Рішення № 136700056, 14.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/791/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Беги В.М.

розглянув справу

за позовом Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008)

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601)

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За участі від:

прокуратури Куліковська Л.Б.

позивача Жмуд Н.В.

відповідача Довгопола К.А.

Зміст позовних вимог.

31.12.2025 через систему Електронний суд Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 3090673,60 грн (з урахуванням заяви №12-89 вих-26 від 18.02.2026).

В обґрунтування позовних вимог прокурором зроблено посилання на факт вчинення незаконної порубки дерев на території Підлісецького лісництва філії Кременецьке лісове господарство ДП Ліси України в урочищі Шпиколоси поблизу с. Горинка Кременецького району, яка перебувала в постійному користуванні філії Кременецьке лісове господарство ДП Ліси України, а на момент пред`явлення позову - в користуванні філії Подільський лісовий офіс ДП Ліси України; факт відкриття кримінального провадження №42022210000000165 від 16.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, за фактом незаконної рубки лісодеревини.

За результатами виявленої незаконно зрубаної деревини органом державного контролю здійснено нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, яка становить 3090673,60 грн. Розрахунок шкоди проведено відповідно до додатку №1 та примітки 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу.

Під час досудового розслідування кримінального провадження також проведено судову експертизу. Згідно висновку експерта № 797/23-22 від 18.08.2023, загальний розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок рубки 374 дерев різних порід різних діаметрів у кварталі 73 виділ 6 ділянка 1 в урочищі Шпиколоси Підлісецького лісництва становить 3090673,60 грн.

Прокурором зазначено, що навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача філії Кременецьке лісове господарство ДП Ліси України (до 28.10.2022 ДП Кременецьке лісове господарство), а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавстваремен з боку постійного лісокористувача вимог ст. ст. 89, 90 Лісового кодексу України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території в межах кварталу 73 виділ 6 ділянка 1 в урочищі Шпиколоси Підлісецького лісництва філії Кременецьке лісове господарство ДП Ліси України, чим спричинено матеріальну шкоду природно заповідному фонду України, що перебуває під особливою охороною держави. Тому, ДСГП Ліси України, як постійний лісокористувач у зазначених правовідносинах, зобов`язаний відшкодувати заподіяну шкоду.

Прокурор зазначив, що позивач не вжив заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.

Ураховуючи наведене, прокурор просив суд задоволити позов.

Позиція позивача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.

Позиція відповідача.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування цьому ним зазначено про наступне:

- неналежність і недопустимість долучених до позовних матеріалів доказів з матеріалів кримінального провадження №42022210000000165, оскільки такі отримано на підставі постанови від 12.11.2025 прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Хоми Р.Б. з недотриманням п.2 ч.1 ст.222 КПК України, без визначення обсягу матеріалів кримінального провадження, які підлягають розголошенню, з метою використання як преюдиції в іншій судовій справі, а також супровідних документів, якими такі документи були надані прокурору;

- відсутність в матеріалах справи постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні або визначення старшого групи прокурорів, наділеного повноваженнями щодо розголошення даних досудового розслідування (або ж постанови керівника спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури про надання дозволу на розголошення матеріалів);

- витяг з ЄРДР від 16.11.2022 містить інформацію про Хому Р.Б. як прокурора, який разом з іншими прокурорами здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022210000000165. Однак, цей документ не містить відомостей про процесуальних керівників у кримінальному провадженні, з огляду на що простежити легальність виділення відповідних матеріалів кримінального провадження не надається можливим;

- відсутність встановлення у кримінальному провадженні осіб з числа працівників відповідача, причетних до рубки 374 дерев у Підлісецькому лісництві, відсутність оголошених підозр та обвинувальних актів задля подальшого передання матеріалів провадження до суду, відсутність встановленої вини судовим рішенням у вказаному кримінальному провадженні, а тому і відсутність можливості застосування ст. 1172 ЦК України до спірних правовідносин, як обов`язкової умови деліктної відповідальності відповідача;

- не проведення дослідження в рамках кримінального провадження протоколів огляду місця події, які стали основою для проведення експертизи та які були складені старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Харкавим Н.І., відсутність доказів на підтвердження належної кваліфікації старшого слідчого на здійснення замірів відповідних зрубаних пнів, відсутність інформації про застосовані ним методи при здійсненні відповідних замірів пнів та пристроїв фото фіксації цих дій;

- оскільки розмір заявленої до стягнення шкоди становить 3090673,60 грн, то сума перших двох розрахунків резолютивної частини висновку експерта не враховує третій розрахунок, як взаємовиключний для другого;

- посилаючись на зміст акту огляду від 14.07.2023, вказує про неможливість встановлення кількості пнів, зрізаних законно та незаконно. З огляду на це висновок експерта та розрахунки розміру шкоди позивача, не можуть виступати достовірним доказом правильного обчислення розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки. Основою для здійснення розрахунку шкоди стали фото, долучені до протоколу огляду, які не є достовірним джерелом інформації, адже рубка відбувалась в 2022 році, а протокол огляду та фото зроблені в травні 2023 року, тобто зі спливом значного проміжку часу, що не дає достеменно встановити, які з дерев зрубані законно, а які ні у зв`язку із значним пошкодженням таких пнів;

- прокурором не доведено необхідність захисту інтересів держави через бездіяльність позивача, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про обставину перекладання прокурором на себе компетенції відповідного уповноваженого органу за відсутності на це визначених законодавчих підстав. На думку відповідача, наведене є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/791/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2026.

У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 05.02.2026, ухвалою суду від 27.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/791/25 та призначено підготовче засідання на 16.03.2026.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви вих. №921/791/25 від 22.01.2026 (вх. № 555 від 23.01.2026) Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про залишення позову без розгляду.

Також, ухвалою суду від 16.03.2026:

прийнято до розгляду: відзив відповідача на позовну заяву вих. №921/791/25 від 22.01.2026 (вх. №555 від 23.02.2026), його заперечення (на відповідь на відзив) вих. №921/791/25 від 04.02.2026 (вх. №941 від 05.02.2026); відповідь прокурора на відзив б/н від 28.01.2026 (вх. №737 від 29.01.2026), його заяву б/н від 19.02.2026 (вх. №1341 від 20.02.2026) та заперечення на клопотання про повернення позовної заяви прокурору вих.№921/791/25 від 27.02.2026 (вх. №1569 від 27.02.2026);

закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 16.04.2026, який відкладався на 07.05.2026.

07.05.2026 розгляд справи по суті відкладено на 14.05.2026, про що постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 07.05.2026.

В судовому засіданні 14.05.2026 прокурором та представником позивача підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача в судовому засіданні 14.05.2026 заперечено проти позову.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

14.05.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи ДП «Кременецьке лісове господарство» 23.09.2022 видано лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 005433 на проведення прохідої рубки у кварталі 73 виділ 6 ділянка 1 площею 5,0 га Підлісецького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», система рубок рубки формування і оздоровлення лісів догляду, спосіб обліку - подеревно. Строк закінчення заготівлі 31.12.2022.

Відповідно до матеріально-грошової оцінки лісосіки № 1349 у рубку запроєктовано 460 дерев різних порід (граб 341 шт., ясен 22 шт., дуб 48 шт., осика 2 шт., акація 5 шт., клен 17 шт., черешня 10 шт., вільха 12 шт., ялина-нелі 3 шт.).

Проведення вказаної рубки доручено ліснику обходу № 5 (квартал 73 виділ 6,1 Підлісецького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство») ОСОБА_1 (розпорядження серії РЛ-Т №0485 до вказаного лісорубного квитка міститься в матеріалах справи).

Рубка завершена 13.12.2022, що підтверджується актом огляду місць заготівлі деревини від 14.12.022, підписаного уповноваженими представниками лісогосподарського підприємства та лісокористувача. Під час огляду встановлено, що фактично заготовлена площа лісосіки відповідала площі дозволеній по лісорубному квитку (5,0 га), маса деревини фактично заготовлена становила 209,29 м.куб. (дозволено 206 м.куб.). У вказаному акті зафіксовано, що на площі рубки присутня захаращеність, зломи дерев, інших недоліків не зазначено.

Разом з тим, 16.11.2022 Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42022210000000165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, зазначивши про надходження 14.11.2022 заяви з повідомленням про те, що службові особи лісового господарства, які не є працівниками лісової охорони, здійснюють незаконну порубку дерев поблизу с. Горинка Кременецького району, чим спричинюють тяжкі наслідки довкіллю.

У долученому до позовної заяви витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №42022210000000165 від 16.11.2022 містяться записи про орган досудового розслідування - ГУНП в Тернопільській області та слідчих, які здійснюють досудове розслідування: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , а також прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Витяг містить підпис реєстратора старшого слідчого ОСОБА_2 .

Під час проведення службового розслідування в Підлісецькому лісництві комісією постійного лісокористувача встановлено, що у кварталі 73 виділ 6 при натурному огляді виявлено 77 пнів зрізаних дерев без клейма відводу, що підтверджено актом від 10.04.2023.

Прокурором у позові зазначено, що за результатами проведеного відповідачем службового розслідування комісією вирішено лісника Підлісецького лісництва ОСОБА_1 звільнити зі займаної посади, а лісничого Підлісецького лісництва ОСОБА_11 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

У ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження 09.05.2023 проведено огляд місця події із залученням спеціаліста державного інспектора з ОНПС в Тернопільській області ОСОБА_12 , про що складено протокол огляду від 09.05.2023.

Під час огляду виявлено 820 пнів дерев різних порід різних діаметрів (частина сироростучі, частина сухостійні), з яких 308 з клеймом відводу, 176 - без наявності клейма відводу, 318 з наявністю затіски і фарби в кореневій лапі без наявності чіткого відтиску клейма відводу, 18 вітровальних дерев. Розміри пнів, їх якість зафіксовано у протоколі та польовій переліковій відомості. При цьому здійснювались відео зйомка та фотографування.

Зокрема, відповідно до польової перелікової відомості пнів облікованих дерев суцільним переліком на прохідній рубці 2022 року в кварталі 73 виділ 6 ділянка 1 Підлісецького лісництва виявлено: 225 пнів дерев породи граб з клеймом; 143 пні дерев породи граб без клейма; 240 пнів дерев породи граб з наявністю затіски і фарби; 5 пнів дерев породи граб сухий без клейма; 13 пнів дерев породи граб вітровальний; 10 пнів дерев породи черешня з клеймом; 3 пні дерев породи акація з клеймом; 35 пнів дерев породи клен з клеймом; 17 пнів дерев породи клен без клейма; 56 пнів дерев породи клен з наявністю затіски і фарби; 17 пнів дерев породи дуб з клеймом; 5 пнів дерев породи дуб без клейма; 1 пень дерева породи дуб сухостійний без клейма; 1 пень дерева породи дуб вітровальний; 16 пнів дерев породи дуб з наявністю затіски і фарби; 14 пнів дерев породи ясен з клеймом; 3 пні дерев породи ясен без клейма; 6 пні дерев породи ясен з наявністю затіски і фарби; 2 пні дерев породи вільха з клеймом; 2 пні дерев породи вільха без клейма; 1 пень дерева породи ялина з клеймом; 1 пень дерева породи осика з клеймом; 1 пень дерева породи осика вітровальна; 3 пні дерев породи ясен вітровальний.

19.06.2023 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Н. Харкавим винесено постанову про залучення до проведення слідчої дії огляду матеріалів проведення огляду місця події, проведеного 09.05.2023 в якості спеціаліста працівника філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_13 з метою ідентифікації, порівняння та встановлення відведених ним порід та діаметрів дерев згідно відводу від 17.08.2022 та виявлених безпосередньо в ході огляду місця події.

14.07.2023 філією «Кременецьке лісове господарство» проведено огляд насадження пройденого прохідною рубкою у кварталі 73 виділ 6 ділянка 1 площею 5,0 га Підлісецького лісництва 2022 року, за результатами якого виявлено 824 пня зрізаних дерев. В результаті огляду комісія прийшла до висновку про неможливість достовірного візуального розділення пнів на законно чи незаконно зрубані, що засвідчують фотознімки пнів. Основні причини, які призвели до ускладнення віднесення пнів на законно зрубані та незаконно, це втрата чіткості відбитку клейма, яка виникла через: тривалий строк між відводом (проводився у вересні 2022 року та обміром пнів (проводився в липні 2023); значний вплив природньо-кліматичних факторів (дощ, сніг, прямі сонячні промені); механічні пошкодження пнів, які виникли під час розробки ділянки (валка лісу, трелювання деревини). В якості додатку до акту огляду оформлено польову нумераційну відомість пнів, а фотознімки пнів збережно на електронному носії.

25.07.2023 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Н. Харкавим винесено постанову про залучення до проведення слідчої дії огляду в якості спеціаліста працівника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, який буде проводитись на вказаній земельній ділянці з метою ідентифікації та встановлення відведених ОСОБА_13 порід та діаметрів дерев згідно відводу від 17.08.2022.

У ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження 26.07.2023, за участі спеціалістів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 проведено огляд матеріалів проведення огляду місця події, проведеного 09.05.2023, про що складено протокол огляду від 26.07.2023. При цьому, спеціалістом складено польову перелікову відомість, долучену до протоколу.

Складений слідчим протокол огляду від 26.07.2023 підписано залученими до його проведення спеціалістами без зауважень (застрережень).

В ході огляду встановлено, що серед виявлених та оглянутих 09.05.2023 пнів зрізаних дерев (на час попереднього огляду із затіскою та фарбою синього кольору в кореневій лапі, без наявності чіткого відтиску клейма відводу) не було відведено в рубку 198 пнів дерев, а саме 124 шт. породи граб та 74 шт. породи клен (з яких 18 з клеймом, але за межами відводу).

За результатами проведених 09.05.2023 та 26.07.2023 оглядів встановлено, що у кварталі 73 виділ 6 ділянка 1 площею 5,0 га Підлісецького лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» урочище Шпиколоси поблизу с. Горинка Кременцького району незаконно зрізано наступні дерева:

без клейма відводу 176 дерев, з них: 148 породи граб; 17 породи клен; 6 породи дуб; 3 породи ясен; 2 породи вільха;

з наявністю затіски та фарби синього кольору в кореневій лапі без клейма відводу 198 дерев, з них 124 породи граб, 74 породи клен (з яких 18 з клеймом, але за межами відводу).

Загальна кількість незаконно зрізаних дерев, тобто за межами лісорубного квитка серії ТЕ ЛРК № 005433 від 23.09.2022 становить 374 шт.

Листом №1/1-1-12-1912 від 28.07.2023 Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області направлено слідчому розрахунки розміру шкоди.

Відповідно до проведеного 15.05.2023 державним інспектором з охорони НПС Тернопільської області О.В. Вітряком розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу, незаконним вирубуванням дерев на прохідній рубці 2022 року у кварталі 73 виділ 6 площа 5,4 га Підлісецького лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України», облікованих 09.05.2023 під час огляду місця події в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42022210000000165, на підставі звернення СУ ГУНП в Тернопільській області від 04.04.2023 № 6403/02/9/6-2023 (постанова слідчого про залучення спеціаліста від 03.04.2023) розмір заподіяної шкоди становить 943208,37 грн.

Відповідно до проведеного 27.07.2023 державним інспектором з охорони НПС Тернопільської області О.В. Вітряком розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу, незаконним вирубуванням дерев на прохідній рубці 2022 року у кварталі 73 виділ 6 площа 5,4 га Підлісецького лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України», облікованих 26.07.2023 під час огляду місця події в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42022210000000165, на підставі звернення СУ ГУНП в Тернопільській області від 25.07.2023 № 12016/9/03/6-2023 (постанова слідчого про залучення спеціаліста від 25.07.2023) розмір заподіяної шкоди становить 2147465,23 грн.

Загальний розмір шкоди становить 3090673,60 грн.

07.08.2023 старшим слідчим Харкавим Н. винесено постанову про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, проведення якої доручено ТВ КНДІСЕ.

За результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022210000000165, судовим експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 18.08.2023 складено висновок експерта №797/23-22, відповідно до якого:

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного, як встановлено слідством спільно з працівниками ДЕІ у Тернопільській області, вирубування дерев у кварталі 73, виділі 6, ділянка 1, площею 5,4 га Підлісецького лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» поблизу с. Горинка, урочище Шпиколоси Кременецького району Тернопільської області без клейма відводу становить 943208,37 грн;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного, як встановлено слідством спільно з працівниками ДЕІ у Тернопільській області, вирубування дерев у кварталі 73, виділі 6, ділянка 1, площею 5,4 га Підлісецького лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» поблизу с. Горинка, урочище Шпиколоси Кременецького району Тернопільської області з наявністю затіски та фарби в кореневій лапі без клейма відводу із врахуванням 18 дерев породи клен з клеймом, які були знесені незаконно (встановлено слідством) становить 2147465,23 грн.

Загальний розмір шкоди становить 3090673,60 грн.

Прокурором під час розгляду справи по суті зазначено, що за наслідками проведеного 26.07.2026 огляду, з залученням відповідних спеціалістів, у протоколі чітко вказано кількість дерев зрізаних (вирубаних) незаконно. Саме з урахуванням цих даних експертом проведено експертизу.

12.11.2025 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури обласної прокуратури Хомою Р.Б. винесено постанову про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022210000000165 від 16.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України. Вказана постанова мотивована посиланням на ст.222 КПК України, можливістю використання як доказів низки матеріалів кримінального провадження при вирішенні питання щодо захисту інтересів держави шляхом подання позову відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру, що не спричинить витоку інформації для сторонніх осіб та не спричинить шкоди досудовому розслідуванню.

За твердженням прокурора та позивача, оскільки в ході досудового розслідування кримінального правопорушення №42022210000000165 не встановлено осіб, які здійснили незаконну порубку дерев, тому завдані незаконною порубкою дерев збитки мають бути відшкодовані її постійним користувачем/відповідачем, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Зазначаючи про те, що позивачем не вжито заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення завданої самовільною вирубкою лісу шкоди, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Під час підготовчого провадження у даній справі, Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України подано заяву вих. №921/791/25 від 22.01.2026 (вх. № 555 від 23.01.2026) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 16.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви вих. №921/791/25 від 22.01.2026 (вх. № 555 від 23.01.2026) Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, з наведених у ній підстав.

Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" прийнято рішення про утворення державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України та приєднання до нього спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, з подальшим перетворенням державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно п. 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про припинення державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» № 843 від 28.10.2022 Державне підприємство «Кременецьке лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Пунктом 8 цього наказу визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство».

Згідно долученого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.08.2025, ДСГП "Ліси України" є правонаступником, зокрема, Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993047).

Згідно статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 06.02.2025 № 34 (знаходиться у вільному доступі в інтернет-мережі за посиланням https://e forest.gov.ua/statut-derzhavnoho-spetsializovanoho-hospodarskoho-pidpryiemstva lisy-ukrainy-nova-redaktsiia), ДП «Ліси України» засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п. 1.4.91 статуту підприємство є правонаступником Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993047) на підстав наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 843 «Про припинення державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення».

Відповідно до п. 4.8 вказаного статуту ДП «Ліси України» в порядку, встановленому законодавством, цим статутом та внутрішніми документами має право утворювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Відповідно до п. 1.1, п. 3.1 положення про філію "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", затвердженого наказом "ДСГП "Ліси України" від 16.12.2022 №90, філія "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" (надалі - філія) є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України", який не має статусу юридичної особи, діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

Згідно з п. 2.1. положення, філія створена з метою одержання підприємством прибутку від здійснення на промисловій та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання та відтворення лісів, ведення мисливського господарства, як спеціалізований підрозділ для ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

Предметом діяльності філії є, зокрема, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; вжиття заходів у порядку та в межах визначених законодавством щодо запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (п.п. 2.2.1-2.2.4. положення).

Матеріали справи містять витяг від 19.06.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відокремлений підрозділ ДСГП «Ліси України» - філію «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (код відокремленого підрозділу 45113760).

Згідно наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №1888 від 18 жовтня 2024 року "Про припинення філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" філію "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" припинено шляхом її закриття.

Матеріали справи містять передавальний акт від 31.12.2024 активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", відповідно до якого директор філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" Олексієвець О.М., яка припиняється шляхом закриття, згідно з наказом ДП "Ліси України" від "18" жовтня 2024 року №1888 "Про припинення філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", та директор філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Гончар В.Б. провели передачу активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріали лісовпорядкування та документи, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на баланс філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" станом на 31 грудня 2024 року.

Наказом №2325 від 31.12.2024 ДСГП "Ліси України" затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Подільським лісовим офісом, у т.ч. філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Згідно cформованого, станом на 29.05.2025, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2025 до реєстру внесено запис №1000701030187097081 про створення відокремленого підрозділу - філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"(код відокремленого підрозділу 45495765).

Відповідно до п. 1.1, п. 3.1 положення про філію "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", затвердженого наказом "ДСГП "Ліси України" від 16.01.2025 №176, філія "Подільський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України", який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

Згідно з п. 2.2.1- 2.2.4 положення про філію предметом діяльності філії є: відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживання інших заходів відповідно до законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 7.8 положення філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні підприємства, оренді або інших речових правах.

Матеріали справи містять затверджений директором філії "Подільський лісовий офіс" план ведення господарства (план лісоуправління) Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДСГП «Ліси України».

У структуру Кременецького надллісництва входить 15 лісництв, 2 нижніх склади, транспортна дільниця. Основною виробничою одиницею на підприємстві є лісництво.

Лісництва знаходяться на території Кременецького, Тернопільського та Чортківського районів.

Згідно вказаного плану ведення господарства територія кварталу 73 Підлісецького лісництва перебуває в межах Кременецької ТГ.

З огляду на викладене, у зв`язку із закриттям філії «Кременецьке лісове господарство» діяльність із забезпечення охорони лісів та ведення лісового господарства у кварталі 73 виділ 6 Підлісецького лісництва (місця вчинення лісопорушення), розташованого в межах Кременецької територіальної громади, покладається на ДСГП «Ліси України», в структурі якого на даний час здійснює діяльність філія «Подільський лісовий офіс».

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/2712/19, момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акту чи балансу, а тому не може співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру, та моментом початку роботи юридичної особи, яка створюється в процесі реорганізації.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку дерев розташована в кварталі 73, виділі 6, ділянка 1 урочищі Шпиколоси поблизу с. Горинка Кременецького району, яка перебувала в постійному користуванні філії Кременецьке лісове господарство ДП Ліси України, а на момент пред`явлення позову - в користуванні філії Подільський лісовий офіс, яка діє в структурі ДСГП Ліси України.

Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

У відповідності до ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 ЛК України, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтями 93, 90 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (п.1 ч.2 ст.105 ЛК України).

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, слід зазначити, що забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, а в даному випадку ДСГП "Ліси України".

Обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами ДСГП "Ліси України".

Пунктами 3.1, 3.2.2 статуту ДСГП "Ліси України" передбачено, що підприємство створено, зокрема з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів. Одним із основних завдань підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 16.12.2021 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). У даному випадку бездіяльність відповідача полягає невжитті всіх можливих і достатніх заходів з охорони лісу, оскільки факт незаконної порубки третіми особами не заперечується та не спростовано.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснювала філія "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", а на даний час філія «Подільський лісовий офіс» ДСГП "Ліси України".

Факт незаконної порубки 374 дерев, а саме: без клейма відводу 176 дерев, з них 148 породи граб, 17 породи клен, 6 породи дуб, 3 породи ясен, 2 породи вільха; з наявністю затіски та фарби синього кольору в кореневій лапі без клейма відводу 198 дерев, з них 124 породи граб, 74 породи клен (з яких 18 з клеймом, але за межами відводу) в кварталі 73 виділу 6 ділянка 1 в урочищі Шпиколоси Підлісецького лісництва поблизу с. Горинка Кременецького району, яка перебувала в постійному користуванні філії Кременецьке лісове господарство ДСГП Ліси України, а на момент пред`явлення позову та ухвалення рішення - в користуванні філії Подільський лісовий офіс ДСГП Ліси України свідчить, що ДСГП Ліси України відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснено неналежним чином.

Враховуючи, що територія лісу, на якій здійснено порубку належала до відповідальності ДСГП "Ліси України" в особі філії "Кременецьке лісове господарство", саме ним неналежно виконано обов`язок відносно охорони дерев.

Факт незаконної рубки лісу та наявність у філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", а на даний час філії «Подільський лісовий офіс» ДСГП "Ліси України" обов`язків щодо його охорони (лісу), про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання ДСГП "Ліси України", як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.

За таких обставин, ДСГП "Ліси України", як постійним лісокористувачем та особою, що має здійснювати лісову охорону, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства не забезпечено охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території, а тому саме відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.

Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування ДСГП "Ліси України" шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів, які б спростували зазначені обставини щодо бездіяльності ДСГП "Ліси України". Між бездіяльністю підприємства та завданою шкодою існує причинний зв`язок, відсутності вини останнього суду не доведено.

Суд враховує, що уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до положень додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", проведено розрахунок розміру шкоди, внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 73 виділі 6 ділянки 1 в урочищі Шпиколоси Підлісецького лісництва філії Кременецьке лісове господарство ДСГП "Ліси України", загальний розмір якої становить 3090673,60 грн.

Прокурором також долучено до матеріалів справи висновок експерта №797/23-22 від 18.08.2023, проведеної у межах кримінального провадження №42022210000000165 судової експертизи, відповідно до змісту якого загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного, як встановлено слідством спільно з працівниками ДЕІ у Тернопільській області, вирубуванням дерев у кварталі 73 виділі 6 ділянці 1 Підлісецького лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» становить 3090673,60 грн.

Так, згідно з нормами Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").

Стаття 98 ГПК України встановлює вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому, висновок експерта №797/23-22 від 18.08.2023 складений у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а сам висновок відповідає положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Докази, які можуть бути враховані судом, повинні відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.ч.1, 2 ст. 77 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23 зазначив, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Відтак, висновок експерта №797/23-22 від 18.08.2023 є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір заподіяної шкоди в сумі 3090673,60 грн.

Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунку та висновку судової експертизи, відповідачем не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18.

У матеріалах цієї справи наявна постанова від 12.11.2025 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження №42022210000000165 від 16.11.2022, винесена прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури обласної прокуратури Хомою Р.Б.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022210000000165, є ОСОБА_7 , Лесик Т.П., Топилко І.Б., ОСОБА_10 .

Відповідно до приписів ст. 214 КПК України та наказу Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» (далі - Положення) реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру.

Згідно пункту 2 розділу 4 Положення витяг з реєстру - згенерований програмними засобами ведення реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, які є актуальними на момент його формування.

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Положення до витягу з реєстру включається інформація, у тому числі, про слідчого (слідчих), дізнавача (дізнавачів), які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво

Враховуючи викладене, доданий до позовної заяви витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань є належним доказом підтвердження повноважень прокурора Хоми Р.Б. як прокурора у кримінальному провадженні №42022210000000165.

Наведене свідчить про дотримання вимог КПК України щодо попереднього надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування уповноваженою особою, а тому покликання відповідача на недопустимість поданих прокурором доказів у цій справі відхиляються судом як безпідставні.

При цьому, суд зазначає, що докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.12.2022 у справі №477/2330/18.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечується, що ДСГП "Ліси України" є постійним лісокористувачем земельної ділянки, на якій встановлено незаконну вирубку дерев, і що така земельна ділянка на той час була закріплена за філією ДСГП "Ліси України" "Кременецьке лісове господарство", а тому організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства, покладається саме на зазначене підприємство.

Дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає, що ДСГП "Ліси України", як лісокористувач, не забезпечив належним чином охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши факт незаконної вирубки лісу, та заподіявши цим самим заявлену до стягнення шкоду лісовому фонду України в розмірі 3090673,60 грн.

При цьому, за змістом наведених норм природоохоронного законодавства, за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17).

Слід також зауважити, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника.

Наявними у справі матеріалами підтверджено факт вчинення незаконної вирубки невстановленими особами в лісових масивах, постійним лісокористувачем яких була філія Кременецьке лісове господарство ДСГП "Ліси України" та розмір заподіяних збитків. Долучені до матеріалів справи докази є достатніми, належними та допустимими. Вони в сукупності беззаперечно свідчать про наявність причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю та заподіяною шкодою, оскільки внаслідок неналежного виконання встановлених ЛК України обов`язків щодо охорони лісу стала можлива така порубка і навколишньому природному середовищу заподіяна шкода.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, подані відповідачем, які б спростовували вказані у позовній заяві обставини.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача (як юридичну особу) відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави, а тому позовні вимоги Тернопільської обласної прокуратури про стягнення з ДСГП "Ліси України" 3090673,60 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Отже, розмір завданої шкоди підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду органу місцевого самоврядування.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Cтягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь держави 3090673 (три мільйони дев`яносто тисяч шістсот сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на наступний рахунок: UA918999980333139331000019775; отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Кремен./24062100; код отримувача 37977599; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 24062100, Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Видати наказ.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) 37088 (тридцять сім тисяч вісімдесят вісім) грн 08 (вісім) коп. витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя І.П. Шумський