Вирок № 136716063, 20.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.05.2026Справа № 554/4604/26 Провадження № 1-кп/554/867/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026170420000214 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, має на утримані неповнолітню дитину 2014 р.н., УБД, має інвалідність 3 групи внаслідок війни, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У період з 24 грудня 2025 року по 15 лютого 2026 у невстановлений органами досудового розслідування час, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до свого, на той час фактичного місця роботи, в КП Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 37 (працював інструктором з вогневої безпеки). За вказаним місцем обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто з прямим умислом, використовуючи ту обставину, що за його діями, на думку останнього, ніхто не спостерігає та не зможе завадити доведенню протиправного умислу до кінця, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник до кімнати зберігання за вищевказаною адресою, де заволодів майном, а саме: 5 ноутбуків марки «Lenovo V15 G4 AMN (82YU00YARA)» вартістю 33198,00 грн за один ноутбук, 1 ноутбук марки «Prologiх М15-725 (PLN725/I312.8.S2.WP11.007) Dark Grey» вартістю 27331,67 грн, та 1 проектор марки «Acer Х119 (MR.JTG11.00P)» вартістю 16175,00 грн, які належать КП Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради на загальну вартість 209469,67 грн та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив КП Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради матеріального збитку на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, а також процесуальних витрат.

Обвинувачений та представник потерпілого погодились з думкою прокурора.

Представник потерпілого в судовому засіданні зазначила, що матеріальну шкоду, завдану злочином, обвинувачений в повному обсязі не відшкодував, а лише частково шляхом повернення майна. Також підтримала заявлений цивільний позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, у розмірі 193321,67 грн, який просила задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі. Показав суду про те, що приймав участь у бойових діях, неодноразово був контужений та поранений, в результаті чого має захворювання головного мозку, яке вимагає складного та коштовного лікування. Після звільнення у запас працював інструктором КП Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради. Стан здоров`я погіршувався. Він пройшов за власні кошти перший курс складного лікування. Необхідно було пройти другий курс, але гроші закінчилися. Тому він здав до ломбарду 5 ноутбуків та проектор, які належали потерпілому. Кошти використав на лікування. Проектор потім повернув потерпілому. Щиро кається, має намір повернутися до лав ЗСУ.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, необхідні для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд також визнає обставинами, що пом`якшують покарання, стан здоров`я обвинуваченого, а саме інвалідність внаслідок війни.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь його вини та характер обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом із тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, які зазначені вище, думку потерпілого, який просив не застосовувати до обвинуваченого реальне покарання, висновок органу пробації, участь обвинуваченого у бойових діях, інвалідність внаслідок поранення, стан його здоров`я, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього необхідно застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання із випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а також п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з такого.

Представник потерпілого заявив у кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір якої, з урахуванням уточнених позовних вимог, становить 193321,67 грн.

Обвинувачений цивільний позов визнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку визнання цивільного позову обвинуваченим не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно довідок експертної установи в розмірі 12479,60 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час судового розгляду не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань сторона обвинувачення не заявляла.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Комунальної установи Полтавський обласний центр підготовки населення до національного спротиву Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ 45799875, місцезнаходження: вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава) матеріальну шкоду, завдану злочином, в сумі 193321,67 (сто дев`яносто три тисячі триста двадцять одна гривня 67 копійок) грн.

Речові докази:

- проектор "ACER" разом із комплектуючими, залишити потерпілому;

- товарні чеки, документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій, - зберігати в матеріалах досудового кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 12479,60 грн (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 60 копійок).

Арешти, які накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 та 12 березня 2026 року, скасувати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1