Рішення № 136664269, 07.05.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/985/23 (907/121/26)

За позовом Міжгірської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04350910, місцезнаходження - 90000, Закарпатська область, Хустський район, селище міського типу Міжгір`я, вулиця Шевченка, будинок 97,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 39,

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави

у справі №907/985/23

за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, (ідентифікаційний код: 44106694)

до Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород (ідентифікаційний код: 31179046)

за участі: Структурного підрозділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (ідентифікаційний код 43316386, м. Ужгород)

та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України як органу, уповноваженого управляти майном підприємства-боржника (03150, м. Київ, Фізкультури, 9).

про банкрутство

Суддя Ремецькі О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Райніш М.І.

За участю представників: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/985/23 за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, (ідентифікаційний код: 44106694) до Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород (ідентифікаційний код: 31179046), за участі: Структурного підрозділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (ідентифікаційний код 43316386, м. Ужгород) та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України як органу, уповноваженого управляти майном підприємства-боржника (03150, м. Київ, Фізкультури, 9) про банкрутство.

Міжгірська селищна рада (далі позивач) через систему Електронний суд звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 04.02.2026 №22-09/37 (зареєстрована за вх.№02.3.1-05/128/26 від 04.02.2026) про стягнення з Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі відповідач) 260747,30 грн за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 907/985/23 (907/121/26) призначено на 12 березня 2026 р. на 10 год. 00 хв.

02.03.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд надійшла заява Міжгірської селищної ради від 02.03.2026 у якій заявник просить суд надати можливість представнику Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області приймати участь в судовому засіданні 12.03.2026 в режимі відеоконференції, а також визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції: Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Ухвалою суду від 04.03.2026 задоволено заяву Міжгірської селищної ради (вх. №02.3.1-02/1937/26 від 02.03.2026) про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду та доручено Міжгірському районному суду Закарпатської області забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 12 березня 2026 року о 10 год. 00 хв. у справі №907/985/23 (907/121/26), за участю представника позивача Міжгірської селищної ради в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкладено підготовче засідання на 09 квітня 2026.

Ухвалою суду від 09.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 07 травня 2026 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідно до положень законодавства у Відповідача виник обов`язок оформити правовстановлюючі документи (договір оренди) на земельну ділянку в с-щі Міжгір`я по вул. О. Ігнатишина 19, яка перебуває в його фактичному користуванні. Однак, після отримання Рішення від 09.10.2001р. Відповідачем не було вжити заходів спрямованих на оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою, що призвело до неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом тривалого часу.

Вважає, що бездіяльність Відповідача щодо не вжиття передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою призвела до неодержання Міжгірською селищною радою доходів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,1325 га у період з 01.01.2021 по 31.12.2025 року.

Відповідь на відзив.

Позивач звертає увагу на те, що комісією Міжгірської селищної ради 15 грудня 2025 року обстежено земельну ділянку, яка знаходиться за адресою селище Міжгір`я вулиця Олександра Ігнатишина, 19 (колишня Добролюбова). При фактичному обстеженні встановлено, що на земельній ділянці дійсно знаходяться нежитлові будівлі, автомобілі та інша дорожня техніка. Земельна ділянка орієнтовною площею 1 га є огороджена, впорядкована, доглянута. Згідно візуального обстеження встановлено господарське використання земельної ділянки, зокрема, наявна охорона, розташована техніка та будівельні матеріали, складуються різні піщано-гравійні суміші (акт обстеження додається). Також використання відповідачем земельної ділянки саме площею 1,1325 га підтверджується рішенням 32 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 20.09.2014 № 447 «Про внесення змін до рішення селищної ради», яким внесено зміни до рішення 25 сесії 23 скликання Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 09.10.2001 року, виклавши п. 85 в такій редакції.

Стверджує, що оскільки Відповідачем не виконано вимоги чинного законодавства, можна вважати, що останній не є постійним користувачем, отже повинен був укласти договір оренди земельної ділянки. Натомість Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без належних на те підстав, що і сам підтверджує у своєму Відзиві.

Позиція відповідача

Відповідач з приводу позовних вимог заперечує. Відповідач з посиланням на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17 зауважує, що позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства , а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка є сформованою в розумінні чинного законодавства, і їй присвоєно кадастровий номер.

Враховуючи наведене, вказує, що ДП «Закарпатський облавтодор», як постійний користувач спірної земельної ділянки є платником земельного податку (плати за землю), а не орендної плати, у зв`язку з чим вказую, що Міжгірська селищна рада помилково вважає, що вона має право на дохід від орендної плати, яка не сплачувалася дочірнім підприємством» з 2021 року по 2025 рік з розрахунку 260 747,30 гривень, оскільки відповідач здійснює постійне землекористування з належних правових підстав. При цьому, зауважує, що ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є платником ПДВ та в силу положень ст.283 Податкового кодексу України звільняється від сплати за землю за земельні ділянки, оскільки такі земельні ділянки є землями дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046 (далі Відповідач), значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань із місцезнаходженням: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 39, та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.

Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» утворило філію «Хустська ДЕД» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор», код ЄДРПОУ 33662269, яка не є юридичною особою (далі Філія «Хустська ДЕД»).

Філія «Хустська ДЕД» є правонаступником Філії «Міжгірський райавтодор» Дочірного підприємства «Закарпатський облавтодор», код ЄДРПОУ 03450867.

Філія «Хустська ДЕД» є платником податків та знаходиться на податковому обліку як самостійний платник податків (Головне управління ДПС у Закарпатській області (Хустська ОДПІ), адреса місцезнаходження 90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. Нарцисова, будинок 5.

09 жовтня 2001 року Міжгірською селищною радою Міжгірського району Закарпатської області на 25 сесії 23 скликання прийнято рішення «Про передачу у приватну власність та користування земельних ділянок», згідно пункту 85 якого вирішено: 85. Надати в постійне користування підприємству «Міжгірський райавтодор» за адресою смт. Міжгір`я вул. Добролюбова, 19 земельну ділянку площею 1,236 га для обслуговування виробничих та підсобних приміщень та 0,124 га для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, згідно матеріалів інвентаризації. Землевпорядній службі виготовити державний акт на право користування земельною ділянкою».

24 вересня 2014 року Філія Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор» звернулася із клопотанням до Міжгірської селищної ради про внесення змін до Рішення від 09.10.2001р., на підставі якого рішенням 32 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 20.09.2014 №447 «Про внесення змін до рішення селищної ради» внесено зміни до рішення 25 сесії 23 скликання Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 09.10.2001 року, виклавши п. 85 в такій редакції: «Надати дозвіл Філії Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор» смт. Міжгір`я вул. Добролюбова, 19 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1325 га в постійне користування, яка знаходиться в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 для обслуговування виробничих та підсобних приміщень.».

Рішенням Міжгірської селищної ради від 27.12.2014 року №460 вулицю Добролюбова в смт. Міжгір`я було перейменовано на вулицю Олександра Ігнатишина.

01 липня 2021 року Міжгірською селищною радою направлено лист за № 02 11/593 начальнику Філії Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор», щодо оформлення всіх правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташованою в смт. Міжгір`я по вул. О.Ігнатишина, 19 (бувша Добролюбова) та у найкоротший термін замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду.

05 липня 2021 року Міжгірською селищною радою направлено лист за № 02 11/602 начальнику ГУ ДПС у Закарпатській області щодо справляння земельного податку та орендної плати за землю Філією Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор», з 01.01.2011 року по 01.06.2016 рік (по кожному року окремо).

26 липня 2021 року Міжгірською селищною радою направлено лист за № 02 11/722 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо проведення перевірки Філії Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор» щодо використання земельної ділянки за адресою вул. О.Ігнатишина, 19 (бувша Добролюбова) відповідно до цільового використання.

16 серпня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області направлено лист до Міжгірської селищної ради за № 18-7 0.163-6042/2-21 щодо включення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: вул. О.Ігнатишина, 19 , смт. Міжгір`я, Закарпатської області до плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління на 4 квартал 2021 року.

26 листопада 2021 року до Міжгірської селищної ради направлено лист Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області за № 18-7-0.163 7926/2/21 про проведену перевірку Філії Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор».

За результатом перевірки встановлено, що земельна ділянка не є сформованою, відомості відносно неї не внесені до Державного земельного кадастру, документи, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, до перевірки не надані (відсутні). Діяльність Філії Міжгірський райавтодор ДП «Закарпатський облавтодор» припинено (реорганізовано) шляхом приєднання до Філії «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор». При виїзді на місце розташування об`єкту перевірки та візуального огляду встановлено, що земельна ділянка використовується, на земельній ділянці розташована адмінбудівля, виробничі приміщення, великогабаритна техніка та будівельні матеріали.

Директору Філії «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» видано припис про вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідно до вимог чинного Земельного кодексу України. Припис не виконано.

Листом № 16-07/1723 від 11.12.2025 року Міжгірська селищна рада зверталася до Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо сплати земельного податку з юридичних осіб за земельну ділянку за адресою селище Міжгір`я по вул. О.Ігнатишина, 19 (колишня Добролюбова) Філією «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» станом з 2011 року по 01.12.2024 рік.

Листом № 238/5/07/16-04-08 від 13.01.2025 року Головне управління ДПС у Закарпатській області повідомило, що зам період з 01.01.2011 року по 01.12.2024 року відсутня сплата земельного податку Філією «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» з юридичних осіб до бюджету Міжгірської селищної ради.

Листом Міжгірська селищна рада № 16-07/1723 від 11.12.2025 року зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з питанням надати вичерпну інформацію про наявність у архівах Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області документів, якими би посвідчувалося право постійного користування землею Філією «Хустська ДЕД» ДП «Закарпатський облавтодор» ФІЛІЯ «МІЖГІРСЬКИЙ код ЄДРПОУ РАЙАВТОДОР» 33662269 (колишня ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР», код ЄДРПОУ 03450867) за адресою О. Ігнатишина (колишня Добролюбова) 19 селище Міжгір`я Закарпатської області, зокрема, але не виключно, державного акту на право постійного користування землею.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за № 37-7-0.31-6218/2-25 від 17.12.2025 року повідомлено, що відділом № 3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі - Відділ № 3) надано інформацію від 16.12.2025 № 1761/420-25-0.36,3 про відсутність у Відділі № 3 державного акта на право постійного користування землею Філією "Хустська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор" код ЄДРПОУ 33662269 (колишня Філія "Міжгірський райавтодор" Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" код ЄДРПОУ 03450867) за адресою О. Ігнатишина (колишня Добролюбова), 19 селище Міжгір?я Закарпатської області.

Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача щодо не вжиття передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою призвела до неодержання Міжгірською селищною радою доходів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,1325 га у період з 01.01.2021 по 31.12.2025 року.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з ч.ч. 6-7 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до ч. 9 ст. 791 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та її реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Необхідність установлення сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.

Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

На підставі ст. 204 Земельного кодексу України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель за результатами інвентаризації земель;

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

На підставі ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів;

й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об`єктів нерухомого майна, меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці;

межі частин земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;

відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок), відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

На підставі п. 24 Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:

1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку;

2) місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);

3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;

4) площа;

5) міри ліній по периметру;

6) координати поворотних точок меж;

7) дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив`язки;

8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку;

9) відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку;

10) цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель):

категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку;

цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60;

101) код (номер) масиву земель сільськогосподарського призначення згідно з підпунктом 61 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;

102) код (номер) території, на якій розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об`єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності згідно з підпунктом 62 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;

103) код (номер) функціональної зони згідно з підпунктом 63 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;

11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, їх облікових номерів, визначених відповідно до пункту 302 цього Порядку, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку;

121) обліковий номер меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка;

13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди:

координати поворотних точок меж;

міри ліній по периметру;

площа;

вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст;

інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 551 Закону України «Про землеустрій», найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів;

відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

обліковий номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди, визначений згідно з пунктом 301 цього Порядку;

14) нормативна грошова оцінка:

значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;

дата проведення нормативної грошової оцінки земель;

141) відомості про частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація:

координати поворотних точок меж;

міри ліній по периметру;

площа;

обліковий номер частини земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація, визначений згідно з пунктом 303 цього Порядку;

назва, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію частини земельної ділянки, визначений згідно з пунктом 28 цього Порядку;

142) відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, які забезпечують гідротехнічну меліорацію частини відповідної земельної ділянки, визначений згідно з підпунктом 1 пункту 231 цього Порядку;

15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:

назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;

16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

17) відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру також на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва;

18) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з підпунктом 10 пункту 22 цього Порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 50 Порядку дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

На підставі п. 64 Порядку невід`ємною складовою частиною Поземельної книги є кадастровий план земельної ділянки картографічний документ, який створюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 11 під час:

1) формування земельної ділянки;

2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 183 Земельного кодексу України основним із завдань землеустрою є встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно з п.п. «д», «е» ч. 1 ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає:

- складання проектів відведення земельних ділянок;

- встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» план земельної ділянки графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Згідно з п. «в» ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель;

е) розроблення комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» види документації із землеустрою:

а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

а1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;

б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

б1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);

в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

з) робочі проекти землеустрою;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;

л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів;

м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини.

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:

а) пояснювальну записку;

б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) кадастровий план земельної ділянки.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Згідно зі ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2014 за № 395/25172, виконавець топографо-геодезичних і картографічних робіт повинен мати на праві власності чи інших законних підставах такі засоби обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби, необхідні для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт:

супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп`ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;

цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп`ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;

сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп`ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.

Зважаючи на вищевикладені норми законодавства, визначення меж земельної ділянки необхідне для визначення площі земельної ділянки, що впливає на правильність визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Як указано в п. 4.7 постанови Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/2143/23, Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що Міжгірська селищна рада не довела належними та допустимими доказами (проєкт землеустрою або технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастрова зйомка, відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі) площу та цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна відповідача, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого позивачем нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Міжгірської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04350910, місцезнаходження - 90000, Закарпатська область, Хустський район, селище міського типу Міжгір`я, вулиця Шевченка, будинок 97, до відповідача: Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 39, про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.05.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі