Постанова № 13659190, 20.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.01.2011 р. справа №11/322/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: Мартиненко К.І. по дов.;

від третіх осіб: Слятіна Д.О. по дов. (представник ТОВ “Твердиня”), решта не зявились.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Орендного підприємства Малинський спецкарєрм. Малин на рішення господарського суду Запорізької області

від 17.11.2010р. у справі №11/322/09 (судя Гончаренко С.А.)

за позовом Орендного підприємства Малинський спецкарєрм. Малин

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Санаторій ''Нива'' м. Бердянськ

треті особи: 1) Закрите акціонерне товариство “Лагода” м. Київ

2) Відкрите акціонерне товариство “Килими Бресту” м. Брест, Республіка Білорусь

3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Роморо” м. Київ

4) Відкрите акціонерне товариство “Мебліторг” м. Запоріжжя

5) Товариство з обмеженою відповідальністю “МТС Насіння” с. Новотроїцьке, Бердянський район, Запорізька область

6) ОСОБА_1 м.Запоріжжя

7) Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива” с. Успенівка, Бердянський район, Запорізька область

8) Сільськогосподарський виробничий кооператив “Зірка” с. Білоцерківка, Куйбишевський район, Запорізька область

9) Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна” смт. Куйбишево, Запорізька область

10) Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солодко водне” с. Солодководне, Розівський район, Запорізька область

11) Колективне сільськогосподарське підприємство “Олексіївське” с. Олексіївка, Куйбишевський район, Запорізька область

12) Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Кірова с. Берестове, Бердянський район, Запорізька область

13) Приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Смирнова” с. Шевченкове, Бердянський район, Запорізька область

14) Закрите акціонерне товариство “Аграрний дім” м. Гуляйполе, Запорізька область

15) Приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Дружба” с. Андріївка, Бердянський район, Запорізька область

16) Товариство з обмеженою відповідальністю “Твердиня” м. Запоріжжя

17) Відкрите акціонерне товариство “Нестерянська птахофабрика” с. Нестерянка, Оріхівський район, Запорізька область

18) Приватне сільськогосподарське підприємство “Росія” с. Новопетрівка, Бердянський район, Запорізька область

19) Відкрите акціонерне товариство “Запорізький домобудівний комбінат” м. Запоріжжя

20) Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна Нова” с. Пологи, Пологівський район, Запорізька область

21) Приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Перемога” с. Успенівка, Бердянський район, Запорізька область

22) Товариство з обмеженою відповідальністю “Батьківщина” с. Малинівка, Гуляйпільський район, Запорізька область

про стягнення частини майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. по справі №11/322/09 у позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2010р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. у справі №21/141/10 встановлений факт того, що Орендне підприємство “Малинський спецкарєр” 13.12.2004р. виведено зі складу засновників ТОВ “Санаторій “Нива”, а тому його не можна вважати його учасником.

Відповідно до п. б) ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди) мають право виключно учасники товариства.

Оскільки, позивач не є учасником ТОВ “Санаторій “Нива”, у нього відсутнє право отримувати дивіденди, а відтак, позовні вимоги заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Оскаржуючи рішення суду, Орендне підприємство Малинський спецкарєрпросить його скасувати у звязку з тим, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції ухвалою від 20.05.2010р. було відмовлно у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, що призвело в подальшому до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення загальних зборів учасників ТОВ ''Санаторій Нива'', яким ОП Малинський спецкарєрбуло виведено зі складу його учасників, прийнято на підставі договору відступлення долі у статуному капіталі ТОВ ''Санаторій Нива'', який рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2009р. у справі №1/116д (залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р.) визнано недійсним, то рішення зборів учасників не відповідає вимогам чинного законодавства та призвело до істотного порушення прав заявника.

Статут ТОВ Санаторій Нива у всіх наступних редакціях, що мали місце після 14.12.2004р., був затверджений із порушенням прав позивача, незаконно позбавленого участі у Товаристві.

У звязку з викладеним, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. у справі №11/322/09; прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ Санаторій Нивавід 27.09.2004р., оформлене протоколом №4; визнати недійсним Статут ТОВ Санаторій Нивау нових редакціях, затверджених зборами засновників з 27.09.2004р. по 08.05.2009р.; стягнути з ТОВ Санаторій Нивана користь заявника 100000,00грн. в якості суми частки прибутку ТОВ Санаторій Нива(дивідендів) пропорційно частці ОП ''Малинськй спецкарєр'' у статутному (складеному) капіталі у розмірі 7,98% за період 2003-2008рр.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області 07.07.2000р. зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Санаторій “Нива” за № 02140840Ю0010111. Відповідно до п. 3.1, п. 5.2 вказаного статуту, одним із засновників ТОВ “Санаторій “Нива” є Орендне підприємство “Малинський спецкарєр” із часткою в статутному фонді товариства в розмірі 11386 грн., що становить 7,98% статутного форду.

Договором відступлення частки у статутному фонді ТОВ “Санаторій “Нива” б/н від 07.07.2003р, укладеним між ОП “Малинський спецкарєр” (відчужувач) та ТОВ “Роморо” (набувач) позивач передав у власність ТОВ “Роморо” свою частку в ТОВ “Санаторій “Нива”.

Рішенням зборів учасників ТОВ “Санаторій “Нива”, оформленого протоколом № 4 від 27.09.2004р. на підставі договору відступлення частки у статутному капіталі ТОВ “Санаторій “Нива” виведено зі складу учасників цього товариства Орендне підприємство “Малинський спецкарєр”.

В подальшому, рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2009р. у справі №1/116д договір відступлення частки у статутному капіталі ТОВ “Санаторій “Нива” було визнано недійсним.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2010р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. у справі №21/141/10 встановлений факт того, що орендне підприємство “Малинський спецкарєр” 13.12.2004р. виведено зі складу засновників ТОВ “Санаторій “Нива”, а тому його не можна вважати його учасником.

Відповідно до п. б) ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди) мають право виключно учасники товариства.

Оскільки позивач не є учасником ТОВ “Санаторій “Нива”, у нього відсутнє право отримувати дивіденди, а відтак, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги заявлені безпідставно та відмовив у їх задоволені.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення приблизно частини прибутку (дивідендів) пропорційно частині в статутному капіталі за 2003-2008р.у сумі 100000,00грн. Разом з тим, позивачем не підтверджений факт того, що у спірному періоді приймалося рішення про розподіл прибутку та відповідач сплачував податок на прибуток (т.4 а.с. 65).

Посилання скаржника на неправомірно винесену ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.05.2010р., якою заявнику було відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, не може бути прийнято до уваги з огляду на наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали) встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У ч.2 п.3.7 Розяснення Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.09.1997р. (зі змінами та доповненнями) визначено, що зміна предмету позову означає зміну матеріально - правової підстави, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Одночасна зміна підстави і предмету позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач доповнив первісну позовну вимогу про стягнення з ТОВ “Санаторій “Нива” дивідендів у розмірі 100000,00грн. новими окремими самостійними позовними вимогами, які не повязані з первісною позовною вимогою, про що вірно зазначено місцевим судом в ухвалі від 20.05.2010р. До того ж, в порушення вимог ст. 45 ГПК України позивачем не сплачено державне мито за ці вимоги.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2010р. у справі №21/141/10 (залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р.), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, що фактично дублюють вимоги позивача у заяві про уточнення позовних вимог у справі №11/322/09.

Посилання скаржника на те, що вказана заява ніби-то вже була прийнята до розгляду судом першої інстанції ухвалою від 23.04.2010р., необгрунтоване, оскільки при винесенні ухвали від 23.04.2010р. господарським судом Запорізької області вирішувалось питання про поновлення провадження у справі №11/322/09, а не питання розгляду заяви скаржника про уточнення позовних вимог.

З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. у справі №11/322/09 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М.М?ясищев

Судді: Н.Л.Величко

І.В.Москальова

Надіслано 27 примірників:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу

22-третім особам

1-господарськму суду

1-ДАГС