Рішення № 13671621, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/12620.01.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», м.Харків

до Національної телекомпанії України, м.Київ

Державного комітету телебачення та радіомовлення України

про: стягнення 541 223,64 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Волошина В.В. –(за довіреністю 576 від 19.10.2010р.)

від Відповідача 1 – Костогризова Г.С. - (за довіреністю №8-01-16/674 від 08.04.2010р.)

від Відповідача 2 - Дімідюк І.В. –(за довіреністю № 2366/24/12 від 12.05.2010р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», Харків (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України,м.Київ (далі –Відповідач) про стягнення 541 223,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Державний контракт № 199-40 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2009 рік. від 25.02.2009р., Додаток № 1 до Державного контракту № 199-40 від 25.02.2009р., Додаткову угоду № 1 до Державного контракту № 199-40 від 25.02.2009р., Зведення на оплату наданих послуг по розповсюдженню (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України у вересні 2009року, згідно контракту № 199-40 від 25.02.2009р. на 5 арк., Акт виконання за наданні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 199-40 від 25.02.2009р. за період з 01.09. по 20.09.2009року від 10.12.2009р., Акт виконання за наданні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 199-40 від 25.02.2009р. за період з 21.09. по 30.09.2009року, Акт виконання за наданні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 199-40 від 25.02.2009р. за жовтень 2009року, Акт виконання за наданні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 199-40 від 25.02.2009р. за листопад 2009р., Акт виконання за наданні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 199-40 від 25.02.2009р. за грудень 2009р., рахунок № 930 на суму 103113,55 грн., рахунок № 931 на суму 49088, 76 грн., рахунок № 1024 на суму 165783, 35 грн., рахунок № 1026 на суму 152577,13 грн., рахунок № 1030 на суму 142553,18 грн., розрахунок заборгованості, розрахунок пені, наказ № 409к від 24.09.2007р. та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 258,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.230 Господарського кодексу України, п.38 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

15.09.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов з доказами направлення його Позивача, відповідно до якого, Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі у повному обсязі та надав для залучення до матеріалів справи копію Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2010р. № 272, копію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2010р. № 448-р, Довідку АА № 274319 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, копію Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2002р. № 764.

15.09.2010р.через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого Відповідача Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

17.09.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: довідка № 505 від 15.09.2010р. про залишкову суму боргу, докази направлення Відповідачу актів здавання-приймання наданих послуг, копію Статуту Позивача із змінами, копію Свідоцтва про державну реєстрацію Позивача, копію Довідки № 10819 про включення Позивача до ЄДРПОУ, оригінал акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами підписаний з боку обох станом на 26.07.2010р., копія повідомлення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення № 3205/9-08 від 25.11.2009р., копія листа Індустріального телевізійного комітету від 17.05.2010р. № 1705-01, копію листа ГКФ Юкрейн від 17.05.2010р. № 8620.

27.09.2010р. від Відповідача надійшли додаткові пояснення до Відзиву на позовну заяву та додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а саме: копію Договору доручення № 168-40 від 19.02.2009р., Додаткову угоду № 1 до Договору доручення від 19.02.2009р., лист Відповідача від 09.04.2009р. № 8-03-14/779, лист Відповідача № 8-01-14/1327 від 05.06.2009р., лист Відповідача від 09.09.2009р., № 8-01-14/2120, лист Відповідача від 13.08.2009р. № 8-03-14/1866, лист Кабінету Міністрів України від 21.09.2009р., лист Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.09.2009р. № 7474/5-01-13, лист Відповідача від 23.09.2009р. № 8-01-14/2229, лист Кабінету Міністрів України, лист Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.09.2009р. № 7658/08-01-16, лист Відповідача від 30.10.2009р. № 8-01-14/2595, лист № 8-01-14/2637 від 06.11.2009р., лист Позивача від 30.11.2009р. № 3265/4-06, лист Відповідача № 8-0114/3148 від 23.12.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. від 11.10.2010р. № 32 у зв’язку з тривалим перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 54/126 за позовом Державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр»до Національної телекомпанії України про стягнення 541223,64 грн. передана для подальшого розгляду судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2010р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначений на 11.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. було залучено до участі у справі в якості іншого Відповідача Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

В судовому засіданні 02.12.2010р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 02.12.2010р. від Відповідача 2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач 2 просив відмовити у позові у повному обсязі. Крім того, Відповідач 2 надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р., копію Договору Доручення № 168-40 від 19.02.2009р., копію листа Комітету з питань бюджету № 04-14/9-1877 від 26.11.2009р., копію Державного контракту на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження (трансляцію) телепрограм на 2009 рік від 08.01.2009р., копію Додаткової угоди № 1 до Договору доручення від 19.02.2009р., копію Додаткової угоди № 2 до Державного контракту № 4-285/191-40 від 25.02.2009р., лист Міністерства юстиції України від 04.12.2009р. № 14535-0-4-09-20.

В судовому засіданні 02.12.2010р. було оголошено перерву до 20.01.2011р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 20.01.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.01.2011р. представники Відповідачів заперечили проти позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні.

У відзиві на позовну заяву Відповідач-1 зазначає, що відповідно до п.4.7. Контракту щомісячна оплата здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, проте Акти виконання за надані послуги з розповсюдження телепрограм за Контрактом, підписані лише з боку Позивача. Крім того наполягає на тому, що його вина у невиконанні зобов‘язань по контракту виникла не з його вини, оскільки контракт № 198-40 був укладений на виконання договору доручення з відповідачем -2, який не перерахував відповідних коштів.

Відповідач -2 проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що у Відповідача-1 не було правових підстав збільшувати об‘єм послуг, які надавались позивачем без отримання додаткового фінансування із Стабілізаційного фонду на оплату послуг, вироблених для державних потреб.

Представники сторін, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2009 між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, як довірителем (Відповідач-2) та Національною телекомпанією України, як повіреним (Відповідач-1) укладено договір доручення № 168-40, відповідно до умов якого повірений зобов‘язується від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2009 році.

Для виконання цього договору довіритель як генеральний державний замовник з виробництва та розповсюдження телепрограм делегує повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору № 168-40 повірений зобов‘язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляція) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом -4038,6 годин; строки надання послуг: з 01.01.2009 по 23.09.2009; вартість послуг складається з асигнувань загального фонду Державного бюджету України в межах обсягів державного замовлення і становить: 31500 000,00 грн., порядок розрахунків, щомісячно згідно з надходженням коштів від довірителя.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1040 між відповідачами укладено додаткову угоду № 1 до договору –доручення від 19.02.2009, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну контракту на 11520,0 тис. грн.. за рахунок бюджетної програми КПКВ та викласти п. 3.1 у наступній редакції: повірений зобов‘язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляція) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом -5535,5 годин; строки надання послуг: з 01.01.2009 по 31.12.2009; загальна вартість послуг на трансляцію телепрограм складається з асигнувань фонду Державного бюджету України у межах обсягів державного замовлення за КПКВ 1701150 та КПКВ і на момент укладення цього договору становить: 43,02 млн. грн.

Крім того в додатковій угоді погоджено доповнити договір п. 3 та викласти його у такій редакції: повірений зобов‘язаний укласти додаткові угоди з підприємствами Концерну РРТ та ВАТ "Укртелеком" до Державний контрактів на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рік про збільшення ціни контракту.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно з ст. 1001 Цивільного кодексу України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач -1 зобов‘язався за рахунок відповідача -2 укласти з виконавцем державний контракт з розповсюдження телепрограм на умовах викладених в договорі доручення та додатковій угоді. Крім того, враховуючи умови договору доручення відповідач-1 отримав від відповідача -2 повноваження замовника по закупівлі послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм.

25.02.2009 між Державним підприємством Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр, як виконавцем (позивач) та Національною телекомпанією України, як замовником (відповідач-1) на підставі договору доручення від 19.02.2009 № 168-40 укладено державний контракт № 199-40 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2009 рік, відповідно до умов якого виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до цього контракту, надає замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за програмою 1701150 "трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб".

Відповідно до п. 2.1.3 контракту виконавець зобов‘язується забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 23.09.2009 року.

Згідно з п. 3.1 контракту, ціна контракту становить 1 376 025,00 грн., що відповідає вартості трансляції 4038,6 годин мовлення.

Позивачем до матеріалів справи надано додаток № 1 до контракту.

Пунктом 4.1,.4.2, п. 4.3, п. 4.4 контракту передбачено, що оплаті підлягають фактично надані послуги; виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього контракту, після чого направляє рахунок, акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою); замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю; за наявності зауважень або заперечень по актах, замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються в судовому порядку; зміна суми, зазначеної в актах в односторонньому порядку не дозволяється.

Згідно з п. 4.7 контракту щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

На виконання умов додаткової угоди до договору доручення між Концерном радіомовлення, радіозв‘язку та телебачення та Національною телекомпанією України укладено додаткову угоду № 1 до державного контракту № 199-40, в якій сторони вирішили п. 3.1 контракту викласти в наступній редакції "ціна контракту становить 1886 0378,95 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,50 годин мовлення та розраховується на підставі тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у додатку №1 до контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 "Трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб", що надходять від генерального державного замовника –Державного комітету телебачення та радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2009 рік та кошти Стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб, у сумі 1886 037,95 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення".

Також, додатковою угодою № 1 сторони виклали п. 7.1 контракту в такій редакції: "Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами, які виникли з 01.01.2009 і діє до 31.12.2009 включно".

На виконання умов контракту з у рахуванням умов додаткової угоди № 1, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 510 002,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконання за вересень2009, за жовтень 2009, за листопад 2009, за грудень 2009, та рахунками –фактури № 930, 931, 1024, 1026, 1030.

Відповідач-1 в порушення умов Контракту акти не підписав, мотивованої відмови на адресу позивача не надіслав, оперативну нараду не скликав, спір щодо факту надання послуг на загальну суму 510 002,42 грн., як це передбачено контрактом на розгляд до суду не передав, вартість послуг позивача за період з вересня по грудень 2009 не оплатив.

Отже, з урахуванням умов контракту, наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу-1, на виконання умов контракту та додаткової угоди до нього № 1, послуг на загальну суму 510 002,42 грн.

Судом не приймаються доводи відповідача -1 про відсутність у нього повноважень замовника по контракту та відповідно зобов‘язань здійснити оплату вартості отриманих послуг з посиланням на ст. 239 Цивільного кодексу України, оскільки в п. 1.2 договору доручення зазначено, що відповідач-2 як генеральний замовник делегує відповідачу -1 свої повноваження в частині закупівлі послуг. Отже, відповідачу -1 делеговані відповідачем -2 повноваження замовника.

Відповідач вартість отриманих послуг у повному обсязі не оплатив, заборгованість становить 510 002,42 грн., доказів повної оплати не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Що стосується строку оплати вартості послуг позивача відповідачем -1, то слід відмітити, що договором доручення передбачено, що відповідач-1 зобов‘язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, зокрема –порядок розрахунків –щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя. Однак, відповідач -1 уклав державний контракт з позивачем, в якому погодив, що щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгодженого сторонами акту шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

З огляду на те, що всі умови державного контракту, на підставі якого виникла заборгованість, станом на момент прийняття судом рішення, є чинними, а також те, що судом встановлений факт надання позивачем послуг по державному контракту, то судом досліджується факт отримання відповідачем -1 рахунків - фактур для встановлення строку виконання відповідачем -1 зобов‘язання щодо оплати послуг.

Позивачем до матеріалів справи надані рахунки –фактури № 930, 931, 1024, 1026, 1030. Досліджуючи докази направлення рахунків відповідачу -1, судом встановлено, що позивачем надано до матеріалів справи належні докази щодо направлення рахунків повторно 20.08.2010р.

Відповідач-1 заперечень щодо не отримання рахунків –фактур до суду не надав.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, судом відхиляються доводи відповідача -2 щодо неправомірного збільшення ціни доручення, як підстави для не виконання зобов‘язань по державному контракту, оскільки додаткова угода до договору доручення, якою збільшено розмір послуг, на отримання яких відповідач -2 зобов‘язав відповідача -1 укласти додаткові угоди до державних контрактів, а також додаткова угода до державного контракту, якою збільшено вартість послуг, станом на момент розгляду спору судом, є чинними та не оспореними.

Також, судом враховуються звернення відповідача -1 до відповідача -2 з проханням перерахувати кошти на виконання умов додаткової угоди № 1 до договору доручення. Однак не виконання зобов‘язань відповідачем -2 по договору дорученню, з урахуванням умов вказаних вище договорів, не є підставою для не виконання зобов‘язань взятих відповідачем -1 щодо оплати вартості послуг по державному контракту, які були надані позивачем на замовлення відповідача-1.

Слід також зазначити, що згідно пояснень відповідача -2 кошти з державного бюджету на оплату послуг державного замовлення за КПКВ 1701150 надійшли.

Враховуючи вищевикладене, факт порушення відповідачем-1 договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно з статтями 525 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у розмірі 591254,93 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача -1 пеню у розмірі 31221,50 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.5 державного контракту у випадку не виконання або неналежного виконання грошових зобов‘язань з боку замовника, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 31221,50 грн., оскільки вказана сума не є доведеною, матеріалами справи не підтверджено правильність нарахування пені за період з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 510 002,14 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги, Державного підприємства «Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр», задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної телекомпанії України (04112, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 23152907) на користь Державного підприємства “Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр”(61103, м. Харків, вул. Дерев’янка, 1-А, код ЄДРПОУ 01188827) 510 002,14грн. заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Національної телекомпанії України (04112, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 23152907) в доход Державного бюджету України 5 100,02 грн. –державного мита, 222,38грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позовних вимог, пред’явлених до Національної телекомпанії України – відмовити.

6.У позові до Державного комітету телебачення та радіомовлення України – відмовити.

У судовому засіданні 20.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 03.02.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева