Рішення № 136661131, 05.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1377/26

Провадження № 2/204/2316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

10 лютого 2026 року ТОВ «Новий Колектор» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому прохає стягнути із нього заборгованість за кредитним договором № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року у сумі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень (а. с. 1-9).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 03 грудня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 0863-7233 на суму 2000 гривень. Строк кредитування - 300 днів (до 28 вересня 2022 року), базовий період 21 день, знижена відсоткова ставка 2 %, стандартна відсоткова ставка 3 % в день, пільгова відсоткова ставка 0.01%. Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував кошти на рахунок відповідача, однак, останній взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена. 26 грудня 2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого проведено відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року. Станом на 09 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить грошову суму у розмірі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень, яку позивач прохає стягнути з відповідача разом із судовими витратами по справі у сумі 2897 гривень 88 копійок, яка складається із судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок та витрат понесених позивач внаслідок виправки копій позову з додатками відповідачу у сумі 235 гривень 48 копійок.

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 105), копія якої надіслана учасникам справи супровідним листом від 18 лютого 2026 року (а. с. 106).

19 березня 2026 року ухвалою суду було здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін в спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 15 квітня 2026 року (а. с. 111), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним супровідним листом від 19 березня 2026 року (а. с. 112).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві з-поміж іншого прохав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 8).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 122) причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 0863-7233 на суму 2000 гривень, строком на 300 днів (до 28 вересня 2022 року) зі сплатою відсотків (знижена відсоткова ставка 2 %, стандартна відсоткова ставка 3 % в день, пільгова відсоткова ставка 0.01%).

Так, судом встановлено, що відповідачем 03 грудня 2021 року було підписано Кредитний договір № 0863-7233 одноразовим ідентифікатором, разом із Правилам відкриття кредитної лінії (а. с. 38-52).

Крім того, 03 грудня 2021 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а. с. 53-56), яким сторони узгодили основні умови кредитування.

Також, сторонами було підписано Графік платежів за Договором № 0863-7233 (а. с. 57).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року відповідачу було здійснено видачу кредиту на картку № НОМЕР_1 (а. с. 22), 03 грудня 2021 року на суму 2000 гривень.

Як убачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року, станом на 26 грудня 2026 року за відповідачем рухається заборгованість у сумі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень (а. с. 76-102).

26 грудня 2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 (а. с. 58-62 та на звороті), відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.1.3. вказаного Договору факторингу, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору, разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як убачається з матеріалів справи Реєстр боржників № 1 до Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року, підписаний сторонами 26 грудня 2024 року (а. с. 18-20), відповідно до якого позивачу перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №0863-7233 у сумі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов` язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підтвердження переходу права первісного кредитора за кредитним договором №0863-7233 від 03 грудня 2021 року позивачем надано суду договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року (а. с. 58-62 та на звороті), що був укладений між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», реєстр боржників № 1 від 26 грудня 2024 року (а. с. 18-20).

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ТОВ «УК КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, право вимоги за якими перейшло позивачу. Позичальник умови договору належним чином не виконує, тому позивач має право вимагати стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , яке він реалізував, звернувшись до суду, натомість відповідач заявлені позивачем вимоги жодним чином не спростував.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № №0863-7233 від 03 грудня 2021 року у сумі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи та вказано позивачем у позовній заяві, позивач звернувся до суду в електронній формі та направив на адресу реєстрації відповідача позовну заяву з додатками, що становлять собою поштовими витратами які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження цього представником надано накладну № 1928348 від 09 лютого 2026 року разом із описом вкладень та квитанцію із сплатою за пересилання у розмірі 235 гривень 48 копійок (а. с. 23,24).

З огляду на викладене, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем документально доведений факт понесення поштових судових витрат, що стосуються даної справи, у розмірі 235 гривень 48 копійок, а відтак суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача поштових витрат у сумі 235 гривень 48 копійок.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року в сумі 14140 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 гривень.

Понесені позивачем судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601; ЄДРПОУ 43170298) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 0863-7233 від 03 грудня 2021 року в сумі 14140 (чотирнадцять тисяч сто сорок) гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 12140 (дванадцять тисяч сто сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» поштові витрати у сумі 235 (двісті тридцять п`ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна