Рішення № 13671358, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/2525.01.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Теплобуд»

До відповідача:Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»

Про: стягнення заборгованості 1 066 345 грн. 41 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Трохимчук О.І., довіреність б/н від 09.11.2010 Відповідача:Данченко М.Ю., довіреність №1/70-16 від 04.01.2011

У судовому засіданні 25.01.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Теплобуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»1 066 345 грн. 41 коп. заборгованості у зв’язку з порушенням умов Договорів підряду, з яких 800 259 грн. 64 коп. –основного боргу, 72 583 грн. 54 коп. –пені, 151 249 грн. 03 коп. –інфляційних витрат, 42 253 грн. 20 коп. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 було порушено провадження у справі № 61/25 та призначено розгляд справи на 11.01.2011.

В судове засідання 11.01.2011 представники сторін з’явились. Відповідач повідомив суд про неотримання ним позовної заяви.

11.01.2011 судом оголошено перерву до 25.01.2011 та зобов’язано Позивача направити позовну заяву з додатками до неї на адресу Відповідача.

До загального відділу суду 24.01.2011 надійшла заява від Позивача про збільшення позовних вимог та просив стягнути з Відповідача 1 162 029 грн. 49 коп.

25.01.2011 до загального відділу суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам укласти мирову угоду.

В судовому засіданні 25.01.2011 представник Позивача заперечив проти відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю у Позивача наміру вирішити спір мирним шляхом. Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх, з урахуванням поданої заяви про збільшення суми позовних вимог. Представник Відповідача в судовому засіданні підтвердив одержання позовної заяви, проти задоволення позовних вимог не заперечував та подав уточнений розрахунок позовних вимог. Представник Позивача в судовому засіданні погодився з розрахунком Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції, які містяться на повідомленнях про вручення поштових відправлень (містяться в матеріалах справи).

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Теплобуд” (надалі - Позивач) та Державним підприємством “Завод Арсенал” правонаступником якого наразі є Казене підприємство спеціального приладобудування “Арсенал” (згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві №13-980 від 02.11.2010р.) (надалі –Відповідач) було укладено десять договорів підряду, зокрема:

1.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-6-08 від 11.01.2008р. та Додаткові угоди №1 від 23.04.2008р. та №2 до нього;

2.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-20-08 від 25.01.2008р.;

3.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-123-08 від 16.05.2008р. та Додаткові угоди №1 від 28.05.2008р. та №2 від 25.06.2008р. до нього;

4.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-127-08 від 20.05.2008р.;

5.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-5-08 від 10.01.2008р. та Додаткова угода №1 від 15.04.2008р. до нього;

6.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-116-08 від 26.05.2008р.;

7.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-135-08 від 22.05.2008р.;

8.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-148-08 від 11.06.2008р.;

9.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-190-08 від 09.09.2008р.;

10.          Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-162-08 від 18.07.2008р.;

(далі по тексту разом - “Договори підряду”),

Вищевказані Договори підряду є ідентичними за змістом, нормами, правами, обов’язками та відповідальністю для їх Сторін.

Вартість Договорів підряду вказана у пункті 2.1. і для кожного договору складає відповідну суму. Згідно з пунктом 2.2. Договорів підряду, передбачена в пункті 2.1. вартість є попередньою і уточнюється при зміні (вид, об’єм) шляхом підписання додаткової угоди до Договору та Актами фактично виконаних робіт (форма КБ-2В) та Довідкою вартості робіт (форма КБ-3).

Пунктом 5.8 Договорів підряду встановлено обов’язок Відповідача оплатити роботи передбачені пунктом 3.1 Договорів підряду встановлює, що розрахунки проводиться у наступному порядку: до початку робіт Замовник оплачує Підряднику аванс в розмірі 50% договірної ціни; проміжкові платежі проводяться на підставі актів фактично виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт за мінусом суми авансового платежу; остаточний розрахунок проводиться не пізніше 5-ти банківських днів після завершення ремонтно-будівельних робіт і підписання актів приймання робіт по формі КБ-2В та довідки вартості підрядних робіт по формі КБ-3.

Суд дослідивши оригінали первинних доказів по справі: договори підряду на ремонтно-будівельні роботи, додаткові угоди до договорів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В, підписані та скріплені печатками сторін, письмові пояснення та розрахунки сторін, встановив, що позивач виконав роботи відповідачеві на суму 1120490грн. 40 коп. Факт повного та належного виконання робіт під час судового розгляду справи підтвердив представник відповідача. Однак, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

Станом на день подання позову сума основної заборгованості за Договорами підряду склала 800256 грн. 64 коп., зокрема:

№Договори підрядуСума основного боргу, грн.

1.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-6-08 від 11.01.2008р. та Додаткові угоди №1 від 23.04.2008р. та №2 до нього49 099,20

2.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-20-08 від 25.01.2008р.23 059,20

3.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-123-08 від 16.05.2008р. та Додаткові угоди №1 від 28.05.2008р. та №2 від 25.06.2008р. до нього146 863,20

4.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-127-08 від 20.05.2008р.141 153,04

5.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-5-08 від 10.01.2008р. та Додаткова угода №1 від 15.04.2008р. до нього111 932,40

6.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-116-08 від 26.05.2008р.156 900,00

7.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-135-08 від 22.05.2008р.52 060,80

8.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-148-08 від 11.06.2008р.16 161,60

9.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-190-08 від 09.09.2008р.25 873,20

10.Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи №3/90-162-08 від 18.07.2008р.77 154,00

Всього за Договорами підряду сума заборгованості Відповідача перед Позивачем:800 256,64

Отже загальна сума основного боргу по грошовим зобов’язанням за Договорами підряду Відповідача перед Позивачем складає 800 256грн. 64 коп.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 800 256грн. 64 коп.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 800 256грн. 64 коп. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 6.2 Договорів сторони погодили, що за порушення Замовником (Відповідачем) терміну оплати робіт, він сплачує Підряднику (Позивачу) пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення невиконаних зобов’язань.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару позивачем, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В силу ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за необхідне використати право, надане пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір пені до 1 грн. 00 коп. У стягненні 95 439 грн. 50 коп. пені суд відмовляє.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 212 914 грн. 62 коп. –інфляційних витрат та 53 113 грн. 93 коп. –3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги Позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню відповідно до уточненого розрахунку суми основного боргу Відповідача, погодженого в судовому засіданні з Позивачем, а саме у розмірі: 212 820 грн. 29 коп. –інфляційних витрат та 53 091 грн. 06 коп. –3% річних.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти в розмірі 1 077 244 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов’язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. №01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов’язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку –Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження як існування обставин, вказаних у клопотанні про вжиття забезпечувальних заходів, так і характеру впливу таких обставин на виконання рішення у цій справі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8; код 14307357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Теплобуд»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код 32386681) 800 256 (вісімсот тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 64 коп. –основного боргу, 53 091 (п’ятдесят три тисячі дев’яносто одна) грн. 06 коп. –три відсотки річних, 212 820 (двісті дванадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 29 коп. –інфляційних витрат, 1 (одна) грн. 00 коп. –пені, 10 661 (десять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 69 коп. - державного мита та 216 грн. 53 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 31.01.2011