Рішення № 136596483, 15.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Справа № 280/1973/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради

до ОСББ «Рекорд-11»

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інна Ярославівна в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСББ «Рекорд-11» (далі відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекорд-11» укласти з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради охоронний договір на частину пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 5030-Зп), а саме: спільне майно багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених в ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), встановлено порушення інтересів держави під час охорони культурної спадщини. Наказом Міністерства культури України від 20.08.2025 за № 641 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення занесено об`єкти культурної спадщини Запорізької області, до яких, зокрема під № 6 віднесено пам`ятку архітектури Будинок житловий, датований 1936-1937 роками, перебудови 1946 року, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11 (охоронний номер 5030-Зп). З указаного моменту розглядуваний будинок набув статусу пам`ятки культурної спадщини, проте ще з 2013 року є об`єктом культурної спадщини, а отже потребував охорони. Відповідно до листа Запорізької обласної державної адміністрації від 01.07.2025 № 08842/08-46 та додатків до нього встановлено, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, утворено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекорд-11». Разом з тим, в супереч імперативних норм Закону України Про охорону культурної спадщини від 8 червня 2000 року № 1805-III (далі Закон № 1805-III), охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини на вказану частину пам`ятки до теперішнього часу відповідачем не укладено. Просить позов задовольнити.

На зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 16.03.2026, яка отримана 31.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи. Докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача долучено прокурором до позову.

Протягом строків, визначених частиною 1 статті 261 КАС України, відповідачі відзиви не подали, про причини неподання суд не повідомили.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1973/26.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 20.08.2025 за № 641 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення віднесено пам`ятку архітектури будинок житловий датований 1936-1937 роками, перебудови 1946 року, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11 (охоронний номер 5030-Зп).

Зазначений об`єкт в силу Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є багатоквартирним житловим будинком загальною площею 3961 кв. м.

З листа Запорізької обласної державної адміністрації від 01.07.2025 № 08842/08-46 та додатків до нього встановлено, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, утворено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекорд-11» (ЄДРПОУ 44577532).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань співвласниками указаного багатоквартирного будинку створено ОСББ «Рекорд-11», яке зареєстровано 08.02.2022.

Відповідно вимог Статуту ОСББ «Рекорд-11», затвердженого загальними зборами протоколом № 1 від 15.01.2022, об`єднання діє відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» , чинного законодавства України та Статуту.

Листом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 03.03.2025 № 03-04/049, повідомлено ОСББ «Рекорд-11» про набуття житловим будинком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11 статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та про обов`язок ОСББ «Рекорд-11» укласти охоронний договір з Управлінням.

Листом ОСББ «Рекорд-11» від 01.04.2025 № 2 повідомлено про намір укласти охоронний договір щодо об`єкта культурної спадщини за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11та надано відповідні додатки з метою його укладення.

Листом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 30.04.2025 № 0493/03-08 повторно повідомлено ОСББ «Рекорд-11» щодо обов`язку укладення охоронного договору та направлено на підпис проект охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини з проханням надіслати до Управління підписаний охоронний договір до 29.05.2025.

Листом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 30.01.2026 № 0120/03-04 повідомлено ОСББ «Рекорд-11» про зміну статусу об`єкта культурної спадщини із «щойно виявлений» на «пам`ятка», а також про необхідність укладення охоронного договору вже не з Управлінням, а з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради.

Листом Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради від 08.12.2025 № 01-40/166, на адресу ОСББ «Рекорд-11» скеровано повідомлення про занесення будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, набуття ним правового статусу пам`ятки архітектури місцевого значення та необхідність дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Дніпровською окружною прокуратурою на адресу Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради 19.01.2026 направлено лист за вих. № 53-95-359вих-26 щодо надання інформації про наявність/відсутність укладеного охоронного договору, крім іншого, на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11.

Згідно з відповіддю Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради 23.01.2026 № 01-38/44, повідомлено, що до Відділу не надходили звернення, листи, пропозиції від власників пам`яток про наміри укладання охоронних договорів на пам`ятки архітектури місцевого значення. Заходи судово-претензійного характеру щодо укладання охоронних договорів на пам`ятки не вживались, у зв`язку з відсутністю асигнувань на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду.

Невжиття Відділом охорони культурної спадщини ЗМР заходів щодо укладення охоронного договору на частину пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення Будинок житловий за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, слугувало підставою для звернення прокурора до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон № 1805-ІІІ.

За Преамбулою цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

За змістом пункту 17 частини 1 статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За змістом частин 1, 3 та 4 статті 23 Закону № 1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ).

Статтею 25 Закону № 1805-ІІІ визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Водночас, у пункті 8 Порядку № 1768 зазначено, що в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Таким чином, з аналізу положень Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.

Так, Верховний Суд в постанові від 23.12.19 у справі № 806/1536/18 вказав, що охоронний договір за своєю правовою природою є адміністративним договором. Наразі охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону № 1805-ІІІ. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Як встановлено судом, згідно Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань співвласниками указаного багатоквартирного будинку створено ОСББ «Рекорд-11», яке зареєстровано 08.02.2022.

Згідно з частиною 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку

Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2025 у справі № 922/92/25 виснував, що управління майном багатоквартирного будинку є не тільки правом, а і обов`язком власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися ними через різні форми управління, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, з 2022 року відповідач є уповноваженим суб`єктом управління, який має повноваження та організаційну спроможність забезпечити оформлення необхідної документації, взаємодію з органом охорони культурної спадщини, укладення охоронного договору та подальшу організацію дотримання його умов при утриманні й ремонтах спільного майна.

Суд зазначає, що всупереч імперативних приписів Закону № 1805-ІІІ відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронних договорів з органом охорони культурної спадщини на вказану вище пам`ятку архітектури, починаючи з моменту набуття права і до часу розгляду судом цієї справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

У постанові від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване статтею 54 Конституції України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.4 ст.5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону №1697-VII, передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.

Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом №1805-ІІІ.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.

У спірних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем законодавства щодо охорони культурної спадщини шляхом спонукання до укладення ними охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.

Зважаючи на викладені обставини, а також на те, що допущене відповідачем порушення у вигляді не укладення охоронного договору є триваючим, на теперішній час відповідач зобов`язаний укласти з Відділом охорони культурної спадщини ЗМР охоронний договір на частину пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 5030-Зп) а саме: спільне майно багатоквартирного будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів понесення суб`єктом владних повноважень судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекорд-11» про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекорд-11» (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, код ЄДРПОУ 44577532) укласти з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради охоронний договір на частину пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 5030-Зп), а саме: спільне майно багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 11, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 травня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко