Рішення № 13671747, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/2001.02.11 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області          

до           Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про           стягнення неустойки у розмірі 706,83 грн

суддя Пукшин Л.Г.          

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Шабанов С.В. - за довіреністю №13-11-14146 від 13.07.10 р.

У судовому засіданні 01.02.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про стягнення з Відповідача неустойки у сумі 706,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між Сторонами було укладено договір оренди №2757/2006 від 28.04.06 р. Термін дії договору оренди закінчився 14.04.09. Проте Відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав його за актом приймання-передачі. З огляду на це, Відповідач безпідставно та безоплатно користується орендованим приміщенням, чим завдав збитків інтересам держави. Відповідно до умов договору та ст. 785 ЦКУ відповідачу нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю у розмірі 1972,78 грн. Однак, всі кошти, перераховані орендарем до державного бюджету за використання державного майна після закінчення вищезазначеного договору оренди були зараховані як неустойка. Таким чином, борг з неустойки складає 706, 83 грн.

Ухвалою суду від 17.12.10 порушено провадження у справі №40/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.01.11.

Ухвалою суду від 18.01.11 відкладено розгляд справи на 01.02.11 у зв’язку з неявкою Позивача.

У судове засідання, призначене на 01.02.11, представник відповідача з’явився, подав відзив на позовну заяву, просить суд в позові відмовити у зв’язку з збігом позовної давності в порядку ст. 258 ЦК України.

Судом дослідженні матеріали справи та встановлено, що вказана заява відповідача не може братися до уваги з огляду на наступне.

Судом заслухані пояснення представника відповідача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив.

На підставі укладеного 28.04.06 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (Орендар) договору оренди №2757/2006 (далі - Договір), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно (Майно) –частину нежитлового вбудованого приміщення площею 3 кв.м, що розташоване за адресою: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, сел. Ленінське, вул. 8 Марта, 1 а, яке знаходиться на балансі державного підприємства «Дзержинськвугілля»(Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.05 р. –1 303 грн. Майно передається в оренду для використання під банкомат (п.1.1 Договору).

Орендар вступає в строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна (п. 2.1 Договору).

Датою укладення Договору, сторони підписали Акт, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що є об’єктом оренди за Договором.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2006 р.) –17, 12 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2006 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2006 року (п. 3.1 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 21.06.07 р. орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 27.12.06 р. №1846 до Постанови КМУ від 04.10.95 р. №786 «Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 р.- 37,14 грн (без індексу інфляції за січень 2007 р, який має бути врахований при сплаті орендної плати за січень).

Орендна плата, відповідно до п. 3.2 Договору, за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% і 30 % відповідно щомісяця не пізніше 25 числа місяця (п.3.3 Договору).

Строк дії Договору визначено з 28.04.06 по 23.04.07 (п. 10.1 Договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін та тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п.10.6 Договору).

У матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Донецької області, що набрало законної сили, у справі №44/3пн від 04.10.10 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про зобов’язання відповідача повернути балансоутримувачу за актом приймання –передачі орендоване майно, яким встановлено, що строк дії договору оренди №2757/2006 від 28.04.2006р припинився 13.04.2009 року.

Зазначене рішення має преюдиційне значення у розумінні ст. 35 ГПК України.

В той же час, за твердженням Позивача, Відповідач на момент звернення до суду орендоване майно за відповідним Актом не повернув, що вважається судом невиконанням зобов’язання Відповідача щодо повернення орендованого майна.

У разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендар несе відповідальність згідно з ч. 2 ст. 785 ЦКУ.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Загальна позовна давність, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України)

Позовна давність в один рік, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, встановлюється позовна давність в один рік.

Таким чином, з урахуванням рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2010р. у справі № 44/3 пн, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності стосовно стягнення з відповідача неустойки за договором оренди.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 549 ЦК України).

Таким чином, із врахуванням п 3.1 Договору, норми ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, сума неустойки за період з 15 травня 2009 року по вересень 2010 складає 1 972, 78 грн. Оскільки, всі кошти перераховані орендарем до державного бюджету за використання державного майна після закінчення вищезазначеного договору оренди були зараховані як неустойка. Таким чином, борг з неустойки складає 706, 83 грн.

Позивач листом № 11-06-03-11926 від 19.10.10 р. звернувся до Відповідача, в якому повідомив про нарахування неустойки та про необхідність погасити її перед державним бюджетом. Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не виконав вимоги, поставлені у них.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується в один рік.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності у межах якого Позивач може звернутися до суду з вимогою про стягнення з Відповідача неустойки за договором № 2757/2006 від 28.04.2006 р. не сплинув.

З таких підстав позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 706,83 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог належним чином не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Державного бюджету України (рахунок 31111094700029, отримувач УДК у м. Дзержинську ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687216, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300) неустойку в сумі 706,83 (сімсот шість гривень вісімдесят три копійки) грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення до Державного бюджету України державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 03.02.2011р.