Рішення № 136700058, 19.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19 травня 2026 рокуСправа № 921/187/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Баб`юка А.В.

розглянув клопотання б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФМК про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК", вул. Грушевського, буд. 23, м. Тернопіль, 46001

про стягнення 22 297 700,88 грн.

За участі від:

позивача: Журавель О.В.;

відповідача: не з`явився.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК", про стягнення 22 297 700,88 грн., з яких: 22 123 295,88 грн пеня та 174 405,00 грн - штраф.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 справу №921/187/25 розподілено судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31 березня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" (вул. Грушевського, буд. 23, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 38888070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490): - 221 232 (двісті двадцять одну тисячу двісті тридцять дві) грн 96 коп. пені; - 174 405 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. - штрафу; - 334 465 (триста тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн 51 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Також у повному тексті рішення від 07.07.2025 зазначено, що судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 334465 грн 51 коп, згідно зі ст.129 ГПК України, покладаються повністю на відповідача у справі.

При цьому судом враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача без урахування суми зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого законом.

Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

14.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) Фомічова І. О. - представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФМК про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25.

В якості додатків до клопотання від 14.07.2025 б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) долучено копії: ордера серії ВН №1425694 від 15.04.2025, виданого адвокатом Фомічовим І.О. на надання правничої допомоги ТОВ "ФМК" у Господарському суді Тернопільської області, Західному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді на підставі договору про надання правничої допомоги №9/25 від 10.04.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю " ФМК" та адвокатом Фомічовим І.О. та сам договір про надання правничої допомоги №9/25 від 10.04.2025; додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 10.04.2025; акту приймання-здачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2025 на суму 2315598 грн. 79 коп.; копія курсу валют в банках України станом на 08.07.2025; рахунок-фактура №23 від 08.07.2025 та квитанція про надіслання учаснику справи заяви про ухвалення додаткового рішення сформована у системі "Електронний суд".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

У зв`язку з перебуванням судді Охотницької Н. В. у відпустці, 14.07.2025 розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області Дудника А. І. призначено повторний автоматизований розподіл для розгляду зазначеного клопотання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025, розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення розподілено судді Шумському І. П.

Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято до розгляду клопотання б/н від 14.07.2025 (вх.№5142 від 14.07.2025) Фомічова І. О. - представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФМК про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25. Призначено судове засідання у справі №921/187/25 по розгляду клопотання на 14:20 год. 21 липня 2025 року.

18.07.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заперечення проти клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення б/н (вх. №5289 від 18.07.2025).

Ухвалою суду від 21.07.2025 відкладено судове засідання по розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25 на 15:20 год. 05.08.2025.

Ухвалою суду від 29.07.2025 продовжено строк розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25 на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та призначено судове засідання по розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25 на 15.09.2025 о 10:20 год.

04.08.2025 та 06.08.2025 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшли ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі №921/187/25, відповідно до яких відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК", на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025.

Відповідно до змісту вказаних ухвал апеляційним судом невідкладно витребовувались усі матеріали справи №921/187/25.

Господарський суд Тернопільської області направляв усі матеріали справи до Західного апеляційного господарського суду (супровідний лист за №921/187/25/394/2025 від 12.08.2025).

Ухвалою суду від 15.09.2025 зупинено провадження у справі №921/187/25 по розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення до перегляду Західним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 та повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Тернопільської області.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21 січня 2026 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2338/25 від 29.07.2025) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" б/н від 31.07.2025 (вх. №01-05/2381/25 від 01.08.2025) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2026 у справі №921/187/26 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25 залишено без змін.

Ухвалою суду від 06.05.202 провадження у справі №921/187/25 по розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення поновлено та призначено судове засідання по розгляду клопотання б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) про ухвалення додаткового рішення на 14:20 год. 12 травня 2026 року; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ФМК" до 11.05.2026 (за наявності) надати суду докази виконання п. 7 додаткової угоди № 1 від 10.04.2025.

Судове засідання 12.05.2026 не відбулось з технічних причин, що унеможливило технічну фіксацію судового процесу та проведення засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ЄСІТС, що підтверджується Актом про технічний збій від 12.05.2026, який знаходиться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкладено судове засідання у справі №921/187/25 по розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення на 16:10 год. 19 травня 2026 року.

В судове засідання 19.05.2026 з`явилася представниця позивача та заперечила, щодо задоволення клопотання б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФМК про ухвалення додаткового рішення з підстав викладених у запереченні б/н (вх. №5289 від 18.07.2025).

В свою чергу, представник відповідача в судове засідання 19.05.2026 не з`явився, хоча, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на те, що представник відповідача належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, враховуючи думку представниці позивача, також те, що його явка не визнавалась судом обов`язковою, а участь в судовому засіданні є не обов`язком, а правом представника, беручи до уваги позицію представника, яка викладена у відповідному клопотанні, керуючись ст. ст. 197, 202, 232, 235 ГПК України, суд ухвалив: здійснювати розгляд клопотання за відсутності представника відповідача, про що постановив ухвалу, яку занесену до протоколу судового засідання.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, неодноразове відкладення судових засідань, скорочені строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до висновку, що учасникам справи судом були створені належні умови для підготовки до розгляду заяви, надання заяв по суті її розгляду та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду заяви за наявними в справі матеріалами.

За наслідками судового засідання 19.05.2026 суд ухвалив додаткове рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно частини 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21, від 24.01.2023 у cправі №922/4022/20.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До відзиву відповідача також долучена заява у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, яка містить вказівку на те, що докази понесення витрат на правову допомогу та їх розмір будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У зв`язку з цим, суд вважає, що клопотання від 14.07.2025 б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи на підтвердження понесення стороною відповідача витрат на правову допомогу, подане з дотриманням порядку та строків, визначених ГПК України.

Судом встановлено, що 10.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" в особі директора Андрєєва М. Ю. в подальшому "клієнт" та адвокатським об`єднанням "Ю-РАЙТ", в подальшому "об`єднання" укладено договір про надання правничої допомоги №9/25 згідно з п. 1.1, п. 1.2 розділу 1 предметом договору є:

у порядку та на умовах, визначених цим договором, об`єднання зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту на умовах i в порядку, що визначенi договором, а клієнт зобов`язується прийняти надану правничу допомогу та оплатити надання такої допомоги, фактичні витрати, необхiднi для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором;

пiд правничою допомогою у цьому договорi розуміється багатоаспектна, рiзна за змiстом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації та роз`яснення в сферi права, складення позовiв, звернень, довiдок, заяв, скарг, здійснення представництва в ycix без винятку державних, суспiльних установах та органiзацiях, органах мiсцевого самоврядування незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування. Вибiр форми надання такої допомоги залежить вiд волi особи, яка бажає її отримати, тобто клiєнта.

Згідно пункту 2.1 розділу 2 об`єднання реалiзує свої права та обов`язки щодо надання правничої допомоги через партнерiв (учасників) об`єднання та його працiвникiв, яким у випадках передбачених законодавством надаються вiдповiднi доручення та/або довiреностi та/або ордери на надання правничої допомоги.

Клієнт уповноважує об`єднання представляти його інтереси та вести його справи з усіма необхідними повноваженнями в судах України ycix юрисдикцiй в ycix iнстанцiях, третейському суді з yciмa правами, якi надано законом захиснику, представнику потерпілого або свiдка, позивачу, вiдповiдачу, третiй особi та iншому учаснику процесу (пункт 2.2. розділу 2 договору).

За цим договором об`єднанню надаються передбаченi чинним законодавством України та мiжнародними договорами, якi ратифiкованi Україною, процесуальнi права особи, яку воно представляє в повному об`ємi, в тому числi вчиняти вiд її імені yci процесуальнi дiї, що їх має право вчиняти ця особа, а також право ведення вiд імені клiєнта переговорiв та попереднього ухгодження вcix процедурних питань, подання та пiдпису вcix документiв, якi має право підписувати клієнт та необхiдних для виконання повноважень, включаючи позовнi та iншi заяви, апеляцiйнi i касацiйнi скарги, звертатися зi скаргами, заявами та клопотаннями, в тому числi з вимогами про накладення арешту та заборони на вiдчуження майна, притягненні до матерiальноi i кримiнальної вiдповiдальностi в пpaвooxopoннi та iншi державнi органи, в т.ч. органи виконавчого провадження; право замовляти проведення експертизи; право участi у судових засiданнях; право пiдписувати, подавати й, одержувати будь-якi заяви та iншi документи, що стосуватимуться прав та законних iнтepeciв клієнта; право одержання будь-яких судових piшень; право подання заяви про примусове виконання рішення, про закінчення виконавчого провадження; право отримувати необхiднi довiдки та iншi документи в ycix установах, органiзацiях, пiдприємствах; право отримувати виданi на iм`я клiєнта документи та документацiю; право, з дозволу клiєнта, викладати в засобах масової iнформацiї правову позицiю по справi; право сплачувати за клiєнта платежi, розписуватися за клiєнта, а також виконати вci iншi дiї, пов`язанi з виконанням цього договору, що не суперечать законодавству, та спрямованi на виконання сторонами своїх обов`язкiв (пункт 2.3. розділу 2 договору).

Також за пунктом 3.1. розділу 3 договору передбачено, що об`єднання для виконання умов договору мас право: представляти і захищати права, свободи та iнтереси клiєнта у судi, органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими i службовими особами, до повноважень яких належить вирiшення вiдповiдних питань в Українi та за її межами; звертатися з адвокатськими запитами, у тому числi щодо отримання копiй документiв, до opганів державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових i службових осiб, підприємств, установ, органiзацiй, громадських об`єднань, а також до фiзичних осiб (за згодою, таких фiзичних осiб); на власний розсуд залучати працiвникiв об`єднання, а також необхiдних спецiалiстiв, укладати з ними необхiднi договори, в тому числi, але не виключно, договори про надання правничої допомоги з iншими адвокатами, адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями; розголошувати за необхiдностi сам факт звернення клiєнта за правовою допомогою.

Клiєнт має право: отримувати добросовiсну, принципову, квалiфiковану правничу допомогу, iнформаuiю про виконання об`єднанням своiх обов`язкiв; за погодженням з об`єднанням залучати iнших спецiалiстiв для виконання договору; розiрвати цей договiр вiдповiдно до вимог законодавста та правил адвокатської етики (пункт 3.3. розділу 3 договору).

Клієнт зобов`язаний вчасно надавати достовірну, повну, об`єктивну документацію та інформацію, чи інші матеріали, необхідні об`єднанню для виконання ним своїх обов`язків; не здійснювати в протиправній формі вплив на порядок виконання об`єднання своїх обов`язків; за відсутності претензій прийняти надану правову допомогу, підписати акт надання послуг та оплатити надані послуги (пункт 3.4. розділу 3 договору).

Пунктом 5.1 розділу 5 договору встановлено, що гонорар винагорода, що надається об`єднанню за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Необхідність сплати, розмір та порядок сплати гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору (пункт 5.2. розділу 5 договору).

Фактичні витрати при наданні правничої допомоги компенсуються клієнтом (пункт 5.3 розділу 5 договору).

Пунктом 6.1. розділу 6 договору передбачено, що сторони підписують цей договір власноручно, засвідчуючи, що мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення їх є вільним та відповідає їх внутрішній волі, їх дії спрямовані на реальне настання правових наслідків та підтверджуючи, що діють добросовісно і розумно в інтересах осіб, яких вони представляють, не перевищуючи своїх повноважень.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (пункт 6.2. розділу 6 договору).

Також 10.04.2025 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №9/25.

П.1 додаткової угоди сторони визначили форму надання правничої допомоги, яка буде виражатися у надані консультацій, складанні юридичних документів та представництві інтересів клієнта перед юридичними особами та в суді першої інстанції по господарській справі №921/187/25.

П. 2 додаткової угоди встановлено, що за надання об`єднанням правничої допомоги, визначеної в п.1 угоди, клієнт зобов`язується сплачувати гонорар у розмірі, що дорівнює еквіваленту 3000 доларів США в гривні за офіційним курсом долара США, встановленого НБУ на момент оплати.

Окрім, суми гонорару, визначеної в пункті 2 цієї угоди, клієнт зобов`язується сплатити "гонорар успіху", який дорівнює 2 229 770 грн. (у випадку відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі), що складає 10% від суми позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено (п. 3 додаткової угоди).

За надання правничої допомоги складається акт приймання-здачі послуг, в якому зазначається остаточний перелік наданих послуг та їх вартість. Акт підписується представником кожної зі сторін (п. 4 додаткової угоди).

Об`єднання надає особисто, або надсилає акт та розрахунок клієнту факсимільним зв`язком на електронну поштову скриньку зазначену в договорі або поштою (п. 5 додаткової угоди).

Акт про приймання-здачі послуг вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнт не надав об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 6 додаткової угоди).

П. 7 додаткової угоди передбачено, що клієнт зобов`язаний сплатити визначений гонорар в акті приймання-здачі послуг до цієї угоди протягом 2 (двох) місяців з моменту набрання рішенням по справі законної сили. В акті про приймання-здачі послуг сторони можуть визначити інший порядок оплати, та/чи вид та вартість правничої допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Зазначена угода є невід`ємною частиною договору. Якщо умови договору суперечить умовам цієї угоди, то до правовідносин застосуються умови угоди (п. 10 додаткової угоди).

Також 07.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" в особі директора Андрєєва М. Ю. та адвокатським об`єднанням "Ю-РАЙТ" складено акт приймання-здачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №9/25 про наступне:

Станом на час підписання акту об`єднання надало, а клієнт погодив вартість та прийняв правничу допомогу, визначену додатковою угодою №1 від 10.04.2025 до договору, яка полягала у наступному (п.1 акту приймання-здачі наданих послуг):

- надання правничої допомоги щодо представництва клієнта в Господарському суді Тернопільської області у справі 921/187/25 по договору №9/25 від 10.04.2025 125392,50 грн;

- гонорар успіху у справі №921/187/25 (10% від суми позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено) 2190206,29 грн.

Відповідно до п. 2, п. 3 вартість послуг об`єднання за цим актом складає 2315598 (два мільйони триста п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 79 коп. Клієнт немає жодних претензій до якості наданих об`єднанням послуг.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25 набрало законної сили 21.01.2026.

Проте, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 06.05.2026 відповідач не надав доказів виконання ним п. 7 додаткової угоди від №1 від 10.04.2025. А саме, отримання адвокатським об`єднанням від відповідача 3000 доларів США в гривнях за курсом НБУ на дату сплати, а також додаткової суми "гонорару успіху".

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за нормами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за змістом ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю, незалежно від результатів вирішення спору.

Як убачається з основного рішення у справі заявлена позивачем до стягнення сума 22 297 700, 88 грн., з яких: 22 123 295, 88 грн., - пені та 174405 грн., - штрафу визнана судом обґрунтованою.

Зменшення судом суми пені не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, яке передбачено законом.

Саме тому обов`язок по відшкодуванню цієї суми, сплаченого позивачем судового збору, покладено на відповідача.

З огляду на зроблені в основному рішенні висновки, без необхідності надання правової оцінки обставинам доведеності відповідачем розміру понесених витрат на правову допомогу, суд відмовляє у їх стягненні.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 244 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання б/н (вх.№5142 від 14.07.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю ФМК про ухвалення додаткового рішення у справі №921/187/25 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 21.05.2026

Суддя І.П. Шумський