Рішення № 136670588, 19.05.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/467/26

Провадження № 2/459/181/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судових засідань Фецан Ю. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами №6421771 від 17.02.2022, №555168441360 від 23.02.2022 у розмірі 36247, 20 грн, просив вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладений договір № 6421771, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх разом із процентами за користування ними. Крім того, 23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем укладено договір №555168441360, укладенням якого сторони домовилися про відкриття ОСОБА_1 кредитної лінії у межах якої кредитотавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 12000, 00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами, виникла заборгованість у загальному розмірі 36247, 20 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 13547,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 700,00 грн - заборгованість за комісіями.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555168441360. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555168441360. 25.07.2024 року було укладено договір № 25-07/24, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6421771. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 6421771.

Ухвалою від 10.02.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судові засідання, призначені на 04.03.2026, 15.05.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомлений про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

17.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6421771, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором U10146. Згідно з умовами договору ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит на суму 10 000,00 грн (а.с.10-15).

Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 70 днів з 17.02.2022 і складається з пільгового і поточного періодів. Пільговий період складає 10 днів і завершується 27.02.2022, поточний період складає 60 днів і завершується 28.04.2022.

Згідно з п.1.4. Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 27.02.2022р, але не пізніше дати остаточного погашення 28.04.2022 (останнього дня строку кредитування).

Як вбачається з п.1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 700грн, яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктами 1.5.2, 1.5.3. договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 880 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 30 000 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно п.2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2

Додатком №1 до даного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит №6421771 від 17.02.2022, згідно якого дата видачі кредиту 17.02.2022, дата платежу 28.04.2022, кількість днів у розрахунковому періоді 70, загальна вартість кредиту 41580грн (а.с.16)

Додатком №2 до договору № 6421771 від 17.02.2022 є паспорт споживчого кредиту, в якому вказана інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти (а.с.17).

Також позивачем надано правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» ( в редакції від 04.02.2022р) (а.с.20-24).

Як вбачається із копії квитанції LIQPAY від 17.02.2022, ТОВ «Мілоан» були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн на платіжну карту НОМЕР_2 згідно договору № 6421771 (а.с.26).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 6421771 встановлено, що станом на 04.03.2022 року загальна заборгованість за договором про споживчий кредит становить 11 228грн, з них: 10 000 грн заборгованість за кредитом, 528 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 700 заборгованість по комісії за видачу кредиту (а.с.27).

23.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 555168441360, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в межах кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах (п.2.1). Сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі не більше 12 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.3.1) (а.с.28-37).

Кредит надається шляхом перерахування грошової суми, визначеної у п.3.1 договору, на банківський рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу (банківської платіжної картки) позичальника, що були надані кредитодавцю та зазначені у Розділі 14 цього договору (п.3.2).

Датою повернення кредиту є 03.04.2022 (п.3.3). Строк кредитування складає 40 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, відповідно до п.3.2 цього договору (п.3.4). Заявлений строк кредитування складає 10 календарних днів з 23.02.2022 по 04.03.2022 (п.3.6). Процентна ставка фіксована (п.3.7) та становить: стандартна ставка 990% річних( 2,71% на день), знижена процентна ставка 643, 50% річних (1,76% на день) за кожен день користування кредитом протягом строку дії цього договору (п.3.8, 3.9.). Обов`язок здійснити першу сплату процентів за користування кредитом виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку 04.03.2022 (а.с.5.5.). При невиконанні умов, що дозволяють користуватися кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою, сплата процентів за користування кредитом протягом заявленого строку здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.5.8).

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, податковий номер, номер карткового рахунку НОМЕР_2 (Розділ 14).

Згідно з Графіком Платежів № № 555168441360-1 (Додаток № 1 до договору № № 555168441360 від 23.02.2022), заявлений строк кредитування з 23.02.2022 по 04.03.2022: процентна ставка 643,50 % річних (1,76% - 211,56 грн в день); сума позики 12 000,00 грн; сума відсотків 2 115,60 грн. Понад заявлений строк кредитування з 05.03.2022 по 03.04.2022: процентна ставка 990,00% річних (2,71% - 325,48 грн в день), сума позики 12 000,00 грн; сума відсотків 9764,40 грн (а.с.54).

Відповідно до Додатку № 2 до договору позики № 555168441360 від 23.02.2022, що містить розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, дата видачі кредиту 23.02.2022; дати платежу 04.03.2022, 03.04.2022, кількість днів у розрахункових періодах 10, 30; сума кредиту 12 000,00 грн, загальна вартість кредиту 23 880 грн (а.с.76).

Договір № 555168441360 від 23.02.2022 та Додатки № 1, 2 до нього підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6554».

Згідно з довідкою про ідентифікацію до договору № 555168441360 від 23.02.2022, ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з яким укладено договір №555168441360 від 23.02.2022, ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником підписаний одноразовим ідентифікатором «6554», який 23.02.2022 надісланий позичальнику на номер телефону НОМЕР_4 (а.с.98).

На підтвердження перерахування ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» кредитних коштів, відповідно до договору №555168441360 від 23.02.2022 у розмірі 12 000,00, суду надано копію квитанції LIQPAY від 23.02.2022, згідно з якою, було перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 23.02.2022 об 21:01 на суму 12 000,00 грн, картка/рахунок: НОМЕР_5 (а.с.99).

Позивачем також надано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію та контактні дані позикодавця, основні умови надання позики з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для позичальника, порядок повернення позики, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит та інші важливі правові аспекти, який підписаний відповідачем електронним підписом та Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» в редакції від 12 жовтня 2021 року (а.с. 90-92, 93-97).

Згідно довідки ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» від 21.12.2023 по договору позики №555168441360 від 23.02.2022 встановлено, що 23.02.2022 року видано позику в сумі 12 000 грн та нараховано відсотки за користування позикою з 23.02.2022 по 04.03.2022 в сумі 13 019, 20 грн. Загальна сума заборгованості 25019, 20 грн (а.с.9).

На підставі договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 та додаткового договору № 1 від 21.12.2023 до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, укладених між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор), ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками, в тому числі, за договором №555168441360 від 23.02.2022 до боржника ОСОБА_1 на суму 25019,20 грн, що підтверджується копією договору факторингу та додатковим договором № 1 до нього, копією платіжної інструкції від 27.12.2023 про сплату ТОВ «Факторингу Партнерс» на користь ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» оплату за договором факторингом № 18/12/2023 від 18.12.2023; копією Акту приймання-передавання Реєстру боржників від 22.12.2023 за договором факторингу № 18/12/2023 від 18.12.2023; копією витягу з реєстру боржників від 22.12.2023 до договору факторингу № 18/12/2023 від 18.12.2023 (а.с.40-46, 47, 48, 49-50,51-53, 56).

Згідно зі складеним ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 18.12.2023 по 27.01.2026 розрахунком заборгованості за договором №555168441360 від 23.02.2022, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 25 019, 20 грн, з яких: 12 000,00 грн тіло кредиту, 13 090,20 грн відсотки (а.с.38).

На підставі договору факторингу № 25-07/2024, укладеному 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор), ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржників за договорами про споживчий кредит, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 6421771від 17.02.2022 у загальному розмірі 11 228 грн, що підтверджується копією договору факторингу, копією платіжної інструкції від 26.07.2024 про оплату за договором факторингу, копією акту приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 (Додаток № 3) (а.с.57-66, 67, 68-69, 70 -74).

Відповідно до складеного ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунку заборгованості за договором № 6421771від 17.02.2022, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 11 228,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 000,00 грн, заборгованість за відсотками 528,00 грн, заборгованість за комісією 700,00 грн (а.с.39).

З матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості згідно укладених з відповідачем договорів не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказані розрахунки суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про надання кредитів між первинними кредиторами та відповідачем. При цьому, первинні кредитори належним чином виконали свої обов`язки по наданню кредитів, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договорами. Також належними та допустимими доказами позивач підтвердив перехід права вимоги по спірних договорах до нього, згідно наданих договорів факторингу.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитні договори не виконує їх істотні умови щодо порядку та строків погашення кредитів, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків у межах строку дії договорів підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту за договором про споживчий кредит №6421771 від 17.02.2022 в розмірі 700 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.5.1. Договору комісія, за наданням кредиту 700 грн, яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 700 грн., встановлена в п. 1.5.1. Договору, є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Отже, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 700 грн. суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6421771 від 17.02.2022, у розмірі 10 528,00 грн, з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 528,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та за договором №555168441360 від 23.02.2022 у розмірі 25 019, 20 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 13 019,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Також, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, прайс лист АО «Лігал Ассістанс» затверджений Рішенням Загальних зборів №01-12/2025 від 01.12.2025, заявку на надання юридичної допомоги №2467 від 01.12.2025 року, витяг з акт №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, де зазначені надані послуги: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на загальну суму 13 000 грн.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 611,02 грн судового збору згідно з таким розрахунком: 35 547,20 (сума задоволених позовних вимог)*100/36 247,20 (сума заявлених позовних вимог) = 98,07% (частина задоволених позовних вимог); 2662,40*98,07%/100%= 2 611,02 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280-282, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, б. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 6421771 від 17.02.2022 у розмірі 10 528,00 грн, з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 528,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; за договором № 555168441360 від 23.02.2022 у розмірі 25 019,20 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 019,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 611,02 грн судового збору

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 5000 грн витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 19.05.2026.

Суддя: М. Д. Новосад