Постанова № 13668695, 02.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6403/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представника позивача - Шаргородського О.А.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2010 року позивач Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення№0009971502/0/3714 від 09.11.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі акту перевірки від 26.10.2010 року №226, складеного за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість. Вказав, що позивач повністю сплатив узгоджену суму податкового зобовязання в розмірі 160252,00 грн. у встановлені терміни, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Вважає, що дії працівників податкової інспекції при проведенні перевірки є протиправними, у звязку із чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. У наданих письмових запереченнях зазначив, що 26.10.2010 року працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП ДАК «Хліб України»«Кременчуцький комбінат хлібопродуктів». За результатами перевірки складено акт №226-ш/15-322/05380958 у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в результаті чого нараховано штраф у сумі 80126,05 грн. згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону. Крім того, вказав, що діяльність органів ДПС акцентована на захист інтересів держави, забезпечує відновлення порушених прав держави через механізм застосування фінансових (штрафних) санкцій до субєктів господарювання, що порушили норми чинного законодавства України та, як наслідок, попереджує подібні порушення в майбутньому, а тому дії Кременчуцької ОДПІ правомірні, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 05380958) зареєстроване та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області. Крім того, позивач є платником податку на додану вартість (номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23706069).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2010 року Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку ДП ДАК «Хліб України»«Кременчуцький комбінат хлібопродуктів»з питання своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року. За результатами перевірки складено акт №226ш/15-322/05380958 від 26.10.2010 року, в якому зафіксоване порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість.

Однією з позовних вимог позивача є вимога про визнання неправомірними дій Кременчуцької ОДПІ на підставі яких був складений акт перевірки від 26.10.2010 року №226ш/15-322/05380958. З цього приводу суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 року № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, складаючи за наслідками перевірки акт №226ш/15-322/05380958 від 26.10.2010 року, Кременчуцька ОДПІ діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

На підставі акту перевірки №226ш/15-322/05380958 від 26.10.2010 року та відповідно до пункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 року №0009971502/0/3714, яким зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 80126,05 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи зі змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.1 статті 5 Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, підприємством у відповідності до вищезазначених норм Закону у встановлені строки, подані декларації з податку на додану вартість та самостійно сплачено зазначені у декларації суми податкового зобовязання. Підтвердженням своєчасного виконання позивачем податкового зобовязання за період серпень, вересень, жовтень 2009 року є наявні у справі копії платіжних доручень із відміткою банку про дату перерахування сум до бюджету.

Зокрема, підприємством були подані податкові декларації на додану вартість, якими задекларовано до сплати податкове зобовязання з податку на додану вартість та сплачені суми податкових зобов'язань в розмірі 160252,00 грн., а саме:

- за серпень 2009 року сума податкового зобовязання 50978,00 грн., платіжні доручення: №3039 від 25.09.2009 року, №3096 від 25.09.2009 року, №3006 від 08.09.2009 року, №3017 від 09.09.2009 року, №3012 від 09.09.2009 року, №3025 від 14.09.2009 року, №3084 від 23.09.2009 року, №3003 від 08.09.2009 року;

- за вересень 2009 року сума податкового зобовязання 52697,00 грн., платіжне доручення №3170 від 19.10.2009 року;

- за жовтень 2009 року сума податкового зобовязання 56577,00 грн., платіжні доручення: №3245 від 10.11.2009 року, №3238 від 11.11.2009 року, №3289 від 30.11.2009 року, №3226 від 09.11.2009 року.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З пояснень представника Кременчуцької ОДПІ вбачається, що суми, перераховані позивачем на погашення податкового зобовязання за перевірений період, а також заявлені до відшкодування з бюджету у деклараціях за вказані податкові періоди, податкова інспекція зарахувала на погашення податкового боргу підприємства.

Суд вважає такі висновки відповідача неправомірними, з огляду на наступне.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документі із зазначеними у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування Кременчуцькою ОДПІ сплачених ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобовязань відповідних податкових періодів, виконав своє зобовязання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

У звязку із цим, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 09 листопада 2010 року №0009971502/0/3714 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 09 листопада 2010 року №0009971502/0/3714.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 05380958) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 січня 2011 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва