Рішення № 13671365, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/239-33/15931.01.11 Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрого С.М., суддів Власова Ю.Л., Самсіна Р.І., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент"

про визначення вартості належної частки майна і проведення розрахунків

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1581 від 13.09.2010 року;

ОСОБА_3- представник за довіреністю № 654 від 14.04.2010 року;

ОСОБА_4- представник за довіреністю № 4275 від 13.10.2008 року;

від відповідача: не зявились

встановиЛА:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" про визначення вартості (розміру) належної частки майна і проведення розрахунків відповідно до установчих документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення загальних зборів учасників товариства від 17.11.2006 року щодо проведення з ним розрахунків повязаних з виходом зі складу учасників. Позивач вважає, що відповідачем порушено його права учасника господарського товариства на отримання вартості частини майна пропорційно частці в статутному капіталі та частини прибутку підприємства у звязку з виходом зі складу учасників.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав копію листа з вимогою провести розрахунки, скласти баланс підприємства станом на 01.12.2006 року та визначити вартість належного ОСОБА_1 майна. Крім того, позивач зауважує на невиконання відповідачем рішення Соломянського районного суду міста Києва про зобовязання надати інформацію про діяльність товариства та надає відповідні підтверджуючі документи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, вказуючи на відсутність порушення прав позивача, відповідач також послався на рішення Господарського суду міста Києва із аналогічної справи № 40/122, яким ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні позову про той же предмет.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2008 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2008 року скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" на користь ОСОБА_1 3 985 190, 00 грн. частки статутного фонду, 153,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" задоволено частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2008 року у справі № 12/239 скасовані, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2009 року справу № 12/239 прийнято до провадження, присвоєно № 12/239-33/159, розгляд справи призначено на 06.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року, у зв'язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також його неявкою в судове засідання.

18.05.2009 року до відділу Діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 06.07.2009 року, у зв'язку із необхідність витребування від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 заяви засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" про їх вихід зі складу засновників даного товариства та копії договорів про відступлення частки засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" в статутному фонді на користь ОСОБА_1, а також витребування від Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації належним чином засвідченої копії реєстраційної справи про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент".

19.06.2009 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 надійшов лист про неможливість надання витребуваних судом документів.

03.07.2009 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації надійшла належним чином засвідчена копія реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" (ідентифікаційний код 25591261).

В судовому засіданні 06.07.2009 року представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі № 12/239-33/159 до вирішення повязаної з нею справи, що розглядається колегією суддів під головуванням судді Хоменко М.Г.

Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 12/239-33/159 до вирішення повязаної з нею справи у звязку із його необґрунтованістю.

Позивач та його представники підтримали клопотання про призначення судово-економічної експертизи по справі, яке надійшло до відділу діловодства Господарського суду м. Києва 18.05.2009 року, просили його задовольнити. Позивач в клопотанні про призначення судово-економічної експертизи зазначив питання, які, на його думку, необхідно поставити експерту для вирішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року провадження у справі №12/239-33/159 зупинено та призначено судово-економічну експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

24.11.2009 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 12/239-33/159 з висновком № 6960/9894 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 12/239-33/159 від 27.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 року провадження у справі №12/239-33/159 поновлено, судове засідання призначено на 25.01.2010 року.

В судове засідання 25.01.2010 року представники сторін не зявилися, вимоги ухвали суду від 30.11.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2010 року розгляд справи відкладено до 15.02.2010 року, у звязку із неявкою представників сторін в судове засідання.

У звязку із неявкою представника відповідача в судове засідання 15.02.2010 року, розгляд справи відкладено до 15.03.2010 року

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2010 року розгляд справи відкладено до 17.05.2010 року, у звязку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, а також неявкою позивача та його представників в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2010 року розгляд справи відкладено до 07.06.2010 року, у звязку із необхідністю надання додаткових доказів по справі.

У звязку із задоволенням клопотання представників позивача про оголошення перерви в судовому засіданні для доплати державного мита ОСОБА_1, в судовому засіданні 07.06.2010 року оголошено перерву до 05.07.2010 року

Судове засідання, призначене до слухання на 05.07.2010 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному.

09.07.2010 року суддя Мудрий С.М. звернувся до Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. з заявою про зміну складу колегії суддів, що розглядає справу № 12/239-33/159, в зв'язку з перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 12.07.2010 року доручено розгляд справи № 12/239-33/159 здійснити колегіально у наступному складі суду: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Самсін Р.І. та Власов Ю.Л.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 року розгляд справи № 12/239-33/159 призначено на 13.09.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2010 року провадження у справі № 12/239-33/159 зупинено та призначено додаткову судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27.12.2010 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 12/239-33/159 та лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2011 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.

В судове засідання 31.01.2011 року зявились представники позивача та надали заяву про уточнення до позовної заяви, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 19,98 % вартості майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", у звязку із виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства в розмірі 3976420,00 грн., а також просить суд відшкодувати витрати по сплаті державного мита в розмірі 25704,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. та витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 4830,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протоколом № 3 від 23.12.2004 року, зареєстрованого 28.12.2004 року державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 був учасником товариства та володів часткою статутного капіталу, що складала 19,98% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент".

Пунктом 6.1. статуту товариства визначено, що для забезпечення ведення господарської діяльності товариства, у відповідності до вимог чинного законодавства України, за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал у розмірі 19946200,00 грн., розмір внеску учасника ОСОБА_1 в якому становить 3985190,00 грн. або 19,98%.

23.08.2006 року ОСОБА_1 склав нотаріально посвідчену заяву про свій вихід із товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" з проханням до зборів учасників ТОВ "Автоконтинент" розглянути заяву, визначити вартість належної йому частини майна та прийняти відповідне рішення до 01.12.2006 року, а також для розрахунку вартості належної частини майна ОСОБА_1 просив скласти баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" на дату його виходу з товариства, тобто на 01.12.2006 року, та надати йому примірник або завірену копію, а також виплатити вартість належної йому частини майна та прибутку товариства відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до протоколу № 4 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" від 17.11.2006 року, була розглянута заява ОСОБА_1 та прийняте рішення про виключення ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ "Автоконтинент" та у звязку з тим, що ОСОБА_1 вибуває з числа учасників товариства провести розрахунки відповідно до установчих документів ТОВ "Автоконтинент" та чинного законодавства України.

Як вбачається із протоколу № 4 від 17.11.2006 року, на зборах був присутнім представник ОСОБА_1; частка у статутному капіталі товариства ОСОБА_1 на дату проведення зборів складала 19,98% або 3985190,00 грн.

Згідно з абз. 2 п. 7.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою загальних зборів учасників товариства, частка учаснику, який вибув, може бути повернута повністю або частково в натуральній формі.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, та належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Суду не надано доказів, які б свідчили про досягнення домовленості між товариством та позивачем про заміну виплати вартості частини майна товариства вибулому учаснику передачею майна в натурі. Не надано доказів виплати позивачу належних йому сум у звязку із виходом із товариства.

Як стверджує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, товариством не складався баланс на дату виключення позивача з товариства, вартість майна товариства на цю дату товариством не встановлювалася, вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_1 не встановлювалася.

У звязку з тим, що в товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 формував статутний фонд товариства, визначення розміру та суми вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" пропорційно частці ОСОБА_1 в статутному фонді (капіталі) даного підприємства не представляється можливим. Майнові та немайнові активи підприємства та їх балансова вартість відображені в балансі ТОВ "Автоконтинент" за 2006 рік. Проте, на неодноразові вимоги суду, відповідач не надав доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин, зокрема щодо формування статутного фонду (капіталу) товариства.

Відповідно до протоколу № 3 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" від 11.12.2003 року ОСОБА_1 був включений до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" із часткою в 19,98 відсотки статутного фонду товариства.

04.03.2004 року загальними зборами учасників ТОВ "Автоконтинент", протокол № 1/04, було прийняте рішення про розподіл часток в статутному фонді товариства, згідно з яким ОСОБА_1 належить частка в статутному фонді товариства 20,00 відсотка.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Автоконтинент", протокол № 2 від 28.10.2004 року, статутний капітал ТОВ "Автоконтинент" було збільшено до 19 946 200 грн. за рахунок внесків нових учасників та додаткових внесків учасників. Частка ОСОБА_1 після розподілу становила 12,53% статутного капіталу товариства.

23.12.2004 року загальними зборами учасників ТОВ "Автоконтинент", протокол № 3, у звязку із виходом учасників було прийняте рішення про розподіл часток в статутному фонді товариства, згідно з яким ОСОБА_1 належить частка в статутному фонді товариства 19,98 відсотка. Частка ОСОБА_1 склалася внаслідок відступлення на його користь часток ОСОБА_8 у розмірі 1,5% (заява від 26.11.2004 року), ОСОБА_9 у розмірі 1,43% (заява від 26.11.2004року), ОСОБА_10 у розмірі 2,26% (заява від 26.11.2004 року), ОСОБА_11 у розмірі 2,26% (заява від 26.11.2004 року).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань щодо формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент".

Відповідач не надав суду доказів для спростування розміру частки ОСОБА_1 (19,98%) у статутному капіталі ТОВ "Автоконтинент".

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Як розяснила Президія Вищого господарського суду України у рекомендаціях від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Згідно із висновком № 660/9894 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 12/239-33/159, складеному 27.10.2009 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року про призначення експертизи, за наявними у справі документами вартість майна ТОВ "Автоконтинент" станом на 31.12.2006 року становить 19 902,00 тис. грн.; джерелами формування майна ТОВ "Автоконтинент" станом на 31.12.2006 року відповідно до даних балансу є статутний капітал (19 946,20 тис. грн.), непокритий збиток звітного року (-1,7тис.грн.), непокритий збиток минулих років (-42,5тис.грн.).

Згідно з зазначеним експертним висновком:

1. У звязку з тим, що господарська діяльність ТОВ "Автоконтинент" у 2006 році була збитковою, то частка прибутку товариства, яка належить учаснику ОСОБА_12 станом на 31.12.2006, тобто у поточному році на момент його виходу зі складу учасників товариства, відсутня.

2. Частка учасника ОСОБА_13 в статутному капіталі ТОВ "Автоконтинент" у розмірі 19,98%, що в грошовому виразі складає 3985190,00 грн., підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ "Автоконтинент" від 17.11.2006 № 4.

3. Відповідно до п. 6.1 нової редакції статуту ТОВ "Автоконтинент" учаснику товариства "Автоконтинент" ОСОБА_1 у звязку з його виходом із складу учасників товариства станом на 17.11.2006 року належить та підлягає виплаті частка в статутному капіталі товариства 19,98% вартістю 3985190,00 грн.

4. Відповідно до норм ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та п. 7.4 нової редакції статуту ТОВ "Автоконтинент" ОСОБА_1, у звязку з його виходом із складу учасників товариства станом на 31.12.2006 року найближча звітна дата, належить та підлягає виплаті вартість частки у статутному фонді товариства в розмірі 3976,42 тис. грн.

У звязку з тим, що господарська діяльність ТОВ "Автоконтинент" у 2006 році була збитковою, то частка прибутку товариства, яка належить учаснику ОСОБА_1 станом на 31.12.2006 року, тобто у поточному році на момент його виходу зі складу учасників товариства, відсутня.

Так як власний капітал товариства "Автоконтинент" в розмірі 19 902,00 тис. грн. складається з розміру статутного капіталу в сумі 19 946,20 тис. грн., зменшеного на суму збитків минулих років товариства в розмірі 44,20 тис. грн., то частка учасника ОСОБА_1 в майні ТОВ "Автоконтинент" станом на 31.12.2006 року найближча звітна дата до дати виходу його із складу учасників товариства, відсутня.

При цьому, експерт зауважив, що експертиза проведена за наявними документами, оскільки на вимогу експерта не було надано витребувані ним документи, зокрема довідку щодо джерел формування статутного фонду товариства з моменту його утворення до 17.11.2006, розшифровку та пояснення даних рядка № 040 балансу товариства станом на 31.12.2006, розшифровку та пояснення даних рядка № 150 Звітну про фінансові результати товариства за 2006 рік тощо.

Отже, відповідно до висновку № 660/9894 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 12/239-33/159, складеному 27.10.2009 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", що пропорційно належній ОСОБА_1 частці в статутному капіталі товариства, яка становить 19,98% і яка має бути повернута (стягнута) з товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" на користь ОСОБА_1, в звязку з його виходом (виключенням) 17.11.2006 року із складу учасників товариства становить 3976420,00 грн. Дивіденди (частина прибутку), належна ОСОБА_1, в прибутках, одержаних товариством в 2006 році відсутні.

Судом береться до уваги, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" не надало доказів на спростування висновків експерта, а також документів для визначення вартості майна товариства на дату виходу позивача з товариства. Судом також береться до уваги, що відповідач відмовився від проведення експертного дослідження для підтвердження своєї позиції, оскільки відповідачем по справі не було здійснено оплату експертизи, щодо вирішення питань:

- яке майно, що належало на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", складало основні та оборотні активи на час виключення ОСОБА_1 з числа учасників господарського товариства 17.11.2006 року?

- яка дійсна ринкова вартість всього майна ТОВ "Автоконтинент" станом на час виключення ОСОБА_1 з числа учасників господарського товариства 17.11.2006 року?

- яке майно, крім довгострокових фінансовий інвестицій на суму 19 902,0 тис. грн., входило до складу майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" станом на час виплати частки в статутному капіталі ОСОБА_1?

- чи підтверджується документально (фінансово-бухгалтерськими документами) виплата ОСОБА_1 грошового внеску в розмірі 480 000,00 грн. протягом 1998-2001 років до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", якщо так, то якими?

- чи змінилась вартість довгострокових фінансовий інвестицій (акцій ЗАТ "Монтажлегмаш"), які належали ТОВ "Автоконтинент" та були продані 20 жовтня 2006 року відповідно до договору купівлі-продажу, укладеному між ТОВ "Схід" та ТОВ "Автоконтинент" та яка вартість цих акцій складала на час виключення ОСОБА_1 з числа учасників господарського товариства?

Суд вважає безпідставними твердження відповідача про зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", у звязку із продажем акцій закритого акціонерного товариства "Монтажлегмаш" у жовтні 2006 року, оскільки розмір вартості майна товариства станом на 31.12.2006 року був визначений судовим експертом на підставі документів офіційної фінансової звітності ТОВ "Автоконтинент".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проте, проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначена спрямованість фінансової звітності підприємств саме на гарантію та захист інтересів користувачів.

Виходячи з положень статей 3 та 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

Таким чином, ТОВ "Автоконтинент" безпідставно в обґрунтування своїх заперечень посилається на неможливість визначення вартості майна товариства для вирахування сум, що підлягають виплаті ОСОБА_1 у звязку із його виходом.

За таких обставин, висновок № 660/9894 судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 12/239-33/159, складеному 27.10.2009 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року про призначення експертизи за матеріалами справи, визнається належним та допустимим доказом вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", пропорційній частці в статному капіталі, що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_1

Враховуючи наявні у справі матеріали, суд вважає доведеним обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вартості майна товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" в розмірі 3976420,00 грн., що пропорційна належній позивачу частці в статутному капіталі товариства, яка становить 19,98% у звязку з його виходом 17.11.2006 року із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент".

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача та висновку експерта.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та по оплаті судової експертизи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 2, код ЄДРПОУ 25591261 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_1 (04123, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3976 420 (три мільйони девятсот сімдесят шість тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. частини вартості майна товариства, що належить до виплати ОСОБА_1, у звязку із його виходом зі складу учасників товариства, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя С.М. Мудрий

Судді Р.І. Самсін

Ю.Л. Власов

Дата підписання рішення: 02.02.2011