Ухвала суду № 136610057, 31.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40724/24

Провадження № 1-кс/761/26989/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100002711 від 25.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100002711 від 25.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 358 КК України, про накладення арешту на групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 1-8, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707110580000 та житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 9, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707111980000, із забороною будь-яким реєстраторам, ресстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особами.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12024100100002711 від 25.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування попередньо встановлено, що група невстановлених осіб разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та за участі ОСОБА_6 на території міста Києва створили злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації право власності за собою на самочинно побудовані (встановлені) будівлі на самоправно зайнятих земельних ділянках та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельних ділянок на яких знаходяться самочинно збудовані (встановлені) об?єкти нерухомості, зокрема, питання про арешт яких порушується у клопотанні.

А тому, метою повного, всебічного та неупередженого досліджень обставин кримінального правопорушення, унеможливлення відчуження прав на вказане майно, у прокурора виникла необхідність у накладенні арешту на групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 1-8, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707110580000 та житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 9, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707111980000, із забороною будь-яким реєстраторам, ресстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особами.

В судове засідання прокурор не з`явився, при цьому його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з витягу з кримінального провадження № 12024100100002711 від 25.06.2024, до ЄРДР внесено відомості, зокрема, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, прокурор у клопотанні просить накласти арешт групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 1-8, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707110580000 та житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 9, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707111980000, з метою збереження речових доказів.

Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що вищевказане майноє предметом кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, а тому відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.

Крім того, слідчим Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 01.10.2024 винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100100002711 від 25.06.2024 згаданого нерухомого майна та мотиви з яких слідчий дійшов до такої думки. Переконливі докази таким висновкам слідчого містяться в матеріалах кримінального провадження, а тому слідчий суддя з цими висновками погоджується.

Також, матеріалами клопотання підтверджується, що кримінальні правопорушення, були вчинені, а згадане нерухоме майно має значення речового доказу для доведення обставин, що підлягають доказуванню в межах кримінального провадження № 12024100100002711 від 25.06.2024, у зв`язку з чим, клопотання про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів підлягає задоволенню.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 -173 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 1-8, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707110580000 та житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 9, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2707111980000, із забороною будь-яким реєстраторам, ресстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, а також із забороною користування будь-якими особам.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя