Рішення № 136701688, 21.05.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/169/26

Номер провадження 2/719/121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 травня 2026 року м.Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новодністровськ, Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», за підписом представника Міньковської Анастасії Володимирівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Позика» (надалі - ТзОВ «ФК Позика»), за підписом представника Міньковської Ю.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20060,00 грн., судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначають, що 16 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «Ірбіс» укладено Кредитний договір № 65373645 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами Кредитного договору Кредитовець перерахував ОСОБА_1 грошові кошти на картковий рахунок останньої в розмірі 5900 гривень. 01 вересня 2025 року на підставі договору факторингу №01092025/1 право грошової вимоги від ТзОВ «ФК «Ірбіс» до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 65373645 перейшло до ТзОВ «ФК «Позика». З огляду на зазначене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 65373645 від 16.12.2021р. в загальному розмірі 20060,00 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2026р. відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 08 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв., яке неодноразово відкладалося, зокрема, останній раз на 21 травня 2026 року о 09 год. 30 хв.

В судове засідання представники позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 90-91), не з`явилися, проте в прохальній частині позову представник зазначила про розгляд справи у спрощеному провадженні за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 1-6).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча неодноразово повідомлялася про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; жодних заяв чи клопотань в суд не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалася. При цьому, в суд повернулись поштові конверти із судовими повістками у зв`язку із відсутністю адресата (а.с. 63-64, 68-69, 82-83, 92-93).

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою її реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, відповіддю № 2493423 від 23.03.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру. (а.с. 59) у зв`язку з чим в суд повернулися конверти із викликом на судові засідання, суд вважає відповідача такою, що повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності учасників справи.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи і від якої не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 16 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «Ірбіс» укладено Договір №65373645 про надання фінансового кредиту (надалі - Кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 та директором Товариства ОСОБА_5 (а.с. 18-24).

Кредитний договір та додаток до нього підписано шляхом використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором 862896, який було надіслано на фінансовий номер НОМЕР_7, вказаний у реквізитах сторін Кредитного договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта (а.с. 14).

Згідно з п. 1.5.-1.7. розділу 1 Кредитного договору до акцептування Пропозиції Клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами Пропозиції, умовами Договору та Правилами. Після акцептування Клієнтом Пропозиції, всі умови Договору є обов`язковими для Товариства і Клієнта. Клієнт акцептує пропозицію в цілому. Клієнт не може запропонувати свої умови Договору. Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору).

Укладаючи Договір, Клієнт відповідно до п. 13.9. розділу 13 Кредитного договору підтверджує, зокрема, що ознайомився та погоджується з усіма умовами Правил та Договору; укладає цей Договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі Клієнта як Сторони цього Договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини; йому надана інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Згідно з п. 3.1., 3.4. розділу 3 Кредитного договору Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 5900, 00 гривень, мета кредитування - задоволення власних потреб Клієнта, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.2. розділу 4 Кедитного договору Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 16.03.2022 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Невід`ємною частиною Договору відповідно до п. 13.14. розділу 13 Креитного договору є Додаток №1 до цього Договору , який укладається разом із Договором, - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно з п. 4.1. розділу 4 Кредитного договору Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Як вбачається із листа № 3152_251024114144 від 24.10.2025р., за підписом генерального директорв ТзОВ «УПР», ТзОВ «Універсальні платіжні рішення», через сервіс онлайн платежів iPay.ua, 16.12.2021 року о 10:06:10 здійснило переказ грошових коштів у розмірі 5900,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 125478591, призначення платежу: Зачисление 5900 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 37).

Зарахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260429/64495-БТ від 06.05.2026р., за підписом супервайзера з обробки звернень клієнтів й держорганів ГО ОСОБА_2 , згідно з якою ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , в Банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 16 грудня 2021 року здійснено зарахування коштів у сумі 5900,00 грн. (а.с. 87-88).

При цьому, фінансовий номер Клієнта у довідці АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 87) відповідає фінансовому номеру, вказаному ОСОБА_1 у Кредитному договорі (а.с. 18-24).

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених Договором: з 16.12.2021р. по 24.12.2021р. (8 календарних днів) за процентною ставкою (знижкою) 2% та Стандартним періодом з 25.12.2021р. по 16.03.2022р. (82 календарних днів) за процентою ставкою 3%.

Відповідно до п. 4.4. розділу 4 Кредитного договору клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням Кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду. У такому випадку Клієнт на сайті Товариства обирає наступний Пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів. Після обрання Клієнтом наступного Пільгового періоду, між Товариством та Клієнтом підписується Додатковий договір до цього Договору, в якому зазначають строк наступного Пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов Договору набирають чинності з моменту підписання Сторонами Додаткового договору до цього Договору та Додатку № 1 до цього Договору в новій редакції. На наступний Пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на Пільговий період, визначений в п. 3.2.1. п. 3.2. цього Договору. Після закінчення строку Пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору.

Так, між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «Ірбіс» укладено Додатковий договір №1 від 24.12.2021р. до Договору №65373645 про надання фінансового кредиту від 16.12.2021р. (надалі - Додатковий договір №1) (а.с. 24-26), Додатковий договір №2 до Договору №65373645 про надання фінансового кредиту від 16.12.2021р. (надалі - Додатковий договір №2) (а.с. 26-28), Додатковий договір №3 до Договору №65373645 про надання фінансового кредиту від 16.12.2021р. (надалі - Додатковий договір №3) (а.с. 28-30) (разом - Додаткові договори).

Відповідно до п. 1.5. Додаткових договорів перед приєднанням до Додаткового договору Клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами Додаткового договору. Якщо Клієнт не згодний з умовами Додаткового договору та/або вважає умови Додаткового договору такими, що є явно обтяжливими для Клієнта, Клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання Додаткового договору.

Відповідно до п. 1.7., 3.3. Додаткових договорів додатковий договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку, визначеному пунктом 1.8 Додаткового договору, тобто набуває чинності з моменту підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору.

У п. 2.4. Додаткових договорів Сторони погодили, що разом з Додатковим договором укладають оновлену редакцію Графіку погашення боргу, який є невід`ємною частиною Додаткового договору.

Згідно з п. 2.1.-2.2. Додаткового договору №1, враховуючи запит Клієнта, щодо обрання наступного Пільгового періоду, враховуючи те, що Клієнт сплатив проценти за користування Кредитом, Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 65373645 від 16.12.2021 року, а саме, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає: 30 календарних днів, який обчислюється з 24.12.2021 по 23.01.2022; стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 24.01.2022 по 24.03.2022.

Відповідно до п. 2.2. Додаткового договору №2 сторони дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає: 30 календарних днів, який обчислюється з 22.01.2022 по 21.02.2022; стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 22.02.2022 по 24.03.2022.

А згідно з п. 2.2. Додаткового договору №3 сторони дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає: 30 календарних днів, який обчислюється з 21.02.2022 по 23.03.2022; стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 24.03.2022 по 22.04.2022.

Всі додаткові договори підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), та директором ОСОБА_5

Відповідно до п. 5.1. розділу 5 Кредитного договору Клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього Договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього Договору.

Нарахування процентів за Кредитом згідно з п. 5.4.-5.6., 5.8. розділу 5 Кредитного договору провадиться кожного календарного дня на суму залишку Кредиту за період з дня списання суми Кредиту з поточного рахунку Товариства до дня повернення Клієнтом суми Кредиту на поточний рахунок Товариства. Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за Кредитом у випадку прострочення Клієнтом повернення Кредиту. Нарахування процентів за день видачі (надання) Кредиту провадиться як за повний день, а нарахування процентів за день повернення Кредиту не провадиться, крім випадку, коли день видачі (надання) Кредиту і день повернення Кредиту є одним днем.

Відповідно до п. 4.6.-4.7. розділу 4 Кредитного договору Сторони домовились, що Клієнт має здійснювати погашення заборгованості за цим Договором шляхом здійснення переказу у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства у строк, передбачений цим Договором. При надходженні від Клієнта на поточний рахунок Товариства коштів для погашення заборгованості за цим Договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності: у першу чергу - на погашення заборгованості за процентами за Кредитом; у другу - на погашення заборгованості за сумою Кредиту.

Датою сплати процентів за Кредитом та/або повернення суми Кредиту згідно з п. 5.10. розділу 5 Кредитного договору є день зарахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

У п. 7.4. розділу 7 Кредитного договору визначено, що Клієнт має право одержати Кредит згідно умов цього Договору; використовувати Кредит відповідно до цільового призначення; відмовитися від одержання Кредиту згідно пункту 6.3 цього Договору; достроково погасити (повернути) Кредит; одержати від Товариства інформацію згідно статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Крім того, згідно з п. 6.3. розділу 6 Кредитного договору Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування». Клієнт повинен повідомити Товариство про намір відмовитися від Договору у письмовій формі протягом строку, визначеного у даному пункті Договору та згідно з вимогами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, Клієнт відповідно до п. 7.2. розділу 7 Кредитного договору зобов`язаний, зокрема, повністю повернути Кредит; використовувати Кредит відповідно до його мети; сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.3. розділу 7 Кредитного договору Товариство має право, зокрема, на повернення Клієнтом суми кредиту у повному обсязі, одержання передбачених Договором процентів за Кредитом та/або штрафних санкцій за Кредитом; передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим Договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди Клієнта на це; реалізовувати інші права, передбачені цим Договором (у тому числі, Правилами) та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.1. розділу 9 Кредитного договору Сторони несуть відповідальність за невиконання взятих на себе за Договором обов`язків.

Договір згідно з п. 11.1., 11.3 розділу 11 Кредитного договору набирає чинності з моменту його укладення і діє до 16.03.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов цього Договору, яке мало місце під час дії цього Договору.

У п. 11.4. розділу 11 Кредитного договору передбачено, що у разі закінчення строку кредитування Клієнт може подати до Товариства заявку щодо продовження строку кредитування. Товариство у разі наявності вільних коштів та інших факторів може розглянути дану заявку Клієнта та надати згоду шляхом укладання Додаткового договору.

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 надано Розрахунок заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 65373645 від 16.12.2021р., складений ТзОВ «ФК «Ірбіс» за період з 16 грудня 2021 року по 22 травня 2022 року (а.с. 42-43), згідно з яким загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 20060,00 грн., з яких 5900,00 грн. за тілом кредиту, 14160,00 грн. залишок відсотків за кредитом.

Як вбачається із згаданого розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 24 грудня 2021 року оплатила всі нараховані їй відсотки за 8 днів користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 944,00 грн., після чого їй продовжили строк кредитування за відсотковою ставкою пільгового періоду ще на 30 днів відповідно до Додаткового договору №1 від 24.12.2021р.

Надалі, 22 січня 2021 року та 21 лютого 2021 року ОСОБА_1 оплачувала всі нараховані їй відсотки за користування кредитом та строк кредитування продовжувався за відсотковою ставкою пільгового періоду кожного разу на 30 днів відповідно до Додаткового договору №2 від 22.01.2022р. та Додаткового договору №3 від 21.02.2022р.

24 березня 2022 року строк нарахування відсотків за пільговою ставкою закінчився та відсотки нараховувались ще протягом 60 днів за відсотковою ставкою стандартного періоду відповідно до п. 2.2. Додаткового договору №3 від 21.02.2022р.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду заперечень щодо укладення Кредитного договору №65373645 від 16.12.2021р. та доказів погашення заборгованості.

01 вересня 2025 року між ТзОВ «ФК Ірбіс» та ТзОВ «ФК «Позика», основним видом економічної діяльності якого відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.01.2024р. є 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (основний) (а.с. 11), укладено Договір факторингу № 01092025/01 (а.с. 31-35).

За умовами п. 2.1. Договору факторингу № № 01092025/01 від 01.09.2025р. Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, та Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

У п. 2.3. Договору факторингу № № 01092025/01 від 01.09.2025р. розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором становить 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що сплачується Клієнтом протягом трьох банківських днів з дати цього Договору на банківський рахунок Фактора, зазначений в п. 12 цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору факторингу № № 01092025/01 від 01.09.2025р. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.

В цей же день сторони підписали Акт приймання-передачі прав вимог за Договором факторингу № № 01092025/01 від 01.09.2025р. та Реєстр прав вимоги (а.с. 9, 12).

Відповідно до витягу із додатку №1 до Договору Факторингу № № 01092025/01 від 01.09.2025р. (Реєстру прав вимоги) ТзОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №65373645 від 16.12.2021р. на загальну суму 20060,00 грн., з яких сума основного боргу за кредитом 5900,00 грн., сума заборгованості за відсотками 14160,00 грн. (а.с. 12).

02 вересня 2025 року ТзОВ «ФК «Позика» провело оплату по Договору факторингу Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025р. (а.с. 39)

При цьому, ТзОВ «ФК «Позика» нарахування процентів не проводило, коштів від ОСОБА_1 на погашення заборгованості по Кредиту не отримувало.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму і є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Отже, якщо форма договору електронна, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Дана позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Кредитного договору № 65373645 від 16.12.2021р. та Додаткових договорів №1 від 24.12.2021р, №2 від 22.01.2022р. та №3 від 21.02.2022р. до нього відповідач вказала своє ім`я, паспортні дані, ідентифікаційний номер, електронну адресу, місце проживання, номер телефону, а також смс з кодом, що свідчить про використання одноразового ідентифікатора при здійсненні підпису стороною кредитного договору, зокрема, здійснення підпису ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, провівши аналіз законодавства у сфері комерційної концесії, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 уклала Договір № 65373645 від 16.12.2021р. про надання фінансового кредиту, за яким отримала кредит на суму 5900,00 грн. із строком дії до 22 травня 2022 року.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 16 грудня 2021 року коштів за Договором №65373645 від 16.12.2021р. підтверджується листом ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3152_251024114144 від 24.10.2025р., за підписом генерального директорв ТзОВ «УПР», та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260429/64495-БТ від 06.05.2026р., відповідно до яких 16.12.2021р. здійснено зарахування коштів на суму 5900,00 грн. на карту № НОМЕР_3 (а.с. 37, 87-88).

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала факт укладення Кредитного договору №65373645 від 16.12.2021р. та отримання кредитних коштів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримала кошти та сторонами узгоджено істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, процентна ставка та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Порушенням зобов`язання згідно ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 65373645 від 16.12.2021р., складений ТзОВ «ФК «Ірбіс» за період з 16 грудня 2021 року по 22 травня 2022 року (а.с. 42-43), відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості по Кредитному договору на загальну суму 7906, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду заперечень щодо здійсненого розрахунку заборгованості, а також доказів погашення заборгованості в повному обсязі.

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий не суперечить умовам Кредитного договору, які прийняла відповідач, та за період з 16 грудня 2021 року по 22 травня 2022 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором №65373645 від 16.12.2021р. за основним боргом в розмірі 5900,00 грн., за нарахованими відсотками - 14160,00 грн.; загальний розмір заборгованості становить 20060,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У ч. 1 ст. 1082 ЦК України вказано, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Окрім того, згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до ТзОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_3 за Договором №65373645 від 16.12.2021р. на загальну суму 20060,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 ТзОВ «ФК «Позика» сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 65373645 від 03.03.2026р. (а.с. 40).

Отже, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача ТзОВ «ФК «Позика» в розмірі 2422,40 грн.

Позивачем також надано суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу копії Договору №39493634/03 від 02.01.2026р. про надання правової допомоги, укладеного між директором ТзОВ «ФК «Позика» Міньковською А.В. та ФОП Горобей Р.Г. (надалі - Договір від 02.01.2026р.); додаткової угоди №65373645 від 16.02.2026р. до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026р.; детального опису робіт (наданих послуг) від 16.02.2026р. виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026р. та додаткової угоди до нього; Акту наданих послуг від 16.02.2026р. на підтвердження факту надання правової допомоги; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/10 від 29.07.2024р.; посвідчення адвоката України №11628/10 від 29.07.2024р. (а.с. 8, 10, 13, 15-17, 44-45).

Згідно з п. 1.1., підпункту 2.1.3. п. 2.1. Договору від 02.01.2026р. Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичні послуги (правовому допомогу) в представленні у встановленому порядку інтереси Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, підписувати та подавати до суду від імені Клієнта позовні заяви, відзиви та заперечення. Деталі предмета договору встановлюються додатковими угодами.

Так, відповідно до додаткової угоди №65373645 від 16.02.2026р. до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026р. сторони: розширили розділ «1.Предмет договору», а саме Виконавець зобов`язався здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 та надавати інші види правової допомоги у судах всіх інстанцій пов`язаної з розглядом даної справи; доповнили розділ «4.Порядок здійснення розрахунків» новим пунктом: 4.9. 3a здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, Кліснт здійснює ВИКОНАВЦЮ оплату юридичних послуг, у порядку та строки за погодженням сторін. Оплата здійснюсться після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання послуг, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ВИКОНАВЦЕМ», a6o на умовах попередньої оплати (авансування).

Інші умови договору залишаються незмінними.

У п. 7.1. Договору від 02.01.2026р. вказано, що Договір укладено на строк до 31.12.2026 року та набирає чинності з моменту його підписання.

Оплата за договором відповідно до п. 4.2. Договору від 02.01.2026р. здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку та/або підписання акту наданих послуг., якщо інші терміни та умови оплати не було узгоджено сторонами.

Згідно з п. 4.1. Договору від 02.01.2026р. загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг згідно тарифної сітки та додаткової оплати.

Тарифна сітка визначена у п. 4.8. Договору від 02.01.2026р.

Окрім того, у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, Клієнт відповідно до п. 4.9. Договору від 02.01.2026р. зобов`язується зробити на користь Виконавця додаткову оплату у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до п. 4.4. Договору від 02.01.2026р. за результатами надання правової допомоги складається акт надання послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Виконавценм юридичної допомоги і її вартість.

З огляду на детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.02.2026р. до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026р. Викогнавець Горобей Р.Г. надала наступні послуги: письмова консультації Клієнта щодо спірних правовідносин - 0,5 год.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» - 1 год. 00 хв.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 2 год. 00 хв.; формування додаткв до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год.

Як вбачається із Акту наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026р. ТзОВ «ФК «Позика», в особі директора Міньковської А.В., та ФОП ОСОБА_4 , Сторони підтверджують той факт, що Виконавець надав, а Клієнт прийняв правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026р. загальною вартістю 5500,00 грн.

У справі «Бєлоусов проти України» (заява № 4494/07, рішення від 07.11.2013р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №910/12876/19 від 07.07.2021р. зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Дослідивши надані докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн. знайшли своє підтвердження.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача ТзОВ «ФК «Позика» в розмірі 5500,00 грн.

На підставі ст. 8, 42 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 203-205, 207, 215, 509, 512, 514, 516-517, 526-527, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633-634, 638-639, 1048-1050, 1054-1055, 1056-1, 1077-1078, 1080, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», керуючись ст.ст. 2-4, 7-13, 15, 17-19, 23, 76-81, 89, 95, 128, 133, 137, 141, 223, 240, 247-248, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279-284, 288-289, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (адреса місця знаходження: Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (адреса місця знаходження: Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Договором №65373645 про надання фінансового кредиту від 16.12.2021р. в розмірі 20060,00 грн. (двадцять тисяч шістдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (адреса місця знаходження: Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Новодністровського міського суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: