Рішення № 136700399, 21.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/318/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач",

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське",

про стягнення 52 116,01 грн.

11.03.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" (далі - ТОВ "Протеїн Корма Постач") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (далі - ТОВ "Дзензелівське") пеню та 30 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 2503/25 від 25 березня 2025 року в загальному розмірі 52 116,01 грн, що складається з пені у розмірі 26 485,18 грн та 30% річних у розмірі 25 630,83 грн.

06.05.2026 суд ухвалив рішення, яким закрив провадження у справі № 925/318/26 в частині позовних вимог у сумі 835,23 грн, з яких 424,46 грн пені та 410,77 грн 30 % річних. Позов у частині стягнення 51 280,78 грн задовольнив. Стягнув з ТОВ "Дзензелівське" на користь ТОВ "Протеїн Корма Постач" пеню у розмірі 26 060,72 грн та 30 % річних у розмірі 25 220,06 грн, а також 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

При цьому у рішенні від 06.05.2026 суд встановив, що позивач заявив вимогу про стягнення 10 000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір № 051 про надання правової допомоги від 24.02.2026, відповідно до п. 2.10. якого, після завершення надання послуг Виконавець зобов`язаний скласти Акт приймання-передачі наданих послуг та надати його для підписання Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг, у випадку відсутності заперечень з його сторони.

Проте, підписаного сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг позивач до справи не додав.

Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас позивач не надав також вказаного детального опису.

Отже у зв`язку з ненадання позивачем (станом на момент ухвалення рішення судом) доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, проте у справі, що розглядається у спрощеному провадженні дебати не проводяться, суд у рішенні ухваленому 06.05.2026 не вирішував питання про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу позивача.

12.05.2026 позивач подав заяву з вимогою стягнути з ТОВ "Дзензелівське" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, до якої, зокрема, додав Акт приймання-передачі наданих послуг.

Як зазначено судом вище, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.10.2020 у справі № 922/376/20 про те, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки позивач у позові заявив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення витрат на правничу допомогу подано вчасно, суд на підставі ст. 221 ГПК України вирішує питання про судові витрати позивача без повідомлення учасників справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав: Договір № 051 про надання правової допомоги від 24.02.2026 та Акт приймання-передачі наданих послуг від 06.05.2026 № 001.

Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 24.02.2026 ТОВ "Протеїн Корма Постач" (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець) підписали Договір № 051 про надання правової допомоги (далі - Договір).

За цим Договором Виконавець зобов`язується надавати Замовнику професійні правничі послуги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (код ЄДРПОУ 32837429) пеню та відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 2503/25 від 25 березня 2025 року на користь ТОВ "Протеїн Корма Постач", а Замовник зобов`язується прийняти послуги та своєчасно сплачувати винагороду Виконавцю на умовах, визначених даним договором. (п. 1.1. Договору)

Виконавець має статус адвоката, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3424 від 31.08.2017р. (п. 1.2. Договору)

Виконавець зобов`язаний:

- підготовити позовну заяву та відповідний комплект документів, передбачений ГПК України, для подання позову до Господарського суду Черкаської області з приводу стягнення пені та відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з ТОВ "Дзензелівське" за договором поставки № 2503/25 від 25 березня 2025р. на користь Замовника;

- захищати права та інтереси Замовника в судах України всіх інстанцій до винесення остаточного рішення по справі. (п. 2.1. Договору)

Після завершення надання послуг Виконавець зобов`язаний скласти Акт приймання-передачі наданих послуг та надати його для підписання Замовнику. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг, у випадку відсутності заперечень з його сторони. (п. 2.10. Договору)

Вартість послуг Виконавця, що надаються у відповідності з цим Договором, складає 10000,00 (десять тисяч) гривен. Вартість послуг Виконавця складає судовий захист інтересів Замовника в суді першої інстанції. Вартість послуг Виконавця з приводу захисту інтересів Замовника в суді апеляційної та касаційної інстанції, погоджується Сторонами окремо, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. (п. 5.1. Договору)

Замовник зобов`язаний сплатити винагороду Виконавцю протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції за спором між Замовником та ТОВ "Дзензелівське" з приводу стягнення пені та відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 2503/25 від 25 березня 2025р. (п. 5.2. Договору)

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2026 року або до моменту його розірвання (в залежності від того, що настане раніше). (п. 8.1. Договору)

06.05.2026 ТОВ "Протеїн Корма Постач" та адвокат Беззубкін Сергій Михайлович підписали Акт приймання-передачі наданих послуг № 001 (далі - Акт приймання-передачі), відповідно до якого Виконавцем надані, а Замовником прийняті професійні правничі послуги в порядку та на умовах, визначених Договором про надання правової допомоги № 051 від 24 лютого 2026 року, а саме: надання професійних правничих послуг щодо організації та супроводження судової справи № 925/318/26 в Господарському суді Черкаської області щодо стягнення з ТОВ "Дзензелівське" (код ЄДРПОУ 32837429) пені та відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 2503/25 від 25 березня 2025 року на користь ТОВ "Протеїн Корма Постач" вартістю 10 000 грн.

У Акті приймання-передачі сторони зазначили детальний опис наданих послуг:

- детальний аналіз договору поставки № 2503/25 від 25 березня 2025 р. та первинної документації до нього з приводу наявності заборгованості ТОВ "Дзензелівське";

- складання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області.

У Акта приймання-передачі сторони також зазначили, зо Замовник підтверджує, що претензій щодо повноти та якості наданих послуг не має.

При цьому строк сплати послуг наданих адвокатом на момент подання позивачем заяви що розглядається не сплив.

З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Верховний Суд у постановах від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 та від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Відповідач не надав суду заперечень щодо заявленої позивачем суми судових витрат.

Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права зменшувати розмір судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема про те, що:

"...106. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

107. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

108. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

109. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04).

110. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

111. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

112. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

113. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

114. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

115. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

116. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

117. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

118. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

119. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

120. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

121. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19...."

Так, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат - 10 000 грн не є пропорційним до предмета спору. Позивач заявив до стягнення 52 116,01 грн, які складалися з пені у розмірі 26 485,18 грн та 30% річних у розмірі 25 630,83 грн, нарахованих на суму заборгованості, яка була предметом розгляду у справі № 925/532/25. При цьому у рішенні від 06.05.2026 суд встановив, що позивач повторно включив до розрахунку у цій справі нарахування 30 % річних та пені за день - 17.06.2025 на суму 499 770,50 грн, щодо якого наявне таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що стало підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення з ТОВ "Дзензелівське" пені в сумі 424,46 грн та 30 % річних в сумі 410,77 грн.

Тобто частина позовних вимог в сумі 835,23 грн у справі, що розглядається була заявлена позивачем безпідставно.

В решті суд позовні вимоги задовольнив повністю. З викладеного випливає, що 10 000 грн адвокатських витрат становлять 19,5 % від задоволених позовних вимог (51 280,78 грн), тобто майже п`яту частину.

Суд зауважує, що розгляд справи № 925/318/26 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, справа № 925/318/26 є малозначною справою. Судові засідання у справі, де б адвокат міг здійснювати представництво позивача не проводились, відповідач не подав жодних заяв чи клопотань, на які необхідно було б заперечити позивачу. Отже, окрім складання позовної заяви, розгляд справи не вимагав від адвоката вчинення будь-яких інших дій. Також суд враховує, що спір стосовно стягнення основного боргу і нарахувань за попередній період були предметом розгляду у справі № 925/532/25, тоді як у справі № 925/318/26 позивач заявив до стягнення ті ж нарахування на основну суму заборгованості тільки за подальший період до дати сплати основної суми боргу відповідачем.

Таким чином, оцінивши заявлені витрати ТОВ "Протеїн Корма Постач" на правову допомогу у сумі 10 000 грн та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності та пропорційності до предмету спору та ціни позову (критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України).

У зв`язку з викладеним суд не покладає на відповідача повністю понесені позивачем витрати, а покладає їх в розмірі 5 000 грн.

Водночас витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 126, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Розподілити судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" на правову допомогу у розмірі 10 000 грн між сторонами: покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" 5 000 грн, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" - 5 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзензелівське" (ідентифікаційний код 32837429, вул. Соборна, буд 3, с. Іваньки, Уманський р-н, Черкаська обл., 20132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" (ідентифікаційний код 44631243, вул. Виконкомівська (Шевченківський, Соборний р-ни), буд. 56а, каб. 14, м. Дніпро, 49101) 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА