Рішення № 136620125, 15.05.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №572/1800/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариство "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування коштів в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", через свого представника Сергутіна Вадима Андрійовича (довіреність №58-2025 від 30 грудня 2024 року) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 17108,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 лютого 2022 року по вул. Шевченка в м. Дубровиця Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого т.з. OPEL VECTRA д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, автомобіля SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (надалі потерпілий)

Зіткнення відбулося в результаті порушення відповідачем Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою поліції (ф. №2) та постановою Дубровицького районного суду Рівненської області по адміністративній справі №949/298/22 та по справі №949/299/22, якими відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП.

Потерпілим подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Страхового акту №220000553172 від 12 квітня 2022 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 складає 17108,00 грн.

Позивач визнав випадок страховим та 13 квітня 2022 року здійснив виплату страхового відшкодування у зазначеному розмірі.

Оскільки відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то до позивача перейшло право вимоги коштів в сумі 17108,00 грн.

Станом на 25 березня 2025 року кошти на рахунок позивача не надходили.

Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву, де просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог вважаючи такі незаконними та необґрунтованими.

Зазначає, що як на підставу відшкодування майнової шкоди, позивач посилається на укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №ЕР-205498290, а також притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте, транспортний засіб OPEL VECTRA, яким він керував, не був застрахований у ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".

Зауважує, що транспортний засіб OPEL VECTRA д.р.н. НОМЕР_3 він придбав у 2017 році, однак на себе не оформлював, так як керувати транспортним засобом лише при наявності свідоцтва про реєстрацію не заборонено. 07 серпня 2021 року в м. Рівне його зупинили працівники поліції, вилучили транспортний засіб марки "OPEL VECTRA" д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки було виявлено ознаки підробки. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження №12021186010002326. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-21/7717-КДТЗ від 31 серпня 2021 року маркувальні позначення номер кузова " НОМЕР_4 " зміні не піддавалися та є першопочатковими. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-21/7688-ДЦ від 03 вересня 2021 року бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "OPEL VECTRA" НОМЕР_5 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, що перебувають в офіційному обігу на території України. Це свідчить про те, що його обманули та продали транспортний засіб "OPEL VECTRA", який не зареєстрований належним чином, а являється "двійником". Та обставина, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль "OPEL VECTRA" були вилучені з 07 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року це свідчить про те, що автомобіль, яким він керував, не міг бути застрахований у ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" 18 серпня 2021 року, оскільки фактично не було самого автомобіля та документів на нього. Коли трапилася дорожньо-транспортна пригода, він не надавав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки його в нього немає, а також не надавав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він ніколи не укладався.

Додає, що автомобіль, яким він керував, мав маркувальні позначення номер кузова " НОМЕР_4 ", а в ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" був застрахований автомобіль "OPEL VECTRA" з номером кузова " НОМЕР_6 ", це є також підтвердженням, що його автомобіль не був застрахований в цій компанії та являється "двійником" застрахованого автомобіля. Представники ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" не звернули на це увагу, а просто виплатили кошти взявши інформацію з доступних реєстрів та не перевіривши її.

Крім того, позивач зазначає, що його притягнули до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1ст. 130 КУпАП, хоча ця інформація не відповідає дійсності, так як справи були закриті у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Тому, як вважає відповідач, твердження позивача про наявність його вини у вказаному ДТП не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що мають ознаки неправомірного наміру позивача до умисного введення суду в оману для незаконного стягнення з нього грошових коштів.

До того ж вказує, що ним повністю відшкодовано шкоду, якої зазнав автомобіль SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, про що свідчать додані ним розписки про відсутність претензій від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також позивач вказує, що відповідно до страхового акту №220000553172 від 12 квітня 2022 року матеріальний збиток становить 17108 гривень, хоча в страховому акті сума завданих збитків взагалі не зазначена. Акт складено лише спеціалістом відділу, без залучення власника, учасника та представника. До справи додано незрозумілу калькуляцію, яка не містить ні даних спеціаліста, що складав калькуляцію, ні підпису, ні печатки, що взагалі викликає питання про легітимність даної калькуляції.

Таким чином, позивачем не надано і не може бути надано суду допустимих і належних доказів в обґрунтування його позову, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У свою чергу, представником позивача Лапай О.В. (довіреність №57-2025 від 30 грудня 2024 року) подано відповідь на відзив, в якому не погоджується з твердженнями відповідача, наведеними у змісті відзиву, та наголошує на наступному.

Так, відповідно до постанов Дубровицького районного суду Рівненської області по адміністративний справі № 949/298/22 та по справі № 949/299/22 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, але провадження у справах закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанови суду не оскаржували та вступили в законну силу.

При цьому, представник позивача, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зазначає, що така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи.

Щодо пояснень відповідача в різності VIN-коду транспортного засобу OPEL VECTRA, представник позивача звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копія полісу №ЕР-205498290 від 18 серпня 2021 року та наявна копія довідки з поліції форма - 2 №3022049468537543. У даних документах зазначено номер шасі/кузову ТЗ VIN-код - НОМЕР_7 . Перевірка була здійснена на підставі довідки з поліції. Факт встановлення VIN-коду ТЗ OPEL VECTRA - W0L0JBF19W1326157, відповідачем не був оскаржений.

Щодо того факту, що відповідача, винного у скоєнні ДТП, не було викликано на огляд ТЗ SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 , зазначає, що згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, виклик зацікавлених осіб на огляд транспортного засобу не є обов`язковим, а здійснюється за потреби. З огляду на вищевказане проведення огляду пошкодженого транспортного засобу без участі відповідача є правомірним.

До того ж, згідно з ремонтною калькуляцію №22-0553172 від 08 квітня 2022 року, що була виконана в програмному комплексі "AUDATEX", розмір матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) завданого власнику транспортного засобу SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 , складає 20108,14 грн.

Між страховиком і потерпілим було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, про що в матеріалах справи наявна заява щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування від 12 квітня 2022 року надана потерпілою особою - ОСОБА_2 .

Щодо наданої відповідачем копії розписки від потерпілої особи, то згідно її змісту не вбачається яку саме суму Відповідачем було передано потерпілій особі.

Звертає увагу суду, що відповідач не скористалась своїм правом надати суду контррозрахунок, а все зводиться до незгоди з визначеною сумою страхового відшкодування та намагання відповідача звернути все до негативного доказування, тобто вважати всі надані докази позивачем неналежними та недопустимими.

Тому заперечення відповідача є необґрунтованими та не підлягають врахуванню, оскільки зводяться до незгоди з сумою нанесеної шкоди та з оцінкою судом наданих позивачем доказів.

Таким чином, рахунок та акт виконаних робіт є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру шкоди.

У подальшому, за клопотанням представника позивача Лапай О.В. (довіреність №57-2025 від 30 грудня 2024 року) ухвалою суду від 17 вересня 2025 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Також ухвалою суду від 17 вересня 2025 року задоволено клопотанням відповідача ОСОБА_1 про виклик в якості свідка ОСОБА_4 .

При цьому, ухвалою суду від 02 березня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування матеріалів кримінального провадження №12021186010002326 від 07 серпня 2021 року - відмовлено.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Проте у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без участі представника позивача та стягнути з відповідача на користь ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 17108,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому, суд зазначає, що допитати в якості свідка ОСОБА_4 не представилось можливим, оскільки свідок жодного разу у судове засідання не з`явився, так як судові виклики поверталися на адресу суду з відміткою працівника відділу поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Визначення ст. 16 ЦК України, способів захисту цивільних прав та інтересів це забезпечення справедливого неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно Полісу №208141350 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки SATURN SL, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску - 2001 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 (а.с.7 звор.бік) транспортний засіб марки SATURN SL, номерний знак НОМЕР_2 , 2001 року випуску належить ОСОБА_5 , яка, згідно довіреності від 17 серпня 2013 року, довірила ОСОБА_2 розпоряджатися належним їй транспортним засобом (а.с.9).

Постановами Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 червня 2022 року та від 17 лютого 2023 року (а.с.22-24, 26-27) закрито провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з закінченням на момент розгляду справ строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно обставин, встановлених в ході розгляду адмінпротоколів, 16 лютого 2022 року об 11 год. в м. Дубровиця по вул. Шевченка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем OPEL VEKTRA, номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Березова, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, не надав переваги в русі автомобіля SATURN SL, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення. При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 у вказані день, час та місці керував автомобілем OPEL VEKTRA, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився.

З указаних постанов вбачається, що суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та даючи оцінку фактичним даним, наявним у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП тобто відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У постанові ВС від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення ст.1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

При цьому, у постанові ВС від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Крім того, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова ВС від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі №641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18, від 29 квітня 2020 року у справі №686/4557/18, від 10 квітня 2019 року у справі №335/8507/16-ц, від 29 квітня 2020 року у справі №686/4557/18.

Отже, з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Крім того, постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року (а.с.26-27) також закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статтею 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 12 квітня 2022 року щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, між потерпілим і страховиком досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 17108,00 грн. Зазначений розмір страхового відшкодування розраховано на підставі розрахунку AUDATEX та з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2600 грн., застосування коефіцієнту фізичного зносу (за наявності) та інших вимог, що передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.15).

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено Акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість), згідно якого 08 квітня 2022 року проведено огляд автомобіля «SATURN SL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, яким встановлено наступні пошкодження: зміщення зазорів, зчеси ЛФП, деформація п.бампера; злам, зчеси ЛФП л.п.крила; деформація диску л.п.колеса; деформація л.п.стійки; тріщини вітрового скла (відсутнє маркування); розбито л.ліхтар дубл.повороту п.бампера; залом, деформація, зчеси ЛФП л.п.дверей; зміщення зазорів панелі приборів у салоні; обірвана проводка л.п. сторони; злам підкрилку л.п.колеса; деформація, зчеси ЛФП л.порогу; деформація стійки амортизатора л.п.колеса; зчеси шини л.п.колеса; злам корпусу л.дзеркала з.виду; злам ручки л.п.дверей; вибито замок л.п.дверей; зчеси ЛФП л.з.дверей (а.с.28).

До матеріалів позову долучено фотокартки автомобіля «SATURN SL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з наявними пошкодженнями на автомобілі (а.с.29-30).

Згідно ремонтної калькуляції № 22-0553172 від 08 квітня 2022 року, загальна вартість ремонту автомобіля «SATURN SL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 35903,58 грн. Вирахування зношення запчастин (НЗС) 70% - 15795,44 грн., загальна сума після вирахувань 20108,14 грн. (а.с.31-32).

Відповідно розрахунку суми страхового відшкодування до справи №220000553172 на підставі калькуляції № 22-0553172 від 08 квітня 2022 року, складеної страховиком, вартість відновлювального ремонту автомобіля «SATURN SL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 35903,58 грн. (деталі 22564,92 грн., знос на дату події - 70%, деталі з врахуванням зносу 6769,48 грн., роботи та матеріали 13338,66 грн.). Безумовна франшиза - 2600,00 грн. Сума страхового відшкодування 17108,00 грн. (а.с.34).

Відповідно Полісу №ЕР-205498290 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «OPEL VECTRA», номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску - 1998 (а.с.5).

Відповідно страхового акту № 220000553172 від 13 квітня 2022 року та платіжної інструкції №ЗР027377 від 13 квітня 2022 року (а.с.35, 36) ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 17108,00 грн.

З наведеного вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу відшкодування шкоди.

Частиною 1 ст. 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 року № 1909-IX, страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року №3720-IX, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно вимог ст. 89 Закону України «Про страхування», страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Договором страхування визначаються конкретний об`єкт страхування, з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування.

Згідно ч. 3 ст. 102 Закону України «Про страхування», у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.

Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Правове регулювання відносин із заподіяння шкоди ґрунтується на вихідних засадах ст. 1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

У відповідності ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Тож, можна зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Отже, в ході розгляду справи на підставі поданих позивачем доказів, знайшли підтвердження обставини того, що саме порушення відповідачем Правил дорожнього руху відбулося зіткнення транспортних засіб з їх пошкодженням та завданням матеріальних збитків.

Враховуючи вищезазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо відсутності права у страхової компанії на звернення до нього із регресним позовом, зважаючи на те, що постановами суду його не визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки закриття проваджень у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП, а відповідачем не спростовано встановлених судом обставин постановах Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 червня 2022 року та 17 лютого 2023 року.

Тому, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", завданих збитків, оскільки провадження у справі відносно відповідача щодо вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП закриті з нереабілітуючих підстав, та за обставинами яких автомобілю SATURN SL д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , завдано пошкоджень саме діями відповідачем, позивачем здійснено страхове відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає законними заявлені позовні вимоги в порядку регресу.

Таким чином, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення даного позову.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної рада європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, N 303-А, п. 29).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3028 грн. судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 17108,00 грн. (сімнадцять тисяч сто вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.