Ухвала суду № 136650827, 12.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/341/26

1-кс/569/3802/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюванму у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідча, у рамках кримінального провадження № 12025180000000344 від 28.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням.

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_7 , не пізніше серпня 2025 року, створив на території міста Дубно Рівненської області організовану злочинну групи, метою діяльності якої стало вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Реалізуючи умисел на створення стійкого об`єднання, у вказаний час, ОСОБА_7 , діючи як його організатор та керівник, в якості учасників організованої групи залучив жителів міста Дубно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 , з метою збільшення обсягів збуту психотропної речовини, а також необхідністю впровадження додаткових заходів конспірації, у вказаний період часу залучив жителя міста Рівне - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зокрема, розроблений ОСОБА_7 єдиний план злочинної діяльності був спрямований на систематичне незаконне придбання, пересилання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, ПМА як на території міст Дубно та Рівне, так і за межами Рівненської області з метою отримання незаконних доходів.

Таким чином, з вересня 2025 року до 14 лютого 2026 року ОСОБА_7 , як організатор в організованій групі, діючи умисно з корисливих мотивів, відповідно до розробленого плану і розподілених функцій, здійснював замовлення та придбання у місті Київ в невстановлених слідством осіб психотропних речовин PVP, ПМА для подальшого їх збуту членами злочинного угруповання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом пересилання через логістичну мережу ТОВ «Нова Пошта» у поштових відправленнях під виглядом побутових речей, в тому числі й у місця позбавлення волі, а також ОСОБА_5 шляхом їх продажу із рук в руки.

Після цього, члени злочинного угруповання, відповідно до розподілених функцій, за місцем свого мешкання в місті Рівне та місті Дубно здійснювали фасування психотропної речовини у поліетиленові сліп-пакети, розподіляли її між собою та, приймаючи замовлення щодо її придбання на власні мобільні термінали, з метою отримання незаконних доходів, збували їх під час особистих зустрічей з покупцями «із рук в руки», а також шляхом пересилання через поштомати або відділення ТОВ «Нова Пошта», вказуючи вигадані анкетні дані відправника.

Діючи відповідно до визначених ролей, члени організованої групи ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , після отримання від замовників грошових коштів за збут психотропних речовин, передавали зазначені грошові кошти ОСОБА_8 , який з дотриманням правил конспірації, передавав їх організатору групи ОСОБА_7 при особистих зустрічах або шляхом переказу на рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_7 та з метою виконання узгодженого плану отримували від нього визначений розмір психотропної речовини, яку, діючи на виконання вказівок останнього, зберігали при собі та збували третім особам.

У ході проведення досудового слідства не вдалось встановити точну кількість психотропних речовин, які були предметом вчинення злочинів протягом всього часу протиправної діяльності злочинного угруповання, однак, у період з вересня 2025 року по 14 лютого 2026 року учасники організованої групи незаконно придбали, переслали, зберігали з метою збуту та незаконно збули особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою не менше 527,7372 г, ПМА (параметоксіамфетамін) масою не менше 63,627 г, з яких незаконно збули PVP масою не менше 14,0883 г, ПМА (параметоксіамфетамін) масою не менше 0,046 г, а саме задокументовано десять епізодів незаконного збуту психотропних речовин у ході проведення контролів за вчиненням злочину: шість епізодів пересилання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, в тому числі у місця позбавлення волі: 14.09.2025, 30.09.2025, 13.11.2025, 15.11.2025, 17.12.2025, 12.01.2026; чотири епізоди збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP та ПМА 20.10.2025, 30.10.2025, 01.12.2025, 18.12.2025, а також 14.02.2026 за результатами проведення обшуків за місцем мешкання підозрюваних вилучено вищевказані психотропні речовини.

1) Так, ОСОБА_7 , діючи як організатор та виконавець в організованій групі, реалізовуючи злочинний план, заздалегідь обумовлений із учасниками організованої групи: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як виконавцями, діючи з їх відома, з єдиним об`єднаним умислом, умисно, з корисливою метою, у період з 14.09.2025 по 17.09.2025 незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,094 г, шляхом пересилання у поштовому відправленні № 20451248311836 з м. Васильків у м. Рівне до поштомату ТОВ «Нова пошта» № 33575, чим незаконно збув її особі з персональними даними ОСОБА_10 .

2) Далі, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , як виконавці в організованій групі, продовжуючи злочинний план, заздалегідь обумовлений із учасником організованої групи: ОСОБА_7 , як організатором, діючи з відома останнього, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, з корисливою метою, у період з 27.09.2025 по 30.09.2025 незаконно придбали, зберігали з метою збуту та незаконно збули, у місця позбавлення волі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,0562 г, шляхом пересилання у поштовому відправленні № 59001464559804, з м. Дубно Рівненської області до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

3) ОСОБА_5 , як виконавець в організованій групі, продовжуючи злочинний план, обумовлений із учасниками організованої групи: ОСОБА_7 , як організатором, та ОСОБА_8 , як виконавцем, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, з корисливою метою, 20.10.2025 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув шляхом продажу за 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень ОСОБА_11 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP масою 1,695 г, у великому розмірі.

4) Продовжуючи реалізацію злочинного плану, ОСОБА_5 , як виконавець в організованій групі, діючи з відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повторно, з корисливою метою, 30.10.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збув за 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень ОСОБА_11 особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 5,096 г, в особливо великому розмірі.

5) ОСОБА_5 , як виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_7 , як організатором, та ОСОБА_8 , як виконавцем, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, умисно, повторно, з корисливою метою, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно збув (продав) за 5000 (п`ять тисяч) гривень ОСОБА_11 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - PVP масою 0,537 г та ПМА (параметоксіамфетамін) масою 0,046 г.

6) Крім того, ОСОБА_8 , як виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_7 , як організатором, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , як виконавцями, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, не пізніше 11.12.2025 незаконно придбав та зберігав в гаражному приміщенні за координатами 50.4114873, 25.7681905 по вул. Добролюбова м. Дубно Рівненської області, з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 11,6230 г, у великому розмірі.

7) ОСОБА_7 , як організатор та виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , як виконавцями, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, з корисливою метою, не пізніше 12.12.2025, незаконно придбав та зберігав в гаражному приміщенні, розташованому на території подвір`я приватного будинку АДРЕСА_1 , з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 10,6789 г, у великому розмірі.

8) Крім того, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , як виконавці в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасником організованої групи: ОСОБА_7 , як організатор, діючи з відома останнього, з єдиним об`єднаним, повторно, з корисливою метою, 18.12.2025 незаконно збули особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP масою 6,530 г, у великому розмірі.

9) Крім того, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , як виконавці в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасником організованої групи: ОСОБА_7 , як організатор, діючи з відома останнього, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, з корисливою метою, у період з 12.01.2026 по 14.01.2026 незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,0801 г, шляхом пересилання у поштовому відправленні № 20451343661688 з м. Дубно в м. Вишневе Київської області

10) Крім того, ОСОБА_7 , як організатор та виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , як виконавцями, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, не пізніше 14.02.2026, незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено ПМА (параметоксіамфетамін), масою 62,674 г та PVP масою 491,140 г, в особливо великих розмірах, які зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту.

11) Крім того, ОСОБА_8 , як виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_7 , як організатор, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , як виконавцями, діючи з об`єднаним єдиним умислом, повторно, не пізніше 14.02.2026 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено ПМА (параметоксіамфетамін), масою 0,816 г, яку зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , з метою збуту.

12) Крім того, ОСОБА_5 , як виконавець в організованій групі, продовжуючи реалізацію злочинного плану, заздалегідь обумовленого із учасниками організованої групи: ОСОБА_7 , як організатором, та ОСОБА_8 , як виконавцем, діючи з відома останніх, з єдиним об`єднаним умислом, повторно, не пізніше 14.02.2026 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено ПМА (параметоксіамфетамін) масою 0,091 г та PVP масою 0,207 г, які зберігав за місцем свого проживання, адресою: АДРЕСА_4 , з метою збуту.

14.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. 16.02.20226 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», із визначення розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень, строком 60 діб, до 14.04.2026. 07.04.2026 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави, до 14.05.2026. 23.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних злочинів підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами: протоколами огляду коштів від 20.10.2025, 30.10.2025, 01.12.2025; протоколами огляду покупця та вручення йому грошових коштів від 20.10.2025, 30.10.2025, 01.12.2025; протоколом добровільної видачі від 20.10.2025, 30.10.2025, 01.12.2025; висновками експертів № СЕ-19/118-25/16403-НЗПРАП від 02.12.2025; № СЕ-19/118-25/16406-НЗПРАП від 01.12.2025; № СЕ-19/118-25/18353-НЗПРАП від 27.01.2026; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 22.10.2025; 31.10.2025; 03.12.2025; протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 19.11.2025; протоколом обшуку від 14.02.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Таким чином, шляхом застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, вищевказаних ризиків уникнути не можливо.

Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує про неможливість запобігання вищевказаним ризикам інакше ніж шляхом застосування стосовно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Прокурор та слідча в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у разі продовжити строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зментиши розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025180000000344 від 28.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 14.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

16.02.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», із визначення розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень, строком 60 діб, до 14.04.2026.

07.04.2026 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави, до 14.05.2026.

23.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність оголошеної ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна, а іншого більш м`якого покарання санкцією цієї статті КК України не передбачено.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та усвідомлення ОСОБА_5 , що його протиправну діяльність викрито, - дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише перебування останнього в слідчому ізоляторі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обґрунтування ризику, який не зменшився: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - являється те, що ОСОБА_5 займається злочинною діяльністю протягом тривалого часу, а вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього.

Вчинивши один із злочинів, ОСОБА_5 належних висновків для себе не робить, на шлях виправлення не стає, та продовжує вчиняти нові злочини.

ОСОБА_5 офіційного ніде не працевлаштований, постійних доходів немає, а грошові кошти отримує від збуту особливо небезпечних психотропних речовин, тобто виключно шляхом вчинення злочинів.

Разом з тим, ОСОБА_5 не одружений, на утриманні нікого немає, що дає можливість постійно змінювати місця проживання.

Обґрунтування ризику, який не зменшився: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: являється те, що оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, ОСОБА_5 буде чинити тиск на свідків для зміни показів останніх, або відмови від дачі них.

Застосування цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо ОСОБА_5 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду 12.06.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025180000000344 від 28.08.2025 - продовжено до п`яти місяців, а саме до 14 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 180 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання останньою процесуальних обов`язків.

Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної суд не вбачає.

Окрім цього, застосовуючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому та фактично проживаючому в АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 10.07.2026.

Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Одночасно визначити заставу у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали та строк дії покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 10.07.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя