Ухвала суду № 136691618, 05.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2843/26

провадження № 1-кс/405/1445/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ЗСГСД СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026120000000140 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Недогарки, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого в ОВС ВР ЗСГСД СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою або в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 підтримав за обставин, які зазначені в клопотанні.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 з таких підстав: 1) підозра про яку повідомлено ОСОБА_4 є необґрунтованою, оскільки органом досудового розслідування невірно кваліфіковано кримінально-каране діяння, яке ставиться в провину його підзахисному; 2) ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є необґрунтованим та безпідставним; 3) запевнив, що його підзахисний не має наміру впливати на свідків; 4) означений в клопотанні розмір застави є непомірним для його підзахисного; 5) просить застосувати запобіжний захід у виді застави і визначити її розмір не більше 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір є посильний для ОСОБА_4 .

Підозрюваний підтримав заперечення відносно клопотання слідчого, які висловлені його захисником.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , та докази, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВР ЗСГСД СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026120000000140 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

04.05.2026 о 09 год. 36 хв. слідчим затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Цього ж дня слідчим, у порядку та в строки передбачені 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 04.05.2026, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства № 300 від 29.08.2001 призначено на посаду викладача Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 189-к від 27.09.2021 Кіровоградський коледж механізації сільського господарства перейменовано на Кропивницький аграрний фаховий коледж.

Згідно Статуту Кропивницького аграрного фахового коледжу код ЄДРПОУ 00728285 (далі Кропивницький аграрний фаховий коледж, Фаховий коледж) затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 6 від 06.01.2023, визначено наступне:

п. 1.5. Основними напрямами діяльності Фахового коледжу є: 1) підготовка згідно з державним (регіональним) замовленням і договірними зобов`язаннями за кошти фізичних та юридичних осіб висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб підприємств, господарств і організацій у фахівцях аграрної галузі та інших галузей;

п. 1.9. Фаховий коледж здійснює підготовку фахівців за ліцензованими спеціальностями та акредитованими освітньо-професійними програмами згідно з отриманими ліцензіями і сертифікатами. Фаховий коледж може надавати освітні послуги, пов`язані зі здобуттям повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» згідно з отриманими ліцензіями.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи свої повноваження за займаною посадою та маючи змогу впливати на викладачів Кропивницького аграрного фахового коледжу та членів екзаменаційної комісії з числа працівників ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив умисно вчинити дії спрямовані на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функції держави, поєднаний з вимаганням такої вигоди, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 20-х числах березня 2026 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 звернувся до Кропивницького аграрного фахового коледжу, розташованого за адресою: м. Кропивницький, проспект Університетський, 5/2, з метою проходження спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та подальшого отримання посвідчення тракториста-машиніста. Під час перебування у Фаховому коледжі він зустрівся з ОСОБА_4 та повідомив йому про свій намір пройти навчання й отримати посвідчення тракториста-машиніста. Під час їхньої розмови ОСОБА_4 наголосив, що потрібно почекати і він повідомить ОСОБА_8 , що саме необхідно для зарахування та проходження спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, та які саме документи потрібно подати.

Також ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний намір, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на рішення викладачів та членів комісії Фахового коледжу щодо зарахування та проходження спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і подальшого складання теоретичного та практичного іспитів екзаменаційній комісії до складу якої також входить працівник ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області та подальшої видачі ОСОБА_8 посвідчення тракториста-машиніста, зазначив, що за ці дії ОСОБА_8 потрібно буде надати грошові кошти в сумі близько 20 000 грн, і він зробить усе, щоб останній безперешкодно пройшов спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва й отримав посвідчення тракториста-машиніста.

03.04.2026, близько 10:00 год., ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 прийшов до Фахового коледжу та пройшов до кабінету № 406, де на той час перебував ОСОБА_4 , та між ними відбулася розмова, в ході якої останній повідомив, що загальний термін навчання складатиме приблизно два або три тижні, а також повідомив про необхідність подання документів для зарахування на спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва а саме: копії паспорта, документа, що підтверджує місце реєстрації, ідентифікаційний код та два фото 3х4, які потрібно передати йому особисто.

Після чого ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, тобто діючи з корисливих мотивів, завів розмову про грошові кошти, а саме повідомив, що це коштуватиме ОСОБА_8 приблизно 15 000 грн. або 20 000 грн. У разі надання вказаних грошових коштів він домовиться і забезпечить безперешкодне зарахування ОСОБА_8 на спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і подальше складання іспитів, зокрема, домовиться з викладачами Фахового коледжу, які проводитимуть навчання та працівниками ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, які будуть присутніми у складі комісії під час здачі іспитів за позитивний результат проходження навчання та відповідно складання іспитів.

Також ОСОБА_4 пояснив, що в цю суму входить відкриття п`яти категорій на право керування спеціалізованої техніки, та додав, що спочатку ОСОБА_8 потрібно надати грошові кошти в сумі 8 500 грн., а решту після закінчення проходження спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та видачі посвідчення тракториста-машиніста.

Надалі, 24.04.2026 приблизно о 11:30 год., ОСОБА_8 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , навпроти КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня». ОСОБА_4 перебував у власному автомобілі Volkswagen Tiguan (номерний знак НОМЕР_1 ). Коли ОСОБА_8 сів у вказаний автомобіль, між ним та ОСОБА_4 відбулася розмова, в ході якої останній пояснив, що зробить усе швидко, та забезпечить вступ ОСОБА_8 на спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, та успішне завершення навчання для одержання в подальшому посвідчення тракториста-машиніста. А саме, щоб пришвидшити отримання посвідчення тракториста-машиніста, він забезпечить зарахування ОСОБА_8 на спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва до вже існуючої групи, перевівши когось з осіб, які вже навчаються, до іншої групи. Також ОСОБА_4 повідомив, що загалом це коштуватиме ОСОБА_8 14 000 грн.

У подальшому ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_4 документи, необхідні для зарахування на спеціалізовані курси за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, останній переглянув їх і повідомив, що все гаразд. Після чого ОСОБА_8 приблизно об 11:35 год., виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_4 , передав останньому частину раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 8 500 грн. ОСОБА_4 , помітивши вказані грошові кошти, розкрив файл із документами, наданими ОСОБА_8 , і сказав, щоб останній поклав їх туди, ОСОБА_8 так і зробив, після чого ОСОБА_4 згорнув файл навпіл та поклав у свою наплічну сумку, яка була при ньому.

Після передачі грошових коштів ОСОБА_4 повідомив, що зробить усе швидко, якщо матиме змогу, та зателефонує ОСОБА_8 наступного тижня, щоб передати посвідчення тракториста-машиніста, і наголосив на необхідності передачі решти суми.

Надалі ОСОБА_4 , з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення викладачами та членами екзаменаційної комісії Фахового коледжу щодо результату проходження спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, а також на представника ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області під час складання теоретичного і практичного іспитів та подальшої видачі ОСОБА_8 посвідчення тракториста-машиніста без проходження відповідного навчання - спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, що передбачено Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994, вчинив дії спрямовані на проходження ОСОБА_8 спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994, визначено наступне:

п. 1. Положення встановлює єдиний порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами (далі - машинами) і є обов`язковим для всіх міністерств, відомств, підприємств (об`єднань), установ, організацій та громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.

п. 2. До керування машинами допускаються особи, які мають посвідчення тракториста-машиніста (надалі - посвідчення) на право керування машинами відповідних категорій.

3. Видача посвідчень тракториста-машиніста проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби тільки тим особам, які постійно або тимчасово проживають чи навчаються на території області, м. Києва.

п. 7. Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби.

Відомості про видачу посвідчення протягом трьох днів вносяться до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, держателем якого є Держпродспоживслужба.

Під час теоретичного іспиту перевіряються знання правил дорожнього руху. Екзаменаційні білети для складання теоретичних іспитів з правил дорожнього руху затверджуються наказом Головного сервісного центру МВС. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення. Результати іспитів вносяться у протокол (додаток № 1). Порядок складання, приймання іспитів затверджується Мінекономіки.

8. Документом, що засвідчує проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та одержання (підвищення) робітничої кваліфікації, є диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 645 (645-2015-п) «Про документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка і додатки до них» (Офіційний вісник України, 201 р., № 73, ст. 2400; 2018 р., № 46, ст. 1615), за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення.

9. Приймання теоретичних і практичних іспитів здійснюється екзаменаційною комісією територіального органу Держпродспоживслужби.

Екзаменаційна комісія може суміщати свою роботу з роботою державної кваліфікаційної комісії закладу освіти.

10. Машини для приймання практичного іспиту надаються відповідним закладом освіти або особою, що екзаменується, у технічно справному стані.

14. Для складання теоретичного і практичного іспиту та отримання посвідчення тракториста-машиніста до територіального органу Держпродспоживслужби подаються такі документи:

- заяву від особи або подання підприємства чи закладу освіти, якими направлена особа чи група осіб, зразки яких затверджує Мінекономіки;

- диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення;

- медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування машинами;

- дві фотокартки розміром 3 x 4 сантиметри, що відповідає віку особи на момент одержання нею посвідчення;

- копія картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів.

17. Посвідчення заповнюються з використанням комп`ютерної техніки, підписуються головою екзаменаційної комісії та завіряються печаткою відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

20. За одержання посвідчення власник ставить підпис у книзі реєстрації.

ОСОБА_4 за невстановлених під час досудового розслідування обставин у період з 24.04.2026 по 30.04.2026 усвідомлюючи, що відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994, посвідчення тракториста-машиніста, видається особі, яка пройшла професійну підготовку відповідно до навчальних планів і програм, забезпечив проходження ОСОБА_8 спеціалізованих курсів за програмою підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та подальше складання теоретичних і практичних іспитів, хоча ОСОБА_8 жодного разу не був присутній на заняттях, не проходив теоретичну та практичну підготовку, а також не був присутній під час практичного водіння на полігоні, вивчення будови техніки та складання кваліфікаційних іспитів.

30.04.2026 приблизно о 13:00 год. ОСОБА_8 , перебував в центрі м. Кропивницького, по вул. Тимірязєва, де зустрівся з ОСОБА_4 та між ними відбулась розмова в ході якої останній повідомив, що вже все готово та ОСОБА_8 може приїхати та забрати посвідчення тракториста-машиніста.

Цього ж дня ОСОБА_8 через додаток для обміну повідомленнями та відеодзвінків WhatsApp зателефонував ОСОБА_4 та домовився з останнім про зустріч 04.05.2026 о 09:00 год., а саме ОСОБА_4 запропонував прийти до Кропивницького аграрного фахового коледжу.

04.05.2026 приблизно о 09:20 год., ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 прийшов до Кропивницького аграрного фахового коледжу, розташованого за адресою: м. Кропивницький, проспект Університетський, 5/2 де його зустрів ОСОБА_4 і вони разом увійшли до будівлі (корпус №2) Кропивницького аграрного фахового коледжу де пройшли до кабінету, який розташований на першому поверсі де ОСОБА_4 дістав з чоловічої сумки, яка була при ньому та в подальшому передав ОСОБА_8 посвідчення тракториста - машиніста серія АС №223969 від 24.02.2026 з відкритими категоріями А1, А2, В1, D1, Е1 та медичну довідку Серії ААЯ 219047 від 15.04.2026.

В свою чергу ОСОБА_8 діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_4 приблизно о 09:25 год. передав останньому решту раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 5 500 грн., які останній взяв до рук та у подальшому поклав до чоловічої сумки яка була при ньому.

Після одержання неправомірної вигоди у вигляді зазначених грошових коштів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було викрито у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за адресою: м. Кропивницький, проспект Університетський, 5/2, та затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України. Під час обшуку проведеного у будівлі за адресою: м. Кропивницький, проспект Університетський, 5/2, де здійснює свою діяльність Кропивницький аграрний фаховий коледж (код ЄДРПОУ 00728285), а саме у кабінеті б/н, який розташований на першому поверсі вказаної будівлі виявлено та вилучено неправомірну вигоду у розмірі 5 500 грн.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Так, чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.04.2026, від 24.04.2026, додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 04.05.2026, протокол обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 від 04.05.2026, протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 04.05.2026, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:

-щодо ризику передбаченого п. 1 кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Враховуючи характер інкримінованого діяння, усвідомлення підозрюваним тяжкості можливих наслідків, стадію досудового розслідування, а також доступність засобів для зміни місця перебування, ризик ухилення не може бути виключений.

Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;

-щодо ризику передбаченого п. 3 протокол допиту свідка, разом з його анкетними даними та місцем його проживання, що дає викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно те, що підозрюваному достеменно відомі анкетні дані, місце проживання та контакти свідка, а також характер його викривальних показань, створює передумови та обґрунтовані підозри вважати про можливі спроби поза процесуального впливу на свідка. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідка у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

При вирішення питання про застосування достатнього та необхідного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, до затримання офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, відомостей про стан здоров`я відносно підозрюваного сторонами не надавались, міцність соціальних зв`язків, наявність доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 369-2 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Так, саме прокурор під час розгляду клопотання по суті має переконливо довести, що жоден інший, м`якший запобіжний захід (домашній арешт, застава, особисте зобов`язання) не здатний гарантувати належну поведінку підозрюваного. При цьому, обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Окрім того, сам по собі факт затримання особи за підозрою у вчиненні злочину не може передбачати майбутнє ув`язнення, і тримання під вартою не повинно перетворюватися на дострокове покарання.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим суддею також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що до підозрюваного слід застосувати виключно тримання під вартою.

Також слід врахувати, що гострота /вірогідність/ встановлених ризиків слідчий суддя не може віднести до високого рівня, тому, повне ізолювання особи від суспільства, шляхом застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є неспівмірним заходом забезпечення кримінального провадження. Мета правосуддя може бути повністю досягнута альтернативними обмеженнями.

Сам факт наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не свідчить автоматично про необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки відповідно до практики ЄСПЛ позбавлення свободи є винятковим заходом, який застосовується лише за відсутності ефективних альтернатив.

Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді застави є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

В ході розгляду клопотання сторона обвинувачення мотивувала означений розмір застави, тобто 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, слідчим суддею звертається увага на те, що означення прокурором у прохальній частині розмір альтернативного заходу у виді застави, здійснено без урахування реальних фінансових можливостей ОСОБА_4 , і вона /застава/ втрачає свою стимулюючу функцію і фактично перетворюється на репресивний інструмент та використовується стороною обвинувачення формою безальтернативного тримання під вартою.

Будь-яких відомостей щодо матеріального стану, статків підозрюваного, стороною обвинувачення не надано.

Так, у справі «Істоміна проти України» визначено ЄСПЛ дійшов висновку, що застава це не компенсація. Гарантія за статтею 5 § 3 Конвенції з прав людини покликана забезпечити присутність обвинуваченого в суді, а не відшкодування шкоди, завданої злочином. Сама лише сума збитків або тяжкість статті не може автоматично виправдовувати надмірний розмір застави. Суди зобов`язані докладати максимум зусиль для оцінки реального майнового стану особи. Нездійснення такої оцінки та ігнорування доводів захисту про невідповідність суми доходам особи є прямим порушенням Конвенції.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його належну поведінку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.

Згідно з послідовною практикою Європейського суду з прав людини обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

В ході розгляду справи встановлено, що підозрюваний офіційно працевлаштований, та за в період з травня 2025 по квітень 2026 отримав дохід у розмірі 254229, 15 грн., а дружина підозрюваного за 2025 рік отримала 139697,78 грн. доходу за місцем роботи. Тобто, статки підозрюваного та його сім`ї не можна віднести до високого рівня.

За наведених обставин, слідчий суддя визначає розмір застави виключно в межах тих доказів, які надані сторонами кримінального провадження.

Враховуючи відсутність у підозрюваного значних статків (банківських вкладів, рухомого та нерухомого майна, тощо), існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, слідчий суддя, дотримуючись принципу пропорційності, дійшов до висновку, що застава у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, установлення, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_8 за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

За вказаного обґрунтування, слідчий суддя вважає про можливість часткового задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ЗСГСД СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 05.05.2026 по справі № 12026120000000140 від 01.04.2026.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком з 05.05.2026 до 04.07.2026 включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_8 за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання слідчого відмовити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зпід варти негайно в залі суду.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9