Рішення № 13671274, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/2831.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КБФ «Віона»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олман»

про стягнення 52560,16 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Усенко М.М. - представник по довіреності від 17.01.2011, Латарій Г.Г. представник по довіреності від 17.01.2011

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олман»попередньої оплати за Договором № 3/12/09 від 03.12.2009 в розмірі 52560,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання за договором (із змінами та доповненнями внесеними шляхом укладення сторонами відповідних угод), у звязку з чим за відповідачем виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі № 53/28, розгляд справи призначено на 31.01.2011.

Представником позивача в судовому засіданні 31.01.2011 було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 53/28 від 30.12.2010.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.01.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КБФ «Віона»(надалі позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Олман»(надалі відповідач, виконавець) укладено договір № 3/12/09, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується надати наступні послуги згідно з умовами даного договору: оренда вантажного автомобіля, вантажно-розвантажувальні роботи, послуги експедитора (п. 1.1. Договору).

Замовник зобовязується прийняти ці послуги та оплатити їх вартість (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору ціни на послуги визначаються сторонами в рахунках-фактурах на момент замовлення послуг. У випадку здійснення Замовником 100% попередньої оплати за послуги, встановлені Виконавцем на момент надходження суми попередньої оплати на поточний рахунок Продавця, ціни не змінюються.

Згідно з умовами розділу 2 Договору «Умови надання послуг»виконавець зобовязаний суворо виконувати всі вказівки замовника щодо надання послуг (п. 2.1.). Послуги замовляються в термін не пізніше 48 годин до бажаної дати надання послуг за попередньою факсимільною заявкою замовника, складеною у довільній формі, але, в обовязковому порядку, що несе в собі наступну інформацію: адреса завантаження та розвантаження вантажу; дата та час подачі автомобіля на завантаження; вага, номенклатура та загальна вартість вантажу, а також, кількість місць та вид пакування; адреси відправника та одержувача вантажу, разом з контактними телефонами та відповідальними особами; адреси; бажаний строк доставки вантажу; при необхідності інші особливості перевезень вантажу (п. 2.2.).

В розділі 4 Договору «Порядок розрахунків» сторони домовились, що попередня сума цього договору складає 35049,72 грн. в перший місяць оплати. Остаточна сума визначається після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) на підставі фактично виконаного обсягу послуг (п. 4.1.). Замовник зобовязується здійснити оплату послуг за цим Договором в такому порядку: перед початком надання послуг Замовник перераховує на рахунок Виконавця кошти згідно рахунків-фактур (п. 4.3.1.). Залишкова сума перераховується протягом 3 банківських днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.3.2.).

П. 5.1. Договору сторони погодили, що кожен місяць складається Акт виконаних робіт (наданих послуг), в якому вказується вартість і обсяг наданих послуг Виконавцем за місяць. Замовник зобовязаний протягом трьох днів після отримання Акту розглянути його та при відсутності зауважень підписати його і один екземпляр направити Виконавцю (п. 5.2.).

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що 04.12.2009 позивач надав відповідачу заявку № 1, яка була прийнята відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою останнього.

Відповідач виставив для оплати позивачу рахунки-фактури № СФ-329 від 08.12.2009 року на суму 23999,04 грн. та № СФ-330 від 08.12.2009 року на суму 11050,68 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача в якості передоплати 35049,72 грн., що підтверджується належним чином завіреною випискою з банківського рахунку позивача (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Таким чином, відповідач повинен був 09.12.2009 приступити до надання послуг, передбачених договором.

Проте, відповідач свої договірні зобовязання з надання послуг не виконав.

17.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, в якій просив відповідача повернути сплачені позивачем в якості попередньої оплати кошти у розмірі 35049,72 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. На доказ направлення вказаної вимоги відповідачу позивач надав копію фіскального чеку від 21.12.2010 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Доказів надання послуг на суму 35049,72 грн., оплачених позивачем, чи повернення сплачених позивачем зазначених грошових коштів відповідачем суду не надано.

Крім того, між сторонами у справі було проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт, який підписано та скріплено печатками сторін. Відповідно до акту заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.04.2010 становить 35049,72 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати в сумі 35049,72 грн., є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач також просить суд стягнути з відповідача 5626,20 грн. пені.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

П. 7.4. Договору передбачено, що за несвоєчасне надання чи ненадання послуг з вини Виконавця, він повертає Замовнику суму передоплати з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки послуг, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочки у розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалося вище, надати послуги позивачу відповідач зобовязаний був 09.12.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобовязання має місце з 10.12.2009 року.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Тому, нарахування пені можливе по 08.06.2010 року.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати вартості послуг суд розраховує в межах періоду, заявленого позивачем.

За перерахунком суду розмір пені складає 3563,07 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

35049.7210.12.2009 - 08.06.201018110.2500 %0.056 %*3563.07

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3785,36 грн. інфляційних втрат, 1088,94 грн. 3% річних та 7009,94 грн. 20% штрафу.

У випадку ненадання послуг з вини Виконавця буде продовжуватись більше тридцяти календарних днів, Замовник має право, крім передбачених п. 4.3. суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені додатково стягнути з Покупця 20% від простроченої суми за весь період ненадання послуг з моменту передплати за послуги (ст.. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 10.12.2009 по 16.12.2010 (кінцевий період нарахування встановлено Позивачем), перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, а отже підлягає стягненню у сумі 1071,66 грн. В решті суми заявленої до стягнення 17,28 грн., суд відмовляє.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про відшкодування втрат, повязаних з інфляційними процесами, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення 10.12.2009 по 01.12.2010 встановив, що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 3785,36 грн. перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і по 01.12.2010 (кінцевий період нарахування встановлено Позивачем), а отже підлягає стягненню з Відповідача лише у розмірі 3224,57 грн. В решті суми заявленої до стягнення 560,79 грн., суд відмовляє.

Оскільки судом встановлено прострочення відповідачем виконання покладених на нього обовязків з надання послуг понад 30 днів, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 7009,94 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду належних доказів на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олман"(03187, м. Київ, просп.. Академіка Глушкова, 40, корп.. 5, кв. 115, ідентифікаційний код 31512261) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБФ "Віона" (07400, Київська область, м. Бровари, вул.. Полярників, 41, ідентифікаційний код 34361077) 35 049 (тридцять пять тисяч сорок девять) грн.. 72 коп. основного боргу, 3563 (три тисячі пятсот шістдесят три) грн.. 07 коп. пені, 1071 (одна тисяча сімдесят одна) грн.. 66 коп. 3% річних, 3224 (три тисячі двісті двадцять чотири тисячі) грн.. 57 коп. інфляційних втрат, 7009 (сім тисяч девять) грн. 94 коп. штрафу, 499 (чотириста девяносто девять) грн.. 19 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 03.02.2011