Постанова № 136608318, 08.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

08.05.2026 Справа № 756/7222/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/7222/26

3/756/2293/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Кочерга І.Ю.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки міста Києва, зареєстрованої та жительки цього АДРЕСА_1 ),

за ч. 1 ст. 1726 КУпАП,

за участю учасників судового провадження:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 ,

прокурор Грушковський В.Ю.,

в с т а н о в и в:

28.04.2026 до Оболонського районного суду міста Києва на розгляд по суті надійшов протокол №4802 про адміністративне правопорушення, складений 27.04.2026 старшим оперуповноваженим в ОВС 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Маринич Н.Ю. стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , припиняючи з 31.08.2023 діяльність на посаді старшого секретаря апарату Господарського суду Київської області, будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон України №1700-VII), всупереч положенням абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подала 26.11.2025 о 14:17 декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнала свою винуватість у вчиненому, пояснивши, що вона дійсно несвоєчасно подала декларацію, оскільки забула про такий свій обов`язок.

Прокурор Грушковський В.Ю. вважав, що винуватість ОСОБА_2 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а тому просив визнати ОСОБА_2 винною та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.

Заслухавши прокурора, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 15.09.2017 ОСОБА_2 прийняла присягу державного службовця. Наказом від 17.10.2017 №163-К-01 Господарського суду Київської області ОСОБА_2 присвоєно 9 ранг державного службовця категорії «В». Відповідно до наказу від 01.06.2018 №89-К-01 Господарського суду Київської області ОСОБА_2 призначено на посаду старшого секретаря апарату вказаного суду з 23.05.2018. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада старшого секретаря апарату Господарського суду Київської області відноситься до категорії «В» посад державної служби.

Відповідно до листа Господарського суду Київської області від 06.04.2026 №04-45/100/2026, 05.07.2017 ОСОБА_2 ознайомлена з вимогами та обмеженнями, встановленими Законом України №1700-VII.

Відповідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України №1700-VII.

Приписами ст. 3 Закону України №1700-VII визначено коло осіб на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено його розповсюдження на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до наказу від 21.08.2023 №102-К-01 Господарського суду Київської області ОСОБА_2 звільнено з займаної посади старшого секретаря апарату Господарського суду Київської області за власним бажанням з 31.08.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08.11.2023 №252/23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.11.2023 за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону України №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону України №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

На виконання вищезазначених вимог, старший секретар апарату Господарського суду Київської області ОСОБА_2 була зобов`язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 23:59 31.03.2024.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 з 2017 року щорічно подавала зазначені декларації, що свідчить про її обізнаність з вимогами та порядком декларування.

Однак, ОСОБА_2 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII, подала відповідну декларацію лише 26.11.2025 о 14:17, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру декларацій, які вчинила ОСОБА_2 в період з 01.01.2024 по 27.11.2025 встановлено, що декларація особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями має ідентифікатор документу 43d69084-c3b3-4264-8720-3e644314ffda, та відповідно до послідовності дій документ з таким ідентифікатором був створений 26.11.2025 о 13:44.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч положенням абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Водночас, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує встановлені під час судового розгляду обставини, які заслуговують на увагу та впливають на визначення ступеню суспільної небезпечності як вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, так і її особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 1 Закону України №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2 , ступінь вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність відповідно до частин 1, 2 ст. 34 цього Кодексу, зокрема, визнання винуватості та щире розкаяння, усвідомлення ОСОБА_2 протиправності свого діяння, та те, що її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам і такої шкоди фактично не було заподіяно, які суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 35 цього Кодексу.

Крім того, зважив суд на дані про особу ОСОБА_2 , котра вперше притягається до адміністративної відповідальності, її вік, майновий стан, стан здоров`я, сімейний стан.

З огляду на викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.

Керуючись статтями 401, 1726, 221, 251-252, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.В. Касьян