Рішення № 136626878, 18.05.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13197/25

Номер провадження 2/194/754/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» просить: - стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 15533,88 грн (за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 10.10.2019-23.02.2022 у розмірі 4500,09 грн; сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період 10.10.2019-23.02.2022 (включно) - у розмірі 11033,79 грн); - стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за порушення зобов`язань відносно страхування предмету застави в розмірі 25023,00 грн; - стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову, представник зазначив, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 055/08/2013/355 від 28 серпня 2013 року відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 грошові кошти, ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, визначені п. 1.1. вказаного договору. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором в заставу Банку. Відповідно до п.2.1. Договору застави Предметом застави є автомобіль марки ЗАЗ моделі VIDA, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР м. Стаханов УДАІ УМВСУ в Луганській області 22 серпня 2013 року. Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 055/08/2013/355 від 28 серпня 2013 року було укладено договір поруки № 055/08/2013/355/П - між Банком, Позичальником та ОСОБА_2 . Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10.10.2019 по справі № 426/9358/19, яке було відновлено 21.02.2025 Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ухвалено: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк«Укргазбанк» (ЄДРПОУ23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, адреса для листування: 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1) до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі. Оскільки рішення суду після набрання ним законної сили виконане не було (виконувалось протягом тривалого часу) у Позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат з непогашеної суми заборгованості на підставі ст.625 Цивільного кодексу України. Таким чином за період з 12.03.2017 по 29.02.2020 Позивачем нараховано 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитним договором у розмірі: 4500,09 грн - 3% річних; 11033,79 грн - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків. Станом на 11 липня 2025 року за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави ОСОБА_1 зобов`язаний Банку, як Заставодержателю сплатити штраф у розмірі - 25023,00 грн. Період нарахування - з 12.03.2017 р. по 29.02.2020. На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 3% річних в розмірі 15533,88 грн, за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави в розмірі 25023,00 грн, а всього 40556,88 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 року цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, передано за підсудністю до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

10.03.2026 року справу передано на розгляд судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколовій Ю.І.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі до суду не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини не явки суду не повідомили, відзиви на позов не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин та не подали будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

14.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого ухвалено на 18.05.2026 о 16.30 год.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №055/08/2013/355 від 28 серпня 2013 року.

Відповідно до п.1.1 якого, банк надає позичальнику кредит, у сумі 79020,00 грн. Кредит надається на придбання автомобіля марки ЗАЗ моделі VIDA, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який буде використовуватися в особистих та сімейних цілях (п.1.2). Строк кредитування: кредит надається з «28» серпня 2013 р. по «27» серпня 2020 р. (п.1.3). Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом у розмірі 15,5% річних (п.1.4.1). Кредит надається банком позичальнику шляхом: безготівкового перерахування на поточний рахунок ПАТ «Луганськ-Авто» № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Брокбізнесбанк» МФО 300249, код ЄДРПОУ 03112840 з призначенням платежу: @314224-4826@ зг.рах. 314224-4826/2 від 21.08.2013 25 за а/м Vida к. НОМЕР_5 від ОСОБА_1 т.ч. ПДВ - 13170,00 грн (п.1.5). Згідно договору застави (транспортних засобів) укладеного одночасно з цим договором між Банком та ОСОБА_1 , у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, банком приймається в заставу автомобіль, який зазначено у п.1.2. цього договору (п.2.1). Кредит забезпечується також всім належним позичальнику майном, на яке може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України. Позичальник засвідчує, що на момент підписання цього договору його активи не знаходяться у податковій заставі (п.2.2). Кредит забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 (п.2.3).

В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, між Банком, Позичальником та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №055/08/2013/355/П від 28 серпня 2013 року, за умовами пункту 1.2. якого вона зобов`язалася нести солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Також, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між Банком та Позичальником був укладений договір застави (транспортних засобів), який посвідчено приватним нотаріусом Краснодонського районного нотаріального округу Луганської області 28 серпня 2013 року, зареєстровано у реєстрі за №491. Предметом застави за вказаним договором застави є автомобіль марки ЗАЗ моделі VIDA, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Банк виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти. Проте, відповідачі припинили виконувати належним чином зобов`язання за Кредитним договором, Договорами поруки, Договором застави та не повертали кредитні кошти у визначений Кредитним договором строк.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10 жовтня 2019 (справа №426/9358/19) за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до відповідачів про стягнення заборгованості за Кредитним договором позов задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 63150,01 грн, та сплачений судовий збір. 21 лютого 2025 року Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відновлено втрачене провадження.

Також, вказаним рішенням встановлені та підтверджені вищевказані обставини видачі та отримання кредиту Позичальником.

Для примусового виконання зазначеного рішення судом позивачу було видані виконавчі листи, який пред`явлений до примусового виконання, на даний час заборгованість погашена в повному обсязі.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 78532816 від 09 липня 2025 року Довжанського ВДВС у Довжанському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 426/9358/19 виданого 02 квітня 2025 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у розмірі 63150,01 грн та судового збору у розмірі 1921,00 грн - закінчено з підстав фактичного повного виконання.

Виходячи з викладеного вбачається, що відповідачі добровільно не виконували власні зобов`язання за Кредитним договором та рішення суду, та виконали рішення суду лише в примусовому порядку.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 у справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) вказано, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена правова позиція підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду в його постановах від 04.07.2018 року (справа №310/11534/13-ц, пров. №14-154цс18), від 04.06.2019 року (справа № 916/190/18, пров. №12-302гс18) від 08.11.2019р. (справа №127/15672/16-ц, пров. №14-254цс19), від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (пров. № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Стаття 625 ЦПК України регулює зобов`язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У даному випадку грошове зобов`язання відповідачів виникло на підставі Кредитного договору та Договору поруки, укладених з ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», а рішення суду лише підтверджує наявність цих правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604-609 ЦК України.

Зважаючи на відсутність в зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ця правова позиція підтверджена і судовою практикою ВСУ (Постанова ВСУ від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі №3-89гс11, від 14 листопада 2011р. у справі №3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі № 3-142гс11).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Відповідно, наявність або відсутність рішення суду про стягнення заборгованості за Кредитним договором, дата набрання чинності такого рішення, звернення або незверення його до примусового виконання не впливають на право ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦПК України, виникнення якого Верховний Суд пов`язує не з ухваленням рішення у справі, а з моментом подачі позову або направлення вимоги боржникам про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, що судом першої інстанції не враховано при ухваленні оскаржуваного рішення.

Враховуючи те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов`язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов`язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності. Тому доводи про неможливість виконання грошового зобов`язання чи відсутність вини як підстави для звільнення від відповідальності, що передбачена ст. 625 ЦК України, є безпідставними.

Враховуючи викладені обставини та виходячи з суми заборгованості за Кредитним договором в розмірі встановленої в рішенні суду, позивачем заявляються грошові вимоги до відповідачів в загальному розмірі 15533,88 гривень, з яких: про стягнення 3 % річних у сумі 4500,09 грн за період з 10.10.2019 по 23.02.2022, а також суму інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 11033,79 грн.

Крім того, пунктом 3.3.4. Договору застави встановлено, що на період дії цього договору позичальник зобов`язався застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог банку, виконувати всі умови Кредитного договору при здійсненні страхування та надати Банку копії договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цим договорами страхування.

Пунктом 4.2. Договору застави визначено, що за кожен випадок, невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4. цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4. цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3. цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами.

Згідно п. 2.3. Договору застави, заставна вартість предмет застави визначена сторонами в 87800,00 гривень.

Відповідно до п. 4.4. договору застави встановлено, що строк позовної давності (включаючи вимоги стягнення неустойки) за цим договором становить три роки.

На час подання даного позову Банком від Позичальника не отримано будь-яких доказів дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів.

Враховуючи, що Позичальник не надав до банку за останні три роки жодних доказів укладання/дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів, сума штрафу передбачений вищезазначеними пунктами складає 25023,00 гривень за період з 12 березня 2017 року по 29 лютого 2020 року.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилась антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами вказаної статті, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів саме на основну суму заборгованості із зобов`язань саме за кредитними договорами та договорами позики.

Штраф який просить стягнути позивач з Позичальника - це штраф за невиконання Позичальником умов договору застави щодо страхування предмету застави, який не є за своєю правовою природою ані кредитним договором, ані договором позики.

Таким чином, дія вказаної статті закону не застосовується до правовідносин сторін за Договором застави.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності з 02.04.2020) Перехідні та прикінцеві положення Цивільногокодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантин установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України. В подальшому, карантин неодноразово продовжувався на всій території України та діяв по 30 червня 2023 року.

Також, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Перехідні та прикінцеві положення Цивільногокодексу України доповнено пунктами 18, 19 наступного змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 19.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.». Законом України від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набув чинності з 04.09.2025 року, відновлено обчислення строків позовної давності.

На даний час відповідачі ухиляються від виконання зобов`язань, що є порушенням законних прав позивача.

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором застави, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 28 серпня 2023 року між ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та відповідачами кредитного договору №055/08/2013/355, договору поруки та договору застави.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилася заборгованість. Рішенням суду з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором. Позивачем отриманий виконавчий лист та звернуто його до примусового виконання. Виконавче провадження перебувало на виконанні та постановою державного виконавця від 09 липня 2025 року виконавче провадження було закінчене в зв`язку із погашенням боржниками заборгованості за виконавчим документом. Між тим, відповідачі не звільняються від обов`язку сплатити на користь позивача 3% річних та суму інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, а також штраф за невиконання умов договору застави, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, l, код ЄДРПОУ: 23697280), 3% річних та суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в розмірі 15533,88 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять три гривні 88 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, l, код ЄДРПОУ: 23697280) заборгованість за порушення зобов`язань відносно страхування предмету застави в розмірі 25023,00 грн (двадцять п`ять тисяч двадцять три гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 200 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 200 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняпротягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, l, код ЄДРПОУ: 23697280;

Представник позивача: Осипова Дар`я Олексіївна, РНОКПП НОМЕР_8 , місцезнаходження за адресою: вул. Незалежної України, буд. 39, м. Запоріжжя, 69019;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Ю.І. Соколова