Рішення № 13671347, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/43520.01.11

За позовом Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень»Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж»

про стягнення заборгованості

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Шкель О.М. –представник

від відповідача: Комлик В.В. - представник

20.01.2011р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Підприємство регіональних перевезень»Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» (надалі –позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж»(надалі –відповідач) заборгованості у розмірі 187388,64 грн. та пені –11929,25 грн., всього –199317,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, за договором поставки № 53 від 17.11.2009р. позивач надав послуги по перевезенню технологічних матеріалів на майданчик тимчасового зберігання, що підтверджується подорожніми листами і листами замовленнями з відмітками відповідача про роботу автотранспорту за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. та актами виконаних робіт № 14 б/д, № 17 б/д, № 84 б/д, № 78 б/д, № 11 б/д, № 21 від 30.04.2010р.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, кошти за поставлений товар на рахунок позивача не перерахував в повному обсязі, що стало причиною вирішення спору у судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені.

Ухвалою від 22.11.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.12.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. На думку відповідача, акти виконаних робіт та акти звірки взаєморозрахунків не містять посилання на договір № 53 від 17.11.2009р., а тому не можуть вважатися належними доказами на підтвердження факту надання послуг саме в рамках договору № 53. Відповідач заперечує, що борг виник за надані позивачем автомобільні перевезення за договором № 53. Оскільки зобов’язання відповідача перед позивачем виникло не в рамках договору № 53, тому пеня за прострочення виконання зобов’язання не може застосовуватися. Керуючись ч. 3 ст. 6 ГПК України, відповідач зазначив, що у претензії від 12 серпня 2010р. міститься неповна назва останнього, а тому не може братися судом до уваги при вирішенні спору.

В судовому засіданні позивач надав банківські виписки на підтвердження часткової сплати заборгованості у розмірі 72300 грн.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009р. між Дочірнім підприємством «Підприємство регіональних перевезень»Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж»був укладений договір № 53 на автомобільні перевезення технологічних матеріалів на майданчик тимчасового зберігання.

Згідно пункту 1.1 договору, виконавець надає замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом технологічні матеріали в кількості 4000 тн. На майданчик тимчасового зберігання, який знаходиться на 3 км., відповідно до плану використання автотранспорту (додаток № 1), який є невід’ємною частиною цього договору.

Договірна орієнтовна вартість транспортних послуг за цим договором складає 320400,00 грн., крім того ПДВ 20% - 64080,00 грн., разом –384480,00 грн. Виконавець одночасно з актами наданих послуг надає замовнику податкові накладні (п.п. 2.1,.2.5).

Щомісячно до 25 числа замовник здійснює попередню оплату послуг на основі наданих рахунків в розмірі 30% від місячного обсягу послуг (п. 2.6).

Відповідно до п. 3.1 договору надання послуг виконавцем відбувається на підставі заявок.

На підтвердження надання послуг за договором № 53 від 17.11.2009р. суду надано подорожні листи вантажних автомобілів і листи-замовлення за період з грудня 2009р. по квітень 2010р., акти виконаних робіт № 14; № 17; № 84; № 78; №11; № 21.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 53 щодо оплати за поставлений товар. Що стало причиною для звернення позивача до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу суд встановив наступне.

Відповідно до п. 3.1 договору позивач надав послуги на підставі заявок, наданих відповідачем, перелік яких наявний в матеріалах справи.

Окрім того, в підтвердження належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором № 53 останнім надано підписані та скріплені печатками підприємств акти виконаних робіт № 14; № 17; № 84; № 78; №11; № 21 (копії в матеріалах справи).

На виконання п. 2.4 договору, позивачем виставлялися наступні рахунки: № 134 від 30.04.2010р.; №99 від 31.03.2010р.; № 115 від 22.04.2010р.; № 443 від 31.12.2009р.; № 30 від 31.01.2010р.; № 64 від 28.02.2010р.; № 426 від 23.12.2009р.

Розрахунок за надані послуги проводиться замовником згідно наданих виконавцем до 5 числа наступного місця актів наданих послуг та рахунків, на протязі 15 банківських днів, що передбачено п. 2.4 договору.

12 серпня 2010р. позивач звернувся з вимогою (№ 509/08) про сплату заборгованості у розмірі 187388,64 грн. та пені –11929,25 грн. В підтвердження направлення претензії на адресу відповідача суду наданий чек № 4722 від 13.08.2010р. Зазначена претензія отримана відповідачем 25.08.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції, копія наявна в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, твердження відповідача, щодо невідповідності претензії від 12.08.2010р. статті 6 ГПК України, судом вважаються необґрунтованими, а тому не можуть прийматися до уваги при вирішенні спору, окрім того, зі змісту претензії вбачається, що зазначена назва відповідача є технічною помилкою, яка допущена позивачем при підготовці вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплату за послуги відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 157388,64 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Відповідач заперечив факт надання послуг позивачем в рамках договору № 53 від 17.11.2009р., оскільки акти виконаних робіт та акти звірки взаєморозрахунків не містять посилання на вказаний договір. Однак вказані доводи суд вважає помилковими, оскільки чинне законодавство не містить норм, які передбачають обов’язкове посилання в актах виконаних робіт та актах звірки взаєморозрахунків на договір, на підставі якого вони складені.

Окрім того, матеріали справи спростовують зазначені твердження відповідача, зокрема банківські виписки, що підтверджують часткову сплату заборгованості, в графі «призначення платежу»містять посилання на договір № 53 від 17.11.2009р. Окрім того, відповідачем не надано доказів існування між сторонами інших договірних відносин про надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом, окрім зазначеного. В той же час в обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач посилається на пункти договору № 53 від 17.11.2009р., факт виконання якого заперечує.

Тому суд дійшов висновку, що послуги по перевезенню автомобільним транспортом надані відповідачу в межах договору № 53 від 17.11.2009р., що й підтверджується матеріалами справи.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 207388,64 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 01.06.2010р., підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії.

Після підписання вказаного акту звірки взаєморозрахунків відповідачем було частково сплачено позивачу 50000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: № 3903 від 05.08.2010 року (20000,00 грн.), № 4498 від 21.09.2010 року (10000,00 грн.), № 4773 від 14.10.2010 року (10000,00 грн.), № 4993 від 28.10.2010 року (10000,00 грн.), у зв’язку з чим заборгованість відповідача станом на час розгляду спору складає 157388,64 грн. і вимоги щодо стягнення заборгованості в цій частині підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при порушенні термінів оплати отриманих послуг замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Твердження відповідача, щодо звільнення його від сплати пені, відповідно до п. 5.7 договору, є помилковим, оскільки накладений арешт постановою державного виконавця на рахунок відповідача, не вважається обставиною непереборної сили.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

З урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по актах виконаних робіт та виставлених рахунках, однак без врахування п. 2.4 договору, яким встановлено, що розрахунок проводиться на протязі 15 банківських днів, а не календарних.

Беручи до уваги вищевикладене, суд здійснив наступний перерахунок пені із врахування настання строку виконання зобов’язань по оплаті та часткової сплати заборгованості.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

3620,00 грн.26.01.2010р.-07.06.2010р.1330,205270,41

3620,00 грн.08.06.2010р. 07.07.2010р.300.1956,53

3620,00 грн.08.07.2010р.

26.07.2010р.190.1732,03

11520,00грн.20.02.2010р.

07.06.2010р.1070,205692,30

11520,00 грн.08.06.2010р.

07.07.2010р.300,19179,90

11520 грн.08.07.2010р.

04.08.2010р.280.17150,23

17280,00 грн.23.03.2010р.

07.06.2010р.770,205747,30

17280,00 грн.08.06.2010р.

07.07.2010р.300,19269,85

17280,00 грн.08.07.2010р.

04.08.2010р.280,17225,35

88440,48 грн.22.04.2010р.

07.06.2010р.470,252334,59

88440,48 грн.08.06.2010р.

07.07.2010р.300,191381,13

88440,48 грн.08.07.2010р.

04.08.2010р.280,171153,36

30440,16 грн.14.05.2010р.

07.06.2010р.250,205427,41

30440,16 грн.08.06.2010р.

07.07.2010р.300,19475,37

30440,16 грн.08.07.2010р.

04.08.2010р.280,17396,97

56088,00 грн.22.05.2010р.

07.06.2010р.170,205535,53

56088,00 грн.08.06.2010р.

07.07.2010р.300,19875,89

56088,00 грн.08.07.2010р.

04.08.2010р.280,17731,45

всього10935,60 грн..

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 157388,64 грн. основного боргу та 10935,60 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в 1683,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 199,30 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач при поданні позову не врахував часткову сплату заборгованості, що не пов’язане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИ Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж»(03179, м. Київ, вул. Котельникова, 51, ідент. код 34482827, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень»«Атасс»Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»(07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 6, ідент. код 23241723, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 157388,64 грн. (сто п’ятдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 64 копійки) –основного боргу, 10935,60 грн. (десять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять гривень 60 копійок) –пені, 1683,23 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні 23 копійки) –державного мита та 199,30 грн. (сто дев’яносто дев’ять гривень 30 копійок) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 31.01.2011р.