Рішення № 136604409, 18.05.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 591/1841/26

Провадження № 2/581/217/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявленої до суду вимоги

У квітні 2026 року від Зарічного районного суду м.Сум за підсудністю надійшла до Липоводолинського районного суду Сумської області вказана цивільна справа за вищевказаним позовом. Заявлені позовні вимоги АТ «Універсал Банк» мотивувало тим, що в АТ «Універсал Банк» діє проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, та встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову картку № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до умов договору: пільговий період за карткою до 62 днів, пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних, базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови не погашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, кожний день з моменту виникнення заборгованості 3,1% на місяць (37,2%), збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (74,4%). АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі). Зазначив, що станом на 30 липня 2025 року у відповідача прострочення зобов`язання по сплаті щомісячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою, а тому того ж дня банк направив «пуш» повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, але відповідач на контакт не виходив та не вчиняв жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу». У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язання за кредитним договором за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 41951 грн 94 коп, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 25492 грн 60 коп, заборгованості за пенею у розмірі 5245 грн 54 коп, заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11213 грн 80 коп, яку разом із судовим збором товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Воронець Н.Б. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з наступних підстав. Відповідач стверджує, що він не отримував від позивача грошових коштів у вказаній сумі, отримані раніше кредитні кошти він повернув (сплатив) у повному розмірі. Вважає, що сума боргу в розмірі 41951 грн 94 коп є надуманою та не підтверджується належними і допустимими доказами. Оскільки відповідач з 21 липня 2025 року проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України, а тому заперечує проти стягнення з нього пені у розмірі 5245 грн 54 коп та відповідальності за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11213 грн 80 коп з урахуванням його статусу, як мобілізованого військовослужбовця Збройних Сил України. Зазначає, що10 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та AT «Універсал Банк» дійсно укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за яким відповідачу відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт на картці monobank. Відповідач отримав кредитні кошти, частково їх використав та частково погасив наявну в нього заборгованість. Стверджує, що часткове порушення відповідачем строків погашення кредиту відбулося в умовах воєнного стану в Україні та безпосередньо пов`язане із проходженням відповідачем військової служби та виконання ним обов`язку із захисту Вітчизни, що суттєво обмежило його фінансові можливості та фізичну можливість здійснювати будь-які платіжні операції. Також зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про затримку платежу із зазначенням необхідних дій та строку для їх здійснення. Вказує, що розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

10 серпня 2024 року АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якої анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» на його ім`я НОМЕР_4 та погодився з тим, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (пункт 2 Анкети-заяви). У пункті 4 Анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність (пункт 5 Анкети-заяви) (а.с.36).

10 серпня 2024 року відповідачем підписано електронним підписом запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» та паспорт споживчого кредиту Чорної картки «Monobank» (а.с. 30 зворотна сторона - 33).

Додані банком до позовної Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/rates та тарифи Чорної картки monobank, опубліковані на офіційному сайті Банку, які також доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms (а.с.36-53, 54-131).

Із наданої позивачем виписки по рахунку відкритому на ім`я відповідача вбачається багаторазове протягом дії договірних відносин користувався ОСОБА_1 кредитними коштами, здійснюючи періодичні та неповні погашення боргу по кредиту протягом періоду з 10 серпня 2024 року і по 4 грудня 2025 року, останнє погашення боргу відповідачем проведено 31 січня 2025 року на суму 200 грн 00 коп (а.с.134-139).

Відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 серпня 2024 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , загальна заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 4 грудня 2025 року становить 41951 грн 94 коп (а.с.132 зворотна сторона -133).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 від 22 листопада 2011 року ОСОБА_1 у 21 липня 2025 року мобілізований до лав Збройних Сил України (а.с. 170-180). Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_3 від 6 травня 2026 року, з 21 липня 2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_6 (а.с. 181).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526, 530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Висновки суду по суті заявленої вимоги

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

2. Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладення кредитного договору в електронному вигляді, заповнення ним анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, надання необхідних для укладання договору особистих даних, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.30-31, 32-33, 36).

Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank та Тарифами за карткою «Чорна картка Monobank», подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві наявні відповідні сторінки паспорта громадянина України ОСОБА_1 , які скопійовані ним та додані до анкети в електронному вигляді. В анкеті-заяві наявне прохання відповідача відкрити поточний рахунок на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також відповідач підтвердив те, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору. У п.п. 1,5 анкети-заяви відповідач також підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою, також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення згідно з договором.

Договір про надання банківських послуг підписаний відповідачем за допомогою особистого підпису позичальника, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Ураховуючи те, що судом установлено факт укладення між АТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором кредиту та факт їх неповного повернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

3. Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання (процентів) та пені, з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до норм ч.1,2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ураховуючи те, що з 24 лютого 2022 року по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022» за №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та Указу Президента України 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє станом на теперішній час.

Пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, АТ «Універсал Банк» не мало права нараховувати неустойку з 1 травня 2025 року і по 4 грудня 2025 року у період дії в Україні воєнного стану ОСОБА_1 , який прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 10 серпня 2024 року, оскільки за законом відповідач звільнений від такого виду договірної відповідальності, такі кошти в якості заходу цивільної відповідальності для нього не нараховуються та підлягають списанню позивачем. Тому у задоволенні заявленої вимоги слід відмовити у зв`язку з тим, що вона не ґрунтується на законі, тобто у зв`язку з її безпідставністю. Аналогічні правові висновки узгоджуються із актуальною судовою практикою суду касаційної інстанції, викладену у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

4. Разом із цим, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Необхідними умовами для підтвердження статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142, зокрема: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною лише для мобілізованого позичальника.

Установлено, що ОСОБА_1 з 21 липня 2025 року перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за призовом в порядку мобілізації (а.с.170-180, 181).

Із урахуванням вищенаведених даних про особу відповідача, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, які позивач за змістом позовних вимог нараховує за базовою відсотковою ставкою 3,1 % на місяць (37,2 % річних) на підставі Анкети заяви, Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.6, 36-38,78-79).

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п.15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Отже, на відповідача, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом, починаючи з моменту призову під час мобілізації (з 1 липня 2025 року) і до закінчення особливого періоду.

Отже, суд вважає, що у ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками за період 01 серпня 2025 року і по 04 грудня 2025 року та пенею за вищевказаний період.

Зазначені вище висновки суду узгоджуються із подібними за своїм змістом правовими позиціями суду касаційної інстанції, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17, а також у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14, від 18 березня 2023 року у справі №642/548/21, від 04 вересня 2024 року у справі N 426/4264/19.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є частково порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у заявленому у позові розмірі.

Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).

Розподіл судових витрат по справі

Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ураховуючи часткове задоволення заявленого позову (на 60,77 %), суд пропорційно стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1617 грн 94 коп.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» без номеру від 10 серпня 2024 року в розмірі 25492 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1617 грн 94 коп повернення сплаченого судового збору.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення пені та процентів за користування кредитом (заборгованості за порушення грошового зобов`язання).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Повне рішення суду складено 18 травня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко