних випадках в силу цього договору Іпотекодержель має переважне право перед іншими кредиторами Іпотекодавуця одержати виконання боргових зобовязань та задоволення інших фактичних вимог за рахунок предмета іпотеки.

Предметом іпотеки за цим договором є нежиле приміщення, опис якого: нежиле приміщення №30 підвалу №№1-34; І, загальною площею 490,90 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська/Володимирська, буд.6/11, літера «А», що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, посвідченого 08.10.2002 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (зареєстрованого в реєстрі за №3464), що зареєстроване за Іпотекодавцем в бюро технічної інвентаризації.

26.09.2008 між Банком та ТОВ «Зевс»укладено Договір поруки №08-700/28-2 для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання Боржником боргових зобовязань, у тому числі перерахованих у статті 2 цього договору, Іпотекодавець цим надає у іпотеку предмет іпотеки. У разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобовязань за Кредитним договором та/або в інших заставних випадках в силу цього договору Іпотекодержель має переважне право перед іншими кредиторами Іпотекодавуця одержати виконання боргових зобовязань та задоволення інших фактичних вимог за рахунок предмета іпотеки.

Предметом іпотеки за цим договором є нежилі приміщення, опис яких: нежилі приміщення №190, №190а, загальною площею 288,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 7, літера «А», що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору №616 купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого 30.03.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. (зареєстровано в реєстрі за №1742), що зареєстровані за Іпотекодавцем в бюро технічної інвентаризації: реєстраційний номер №5794 п в книзі: 76п-92, що підтверджується: реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 27.05.2004.

Відповідно до п.2.1 Договорів порук, іпотека за цими договорами забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Боржником боргових зобовязань, що підлягають виконанню за Кредитним договором та/або повязані з кредитним договором, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в Кредитному договорі,в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до Кредитного договору, які можуть бути укладені сторонами Кредитного договору в майбутньому, а також інші фактичні вимоги.

Вищевикладені положення договорів іпотеки та порук встановлюють припис неподільності предмета зобовязання між відповідачами, тобто з вищезазначених положень договорів, забезпечення випливає з солідарного обовязку відповідачів виконати зобовязання, зокрема за рахунок предмета іпотеки, а у позивача є безумовне та безспірне право задовольнити свої вимог за рахунок предмету іпотеки.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 12 Закону визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Згідно з статтею 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Аналогічна вимога викладена у п.6.3 договорів іпотек.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк звернувся до відповідача-3 та -4 з іпотечними повідомленнями, в яких виклав зміст порушених Поручителем зобовязань за Кредитним договором та вимагав погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту направлення даних повідомлень.

Вказані повідомлення на адресу відповідача-3 та -4 були направлені 13.01.2010, що підтверджується копіями фіскальних чеків.

Однак, Іпотекодавці вимогу Банку проігнорували, коштів Банку не повернули.

Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Крім того, судом при розгляді справи враховано, що викладені положення договорів іпотеки встановлюють припис неподільності предмета зобовязання між відповідачами, тобто, з вищезазначених положень договорів, забезпечення випливає з солідарного обовязку відповідачів виконати зобовязання, зокрема, за рахунок предмета застави (іпотеки), а у позивача є безумовне та безспірне право задовольнити свої вимог за рахунок предмету застави (іпотеки).

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст.572, 589, 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора. За відсутності судового рішення про таке звернення не можна визнати обґрунтованим та законним будь-які стягнення позивача, а тому, позивач обґрунтовано звернувся до суду з відповідним позовом на примусове виконання обовязку в натурі відповідачами, як солідарними боржниками, тобто, на стягнення боргу з відповідачів солідарно, в т.ч. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 541, 543 ЦК України визначено, що солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Оскільки відповідач-1 не виконав взяті на себе зобовязання за Кредитним договором, а решта відповідачів взяли на себе відповідно до укладених договорів поруки та іпотеки зобовязання по виконанню умов Кредитного договору за відповідача-1, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

З встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача) має відбуватись шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, згідно експертного висновку субєкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідачів в повному обсязі, оскільки спір виник саме з їх вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіДжіТек»(04199, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 8, кім. 701, ідентифікаційний код 31629518), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компасс Трейд»(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 8, кім. 701, ідентифікаційний код 31307111) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166) заборгованість за договором про надання кредитної лінії №CR 08-454/28-2 від 19.09.2008 в сумі 8759752 (вісім мільйонів сімсот пятдесят девять тисяч сімсот пятдесят дві) доларів 14 центів США, що складається з:

-7000 000 дол. США прострочена заборгованість по кредиту;

-188616,29 дол. США прострочена сума відсотків;

-816613,14 дол. США відсотки, нараховані на прострочений кредит;

-754522,71 дол. США, пені за несвоєчасне сплату процентів.

У рахунок частково погашення вищезазначеної заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CR 08-454/28-2 від 19.09.2008 звернути стягнення на нерухоме майно, а саме:

- нежилі приміщення №30 підвалу: №№ 1-34; І, загальною площею 490,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, літера «А», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Модель-Т»(м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, ідентифікаційний код 23741354) на праві власності;

- нежилі приміщення №190, 190а, загальною площею 288,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 7,літера «А», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Зевс»(м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, ідентифікаційний код 20033757).

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, для задоволення грошових вимог ПАТ «ОТП Банк», шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки згідно експертного висновку субєкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіДжіТек»(04199, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 8, кім. 701, ідентифікаційний код 31629518), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компасс Трейд»(04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 8, кім. 701, ідентифікаційний код 31307111), Товариству з обмеженою відповідальністю «Модель-Т»(м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, ідентифікаційний код 23741354), Товариству з обмеженою відповідальністю «Зевс»(м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, ідентифікаційний код 20033757) на користь державного бюджету України 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяР.Б. Сташків