Ухвала суду № 136647694, 18.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3662/25

Провадження № 2-п/461/40/26

УХВАЛА

18.05.2026 року, Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

за участі секретаря судового засідання Божик М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Галицького районного суду м. Львова 17 березня 2026 року надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій відповідач просить переглянути та скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що судом не було забезпечено належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Також вказує, що не мала можливості повідомити суд про поважність причин своєї неявки у судові засідання, оскільки на момент розгляду справи проживала у місті Харкові та не могла прибути до суду.

Окрім цього, заявник посилається на порушення судом правил територіальної підсудності під час розгляду справи.

23 березня 2026 року ухвалою суду заяву про перегляд заочного рішення було прийнято до розгляду.

У судові засідання, призначені на 01.04.2026 року, 23.04.2026 року та 14.05.2026 року, заявник не з`явилася. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи здійснювалося шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місця проживання заявника, зазначеною у заяві про перегляд заочного рішення, а також підтвердженою відповіддю №1384042 від 16.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, натомість надіслав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Позиція банку ґрунтується на тому, що саме по собі з`ясування причин неявки не є достатньою підставою для скасування рішення. Представник наголосив, що для перегляду справи відповідач має надати докази, які мають суттєве значення та могли б змінити результат розгляду, якби були відомі суду раніше. Оскільки до заяви не долучено жодних доказів поважності причин неподання відзиву чи неявки, а аргументи відповідача зводяться до простого заперечення встановлених обставин, банк вважає вимоги про перегляд безпідставними.

Щодо підсудності, при укладанні кредитного договору сторони погодили, що договір кредиту виконується за місцем знаходження банку, за адресою: м. Львів, вул. Валова, буд. 11 та у випадку спору між сторонами за цим договором позов може пред`являтись за місцем виконання договору, з яким відповідач був ознайомлений на момент підписання такого.

Враховуючи вищезазначене, просить у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, а неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2026 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування № А03.00504.009154768 від 20.12.2021 року в розмірі 161735 (сто шістдесят одна тисяча сімсот тридцять п`ять) грн. 497 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2426,03 грн.

Так, 19 серпня 2025 року судом у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання відповідача ОСОБА_1 ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково. При винесенні рішення судом було встановлено, що відповідач в судові засідання, призначені на 07.08.2025 року та 19.08.2025 року не з`явилась та з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом, який остання отримала особисто, однак правом на подання відзиву не скористалась.

Тобто судом вжито вичерпних заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з метою реалізації ним наданих законом прав.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що скасування заочного рішення можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки у судове засідання, про яку відповідач мав повідомити завчасно.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до суду, які повинні бути підтверджені документально, тобто додаватися до заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідач має також подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки. Однак відповідач таких доказів не надав, як і не повідомив про поважність не подання відзиву на позовну заяву.

Ще однією підставою скасування заочного рішення згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України є наявність у відповідача істотних доказів на підтримку заперечень проти вимог позивача, тобто доказів, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач обґрунтовує свої доводи тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів факту отримання коштів та неправомірно нарахував проценти поза межами строку кредитування.

Однак наведені аргументи є фактично незгодою відповідача із ухваленим рішенням по суті. До заяви не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Зважаючи на відсутність зазначених обставин у сукупності та зважаючи на принцип правової визначеності, суд не має підстав для скасування заочного рішення.

За цих обставин заочне рішення скасуванню не підлягає, тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Щодо неправильно визначеної підсудності.

У своїй заяві відповідач зазначає, що судом було порушено правила територіальної підсудності, оскільки її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , а тому справа, на її думку, підсудна Біляївському районному суду Одеської області. Крім того, відповідач посилається на меморіальний ордер від 20.12.2021 року про видачу кредитних коштів та зазначає, що відповідно до п. 3.16 кредитного договору зазначеною адресою для листування вказана АДРЕСА_2 та останній був укладений у Харківському відділенні №1 АТ «Ідея Банк» у місті Харкові.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Положеннями ст. 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач АТ «Ідея Банк» звернувшись до суду з позовними вимогами, предметом яких є вимога про стягнення заборгованості, в позовній заяві визначив відповідачем ОСОБА_1 , зазначивши її адресу проживання: АДРЕСА_1 .

При цьому, звертаючись до Галицького районного суду м. Львова, обрану підсудність даного спору позивач обґрунтовує тим, що позови із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 28 ЦПК України) та на п. 17 кредитного договору, яким передбачено, що договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н., вул. Валова, 11.

За загальним правилом, відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Поряд із загальною підсудністю, як видом територіальної підсудності, законом визначено і альтернативну підсудність (стаття 28 ЦПК України).

Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, у яких встановлена підсудність за вибором позивача, тобто останньому надається право вибору підсудності, залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один із декількох вказаних в законі судів.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов`язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч.16 ст.28 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 28 ЦПК України визначено правило альтернативної підсудності, за яким позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Зі змісту Договору кредиту та страхування № А03.00504.009154768 укладеного 20.12.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що нанесенням власноручного підпису під цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО та публічну оферту на укладення договору про викорисання власноручного підпису та відтиску печатки банку, які зберігаються на офіційному сайті банку https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts/. Підтверджує, що в день укладення цього договору відділенні банку або кредитного посередника, за його вибором йому надано ДКБОФО та тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (п.3, 3.1 Договору); погоджується з тим, що ДКБОФО та тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (Додаток №1 до Договору) є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується їх виконувати (п. 3.3 Договору).

Тобто, укладаючи кредитний договір, сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами договору, який затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою: www.ideabank.ua, та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Відповідно до п.17 договору кредиту та страхування, такий виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтися також за місцем виконання кредитного договору.

З урахуванням наведеного, позивач скористався правом альтернативної підсудності даної справи, передбаченим ч.8 ст.28 ЦПК України і пред`явив позов до Галицького районного суду м. Львова на свій вибір.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Льова від 19 серпня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 18 травня 2026 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Мироненко Л.Д.