Рішення № 136700054, 11.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/775/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Технолоджі"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес"

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 1 895 416,06 грн, 3% річних у розмірі 164 111,84 грн, інфляційних втрат у розмірі 330 596,52 грн. (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог)

за участі представників:

позивача: Фесенко О.М., довіреність;

відповідача: Бойчук В.І, довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Новітні технології 3000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про стягнення заборгованості.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В ході судового розгляду цього спору судом замінено позивача на його правонаступника - ТОВ "Павер Технолоджі".

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору постачання електричної енергії споживачу №04-05/21 від 15.04.2021 в частині повної та своєчасної сплати коштів за поставлену електричну енергію, що зумовило виникнення заборгованості, з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх.№1691) від 03.03.2026. Зазначає, що позивач, звертаючись до суду із позовом та заявляючи до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, стверджує, що строк оплати за поставлену електричну енергію, - 10 число місяця наступного за розрахунковим, проте, таке твердження позивача суперечить вищезазначеним положенням розділів 6 та 8 Комерційної пропозиції, так як умова щодо "10 числа" стосується надання постачальником акту купівлі-продажу (прийняття-передавання) електричної енергії, а не її оплати. Строк же оплати визначається у кожному рахунку. З огляду на вищезазначене, при вирішенні питання щодо кінцевого строку оплати дослідженню підлягають надані постачальником споживачу Акти купівлі - продажу (прийняття-передавання) електричної енергії та рахунки, які в матеріалах справи відсутні, а також дати їх надання. Крім того, наявний в матеріалах справи рахунок на оплату №3 від 08 грудня 2025 року не містить строку оплати. Відтак, відповідач вважає, що за відсутності в матеріалах справи доказів настання строку оплати, вимоги про стягнення 164111,84 грн - 3% річних та 330596,52 грн інфляційних втрат є протиправними та недоведеними у заявленому розмірі.

Позивач у відповіді на відзив №б/н (вх.№2061) від 16.03.2026 заперечив проти тверджень відповідача з наступних підстав. Зазначає, що на виконання умов договору №04-05/21 від 15.04.2021 у період з лютого 2025 року по жовтень 2025 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію, що підтверджується актами приймання-передачі підписаними та скріпленими печатками сторін. При цьому поставка та прийняття товару не спростовуються відповідачем. Розділом 6 Комерційної пропозиції сторони встановили спосіб оплати, зокрема остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію у місяці постачання здійснюється згідно Акту купівлі-продажу (прийняття - передавання) електричної енергії, який Постачальник надає Споживачу до 10 числа. Таким чином, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію у місяці здійснюється на підставі акту купівлі-продажу, а не рахунку на оплату.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 11.05.2026 заяву первісного позивача задоволено та замінено позивача, ТОВ "Газопостачальна компанія "Новітні технології 3000", на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Технолоджі".

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1409 ТОВ "Новітні технології 3000" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини 1 статті 56 наведеного вище законодавчого акту, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

В силу п. 3.1.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Таким чином, 15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні технології 3000" (Постачальник) та ТОВ "Агробізнес" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу "04-05/21, згідно з п.2.11 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3., 3.4 цього договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком №1 до договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору. Договірні (заявлені) обсяги постачання електричної енергії визначаються та погоджені сторонами у додатку №3 до цього договору.

Згідно з пунктом 5.1 правочину споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 угоди спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Погоджена сторонами ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.5 угоди).

Згідно з п. 5.7 укладеного правочину оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у порядку та строки, визначені обраною Комерційною пропозицією, що є додатком №2 до цього договору.

Відповідно до п.5.10. угоди Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

Згідно з п.13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є додатком №1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Постачальник має право розірвати договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо, зокрема Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання договору.

Як вбачається із заяви - приєднання, початок постачання - з 01.05.2021.

Додаток №2 до договору містить комерційну пропозицію для постачання електричної енергії, згідно з п.п.4, 5 якої до отримання даних про фактичний обсяг спожитої електричної енергії у кожному окремому розрахунковому періоді договірна вартість визначається шляхом множення прогнозованої ціни електричної енергії, згідно розділу "Ціна електричної енергії", на договірний (заявлений) обсяг електричної енергії, згідно розділу "Договірний (заявлений) обсяг електричної енергії", у відповідному розрахунковому періоді. Після отримання даних про фактичний обсяг спожитої електричної енергії у кожному окремому розрахунковому періоді договірна вартість визначається шляхом множення ціни електричної енергії на фактичний обсяг спожитої електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді. Фактична вартість електричної енергії визначається шляхом множення вказаної у розділі "Ціна електричної енергії" на обсяг електричної енергії фактично спожитий у відповідному розрахунковому періоді.

У п.6 Комерційної пропозиції сторони визначили спосіб оплати, а саме:

- до 10 числа місяця постачання електричної енергії - 40% прогнозованої вартості електричної енергії;

- до 20 числа місяця постачання електричної енергії - 40% прогнозованої вартості електричної енергії;

- остаточний розрахунок на спожиту електричну енергію у місяці постачання здійснюється згідно Акту купівлі - продажу (прийняття - передавання) електричної енергії, який Постачальник надає Споживачу до 10 числа.

Відповідно до п.8 Комерційної пропозиції рахунок на оплату електричної енергії, згідно з платежами, визначеними у розділі "Спосіб оплати", надається Споживачу за 5 робочих днів до 25-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Рахунок на оплату електричної енергії фактично спожитої у розрахунковому періоді та Акт купівлі - продажу (прийняття - передавання) електричної енергії за формою Додатку 4 до договору надається Споживачу продовж 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду , але не раніше, ніж будуть визначені всі дані та показники необхідні для розрахунку фактичної вартості електричної енергії, в сканованому вигляді засобами електронного зв`язку, а оригінали надсилаються поштою. Строк оплати рахунків вказується у кожному окремому рахунку та не може бути меншим, ніж 5 робочих днів з моменту надання відповідного рахунку Споживачу.

Договір про постачання електричної енергії споживачу вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення або перегляд його умов. Договір діє до повного його виконання сторонами, включаючи штрафні санкції.

У додатковій угоді №2 від 30.11.2025 сторони , керуючись п.13.1 договору та п.12 Комерційної пропозиції дійшли згоди про те, що до договір про постачання електричної енергії споживачу №04-05/21 від 15.04.2021 припиняє свою дію 30.11.2025.

На виконання договірних умов, за даними оператора системи розподілу ВАТ "Хмельницькийобленерго", як оператора системи розподілу, у листопад 2025 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію обсягом 250 685 кВт/год. на загальну суму 2 295 416,06 грн, що підтверджується Актом купівлі - продажу (прийняття - передавання) електричної енергії №156 від 30.11.2025 та рахунком на оплату №3 від 08.12.2025 на суму 2 295 416,06 грн.

Позивач 15.12.2025 з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за електричну енергію спожиту у розрахунковому періоді - листопад 2025 року в сумі 2 295 416,06 грн. Втім Споживач вимоги претензії у повному обсязі не задовольнив, як і не надав відповіді на неї.

Разом з тим, 16.12.2025 відповідачем частково було сплачено заборгованість за спожиту у розрахунковому періоді листопад 2025 електричну енергію у розмірі 100 000 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію у листопаді 2025 року складає 2 195 416,06 грн. (2 295 416,06 100 000,00 = 2 195 416,06), яка залишається не сплаченою.

Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Водночас, в ході судового розгляду цього спору, відповідачем також неодноразово здійснювалися часткові оплати цієї заборгованості та, як наслідок, його контрагентом подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Востаннє, ухвалою суду від 25.03.2026 прийнято до розгляду заяву позивача №б/н (вх.№2197) від 19.03.2026 про зменшення розміру позовних вимог до 1 645 416,06 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 3% річних у розмірі 164 111,84 грн, інфляційних втрат у розмірі 330 596,52 грн.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Незважаючи на наведені законодавчі приписи та договірні умови, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Адже, в порушення досягнутих контрагентами домовленостей, в повному обсязі оплати за поставлену у листопаді 2025 року електроенергію не здійснив.

Зокрема, Споживачем 16.12.2025 було оплачено лише 100 000 грн на підставі платіжної інструкції № Ф3390. Також, в ході судового розгляду цього спору відповідачем оплачено: 05.01.2026 - 300 000 грн на підставі платіжної інструкції № Ф35; 03.03.2026 - 50 000 грн на підставі платіжної інструкції №Ф377; 16.03.2026 - 200 000 грн на підставі платіжної інструкції №Ф642; 24.03.2026 - 20 000 грн на підставі платіжної інструкції №1109.

Відтак, загальна сума сплачених ТОВ "Агробізнес" за поставлену йому електроенергію коштів складає 670 000 грн, а неоплаченою є основна заборгованість в сумі 1625416,06 гривень, яка і відображена у договорі про відступлення права вимоги (цесії) №02/04/26-ц, укладеного між первісним позивачем та його правонаступником.

Враховуючи викладене в сукупності суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 1 625 416,06 грн, котрий неоплачений станом на день розгляду спору, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 330 596,52 грн та 3% річних у сумі 164 111,84 грн.

Як слідує з правових позицій Верховного Суду, інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.6. Комерційної пропозиції укладеного сторонами договору встановлено, що остаточний розрахунок на спожиту електричну енергію у місяці постачання здійснюється згідно Акту купівлі - продажу (прийняття - передавання) електричної енергії, який Постачальник надає Споживачу до 10 числа.

Строк оплати рахунків вказується у кожному окремому рахунку та не може бути меншим, ніж 5 робочих днів з моменту надання відповідного рахунку Споживачу (п.8 Комерційної пропозиції).

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 27.03.2023 у справі № 920/1343/21, від 04.04.2023 у справі № 44/258-б (910/15426/20).

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію у місяці постачання здійснюється згідно Акту купівлі-продажу. При цьому суд також зазначає, що строк початку прострочення оплати згідно Акту №156 від 30.11.2025 слід обчислювати з моменту надання рахунку №3 від 08.12.2025, з врахуванням п.8 Комерційної пропозиції.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи дату виникнення боргу, період існування заборгованості та її розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 330 596,52 грн та 3% річних в розмірі 161 850,91 грн. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та пояснення були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки решту аргументів, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Судовий збір в сумі 6 868,21 грн у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Решта судових витрат, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Застереження.

Судом при оголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частин рішення), внаслідок невірного копіювання цифр, були допущені арифметичні помилки при обрахуванні загальної суми присудженої до стягнення суми боргу та розміру судового збору

Згідно ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить застереження про виправлення в резолютивній частині рішення допущених судом арифметичних помилок, а саме замість:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Тернопільський район, Тернопільська область, 47823, код ЄДРПОУ 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Технолоджі" (пр.-т Берестейський буд. 91, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 44888906) заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 1 895 416 (один мільйон вісімсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістнадцять) грн 06 коп., три проценти річних у сумі 161 850 (сто шістдесят одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн 91 коп., інфляційні втрати у сумі 330596 (триста тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 52 коп. та 28 654 (двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 36 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

вважати вірним:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Тернопільський район, Тернопільська область, 47823, код ЄДРПОУ 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Технолоджі" (пр.-т Берестейський буд. 91, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 44888906) заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 1 625 416 (один мільйон шістсот двадцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) 06 коп., три проценти річних у сумі 161 850 (сто шістдесят одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн 91 коп., інфляційні втрати у сумі 330 596 (триста тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 52 коп. та 25 414 (двадцять п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн 36 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с. Токи, Тернопільський район, Тернопільська область, 47823, код ЄДРПОУ 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Технолоджі" (пр.-т Берестейський буд. 91, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 44888906) заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 1 625 416 (один мільйон шістсот двадцять п`ять тисяч чотириста шістнадцять) 06 коп., три проценти річних у сумі 161 850 (сто шістдесят одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн 91 коп., інфляційні втрати у сумі 330 596 (триста тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 52 коп. та 25 414 (двадцять п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн 36 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 21.05.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко