Рішення № 136717246, 20.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/25333/25

Провадження № 2/638/4401/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс банк» в особі представника Полетаєвої Т.Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 217 688,50 грн., з яких: 93 191,20 грн. за кредитом, 61 566,20 грн. по відсотках, 62 931,10 грн. по комісії; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 612,26 грн. та 17 688,55 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про надання споживчого кредиту №501406866, відповідно до умов якої Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором на таких умовах: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 97 000,00 гривень; процентна ставка 19,99 % річних, тип ставки фіксована; комісійна винагорода за обслуговування (управління) кредиту 1,60% від суми кредиту щомісячно; строк кредиту 60 місяців; дата повернення кредиту 15.12.2026 року; порядок повернення кредиту графік платежів: до 15 числа кожного місяця, розмір мінімального щомісячного платежу 4 121,37 гривень; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала усі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором. Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. Загальна заборгованість згідно з угодою №501406866 від 15.12.2021 року становить 217 688,50 грн., з яких: 93 191,20 грн. заборгованість за кредитом, 61 566,20 грн. заборгованість по відсотках, 62 931,10 грн. заборгованість по комісії. Позивач вказує, що Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості у розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті. Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за Договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Від представника позивача Акціонерного товариства «Сенс банк» - адвоката Проценко М.М. в матеріалах справи міститься заява з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Представник не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причину неявки не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду в установлений законом строк, не надала.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 15.12.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про надання споживчого кредиту №501406866, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб на таких умовах: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 97 000,00 гривень; процентна ставка 19,99% річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 60 місяців; дата повернення кредиту 15.12.2026 року; комісійна винагорода за обслуговування (управління) кредиту 1,60% від суми кредиту щомісячно; порядок повернення кредиту графік платежів: до 15 числа кожного місяця, розмір мінімального щомісячного платежу 4 121,37 гривень; Загальні витрати за кредитом 150 281,98 гривень; Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 247 281,98 гривень; Реальна річна процентна ставка 53,33% річних; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок №UA343003460000029098501406866, відкритий у Банку.

У Додатку №1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

У паспорті споживчого кредиту викладені наступні застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Також зазначено, що використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Зазначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 19,99%; штрафи - за кожне прострочення платежу, що триває від 1 (одного) до 4 (чотирьох) днів - 200 гривень, за кожне прострочення платежу, що триває 5 (п`ять) днів та більше - 400 гривень.

Споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Документи були підписані Позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «9997» шляхом направлення 15.12.2021 року на номер 380665009292 (що підтверджується довідкою про ідентифікацією, яка додається).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписала договір №501406866 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: Текст повідомлення для проведення ідентифікації «Uvazhaemyi Klient! Kod podtverzhdenia soglasia na kredit 9997. Suma kredyta 97 000,00 grn na 60 mes. Godovaya stavka 19,99%, komissiya za obsluzh. kredytnoy zadolzhenosti 0.00 grn. Platezh 4 121,37 grn. Efektyvnaya stavka 45,53%. Kod dejstvuet do 15-12-2021 11:18:22 89Opz+r3okl»; дата відправки позичальнику 15.12.2021 року; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380665009292.

У оферті на укладання угоди про надання кредиту та акцепті пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501406866 вказані персональні дані ОСОБА_1 .

Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердила, що ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту, які було розміщено на сайті товариства.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 07.08.2025 ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» має загальну суму заборгованості за угодою №501406866 від 15.12.2021 у розмірі 217 688,50 грн., з яких: 93 191,20 грн. - заборгованість за тілом кредита, 61 566,20 грн. заборгованість за відсотками, 62 931,10 грн. заборгованість по комісії, що також підтверджується виписками по особовим рахункам за період часу з 15.12.2021 року по 07.08.2025 рік.

Відповідно до письмової досудової вимоги про усунення порушень, банк звернувся до ОСОБА_1 з письмовою вимогою погасити заборгованість, яка станом на 24.03.2025 року за кредитним договором №501406866 становила 203 287,77 грн., протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку.

Відповідно до частини 1,2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом норм статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, оферта від 15.12.2021 року не підписана позичальником ОСОБА_1 .

Таким чином, матеріали справи не свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договорів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено частиною 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Доказів, що сторони погодили істотні умови договору, підписали договір шляхом обміну електронними даними матеріали справи не містять.

В Довідці про ідентифікацію, наданій АТ «Сенс Банк», зазначено, що позичальник здійснив підписання акцепту договору шляхом використання одноразового ідентифікатора 9997. Водночас подані позивачем оферта та акцепт щодо укладення угоди про надання споживчого кредиту №501406866 від 15.12.2021 року, підписантом яких є ОСОБА_1 , містять вимогу щодо підписання цих документів у електронній формі, проте не містять даних про накладення електронного цифрового підпису чи використання одноразового ідентифікатора.

Отже, всупереч визначеного у статті 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що сторони у справі дійшли згоди про укладення кредитного договору на зазначених у позові умовах.

Водночас на підтвердження факту надання кредиту, позивач надав виписку з рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається що 15.12.2021 року на рахунок № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у розмірі 97 000,00 грн., призначення платежу «Надання кредиту за кредитним договором №501406866 від 15.12.2021 року», а також вказане прослідковується з меморіального ордеру №780628673 від 15.12.2021 року.

Із наданої виписки також прослідковується те, що ОСОБА_1 користувалась вказаними кредитними коштами, а також погашала заборгованість за кредитним договором.

Зазначена виписка з рахунку ОСОБА_1 , згідно пунктів 57, 58 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75, є регістрами, які Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Таким чином, у виписці про рух коштів відображаються всі операції за картковим рахунком відповідача, в т. ч., маються відомості щодо встановленого розміру кредитного ліміту, погашення заборгованості.

Проте суд вважає, що договірні відносини за Договором кредиту є підтвердженими лише щодо фактичного використання відповідачем кредиту, але щодо відсотків та комісії погодження у письмовій формі між сторонами не відбулось.

Тому суд дійшов до висновку, що підстав для стягнення відсотків та комісії, які сторонами не узгоджено під час укладання кредитного договору, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 93 191,20 грн., а щодо стягнення заборгованості за відсотками та комісією слід відмовити.

Для укладення договору відповідач зазначив свої персональні дані, зокрема, паспортні дані, номер картки платника податків, місце проживання, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти.

Доказів, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій та персональні дані у особистому кабінеті були введені не ним особисто матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено, що зазначені у договорі РНОКПП, паспорті дані та адреса реєстрації останньому не належать та були введені сторонньою особою.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 688,55 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 688,55 грн. до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреності №024535/25 від 23 лютого 2025 року на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Полетаєву Тетяну Юріївну представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги №1006 від 28 січня 2025 року; договору про надання послуг №1006 від 28 січня 2025 року, укладеного між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А.Е., відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн., за отримання рішення суду 225,00 грн., комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зауважує, що суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Полетаєвою Т.Ю., та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.

Також, витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн. заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Полетаєва Т.Ю. здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги №1006 від 28 січня 2025 року.

Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення сплаченого позивачем судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції №853471 від 07.11.2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 612,26 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 123,27 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, заборгованість у розмірі 93 191 (дев`яносто три тисячі сто дев`яносто одна) грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, сплачений судовий збір у розмірі 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 27 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: