Рішення № 13658818, 18.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 55/81-09

вх. № 2532/5-55

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 11.01.11; відповідача - ОСОБА_2, особисто;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

про розірвання договору та стягнення 7359,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 6720,00 грн. основного боргу, 639,20 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 88 від 05.06.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо здійснення ремонтно- будівельних робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.09 р. у справі № 55/81-09 призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса. Провадження у справі № 55/81-09 було зупинено.

На адресу суду від ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення про неможливість надання висновку, у зв"язку з невиконанням клопотання експерта про надання вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_2 та не сплачено рахунок вартості робіт по проведенню експертизи.

08 лютого 2010 р.позивач звернувся до суду з уточненням до позовної заяви, в якому просив суд розірвати договір № 88 від 05.06.08 р. та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.02.2010р. провадження у справі було зупинено на час проведення перевірки Прокуратурою Дергачівського району Харківської області фактів, викладених в повідомленні господарського суду Харківської області від 08.02.2010р.

02.04.2010р. на адресу суду надійшло повідомлення Прокуратури Дергачівського району Харківської області , в якому повідомляється, що 02.02.2010р. стосовно СПДФО ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212ч.3 Кримінального кодексу України; на даний час слідство по даній справі триває.

Ухвалою суду від 14.12.10 провадження у справі було поновлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 28.12.10, у зв"язку з призначенням судді Гребенюк Н.В. суддею Харківського апеляційного господарського суду, справу №55/81-09 було передано судді Добрелі Н.С.

Ухвалою суду від 10.01.11 розгляд справи було відкладено на 18.01.11.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв уточнення позовної заяви (08.02.10) як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05.06.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір №88, відповідно до п.1.1. якого виконавець (відповідач) зобов"язався виконати ремонтно-будівельні роботи, а замовник (позивач) зобов"язався їх прийняти та оплатити на умовах викладених у договорі, асортимент, кількість та ціна яких вказані в кошторисі, що оформлений у вигляді додатку до даного договору та є його невід"ємною частиною.

На виконання умов договору, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 6720,00грн. (загальна ціна договору, відповідно до п.8 договору).

Відповідно до п.4.3. договору, строк виконання робіт становить 3 дні з моменту перерахування грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, роботи відповідачем виконані не були.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно Указу Президента України, від 16.03.1995, № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановити, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

На підставі ст.173 Господарського кодексу України зобов'язана сторона (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого; передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а також відповідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Обставини, на які посилався відповідач у клопотанні про призначення експертизи, а саме, що сам відповідач договір та квитанцію до прибуткового касового ордеру не підписував, не були доведені відповідачем належним чином.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі судового розгляду справи саме за клопотанням відповідача призначалась судова експертиза, проте відповідач не тільки не вжив заходів для її належного проведення, а натомість своїми діями зволікав її проведення (несплата вартості експертизи), внаслідок чого висновку експерта з питань поставлених відповідачем так і не було зроблено.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, сума попередньої оплати у розмірі 6720,00грн. відповідачем позивачу не повернута. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, те, що позовні вимоги не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в сумі заявленої до стягнення попередньої оплати у розмірі 6720,00грн.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що за прострочення виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 639,20грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав роботи за які йому були сплачені грошові кошти, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору, оскільки невиконання робіт істотно порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору № 88 від 05.06.08 обгрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача. Окрім того, стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України підлягають 85,00грн., оскільки під час звернення до суду із позовом було сплачено 102,00грн., а після уточнень ще було заявлено вимогу про розірвання договору, отже загальна сума державного бюджету має становити 187,00грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 6 Накзау Президента України, від 16.03.1995, № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №88 від 05.06.08, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61060, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 88/90, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму попередньої оплати у розмірі 6720,00 грн.; 639,20грн. пені; 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61060, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 85,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 24 січня 2011 року.