Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/539/26
Провадження № 2/373/945/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
19 травня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
за участі секретарки Хоменко Н.І.
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №94818643000 від 08.10.2018 у розмірі 16734,25 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем 08.10.2018 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту №94818643000 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 25019,00 грн на придбання товару. Відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.
09.07.2020 між позивачем та АТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу №174 за умовами якого позивач набув право вимоги до боржників за кредитними договорами у тому числі і до відповідача.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16734,25 грн, а саме: 14620,00 грн заборгованість за кредитом, 124,25 грн заборгованість за відсотками, 1990,00 грн заборгованість по комісії.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.04.2026 у справі призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з`явились, про дату розгляду справи повідомлені, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечують.
У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні обставини:
08.10.2018 відповідачем був підписаний договір №94818643000 з ПАТ «Укрсиббанк» про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 25019,00 грн, шляхом оплати банком позичкового рахунку позичальника платіжних документів «Комфі Трейд» у сумі 24999,00 грн та 20,00 грн на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором, процентна ставка 0,0001% річних.
До позову також додані копії анкети-заяви на надання споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів.
На підставі договору факторингу №174 від 09.07.2020 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та АТ «Укрсиббанк», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
До позову додані копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу, акту прийому-передачі права вимоги, акту взаємозаліку, платіжної інструкції №18845 від 09.07.2020.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача та виписки за кредитним договором за період з 08.10.2018 по 09.07.2020 борг за кредитним договором №94818643000 становить 16734,25 грн, а саме: заборгованість за кредитом 14620,00 грн, заборгованість за процентами 124,25 грн, заборгованість по комісії 1990,00 грн.
До позову додана досудова вимога від 13.02.2026 щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06.09.2017 у справі № 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У позові не зазначено, на якій підставі заявлено вимоги про стягнення комісії, а матеріали справи не містять доказів надання кредитодавцем відповідачу довідок про стан розрахунків за кредитним договором, про що йдеться у п. 3.3 кредитного договору.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором №94818643000 у розмірі 1990,00 грн не підлягає задоволенню.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».
Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 16734,25 грн.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 14744,25 грн, що становить 88% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2342,91 грн (2662,40:100 х 88%) судового збору.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, акту наданих послуг №1224 від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг, ордеру.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
За результатом оцінки доказів, з огляду на зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором №94818643000 від 08.10.2018 в розмірі 14744 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 25 коп., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 14620 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп., заборгованості за відсотками 124 (сто двадцять чотири) грн 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір в розмірі 2342 (дві тисячі триста сорок дві) грн 91 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів, 79029;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк
Судове рішення № 136685311, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/539/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: