Рішення № 13658553, 06.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2010 р. Справа № 60/237-10

вх. № 7759/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Антонюка В.М., довіреність №251 від 10.11.2009р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Приватного підприємства "Гралекс", м. Харків

про стягнення 9823,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Гралекс" неустойки в розмірі подвійної плати за час користування об`єктом оренди за договором оренди № 989-Н від 27.07.2004 року у сумі 9823,32 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір оренди №1173-Н від 29.07.2004р., на виконання умов якого позивачем передано відповідачу нежитлові приміщення на 1-му поверсі суспільно - побутового корпусу (їдальня) по пр. Гагаріна, 211 міста Харкова, загальною площею 207,3 кв.м., що знаходиться на балансі Харківського професійного ліцею будівництва та автотранспорту, у відповідності до Додаткової угоди № 2 від 13.06.2005 року номер Договору оренди № 1173-Н був викладений під номером № 989-Н. Після спливу терміну дії договору 24.02.2009р. відповідач був зобов`язаний повернути спірні приміщення позивачу, однак згідно угоди про припинення договору оренди №989-Н від 29.07.2004р. від 10 серпня 2010 року дані приміщення були повернуті лише 01.06.2009р. та визначено, що спірний договір припинено 24.02.2009р. Крім того, у цій угоді зазначено про обов`язок відповідача в місячний термін сплатити неустойку у розмірі фактичного користування державним майном з дати закінчення треміну договору оренди до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна в сумі 11487,32 грн. Враховуючи часткове зарахування в рахунок погашення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту орендних платежів у розмірі 1664,00 грн., сума заборгованості складає 9823,32 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 жовтня 2010 року о 11:40.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 06 жовтня 2010 року супровідним листом копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача та копію довіреності № 251 від 10.11.2009 р., які судом долучаються до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 31 серпня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 31 серпня 2010 року за вих. № 022602.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До господарського суду 14 вересня 2010 року повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 31 серпня 2010 року про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачу за адресою: 61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211 з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання"

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 29 липня 2004 року з метою приведення діючого договору оренди №9 від 01.02.2004р. у відповідність до Господарського кодексу України (ст. 287), який набрав чинності з 01.01.2004р. було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №9 від 01.02.2004р., яким викладено договір в новій редакцій та номер договору оренди був викладений під номером №1173-Н.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Додатковою угодою №2 до договору оренди №989-Н від 29.07.2004р. від 13 червня 2005 року змінено номер договору оренди, вказано, що замість "Договір оренди №1173-Н" слід читати "Договір оренди №989-Н".

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на першому поверсі суспільно - побутового корпусу (їдальня), загальною площею 207,3 кв.м., розміщеного за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 211, що знаходиться на балансі Харківського професійного ліцею будівництва та автотранспорту. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 31.01.2004р. і становить 68800,00 грн.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 29 липня 2004 року позивач передав відповідачу спірне майно.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 03 травня 2006 року до 03 квітня 2007 року.

Додатковою угодою №5 до спірного договору оренди від 09 липня 2008 року сторони подовжили строк дії договору на 11 місяців до 24.02.2009р.

Згідно ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Крім того, згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно акту приймання - передачі орендованого майна по договору оренди №989-Н від 29.07.2004р. від 01 червня 2009 року відповідачем було повернуто майно позивачу.

10 серпня 2009 року між сторонами було укладено угоду про припинення договору оренди №989-Н від 29.07.2004р., відповідно до якої визначено, що договір оренди №989-Н від 29.07.2004р. припинив свою дію 24.02.2009р., майно вважається повернутим згідно акту приймання - передачі майна 01.06.2009р. та зазначається, що відповідач зобов`язується в місячний термін з дати підписання даної угоди відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України сплатити безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки, визначені фінансовими органами неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 11487,32 грн. за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну договору оренди 24.02.2009р. до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна 01.06.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) липень 2004 року - 478,73 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2004 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень 2004 року.

Додатковою угодою №3 до спірного договору оренди від 24 квітня 2007 року сторони виклали п.3.1. Договору в новій редакції та встановили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 рок - 1188,82 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень, 2007 року.

Додатковою угодою №4 до спірного договору оренди від 31 травня 2007 року сторони додали до п.3.1. Договору абзац, в якому зазначили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 рок - 1188,82 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень, 2007 року (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди).

Згідно п.5.2. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також усі податки і збори, передбачені законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання по поверненню спірних нежитлових приміщень, повернув спірні приміщення лише 01 червня 2009 року, з урахуванням чого позивачем нараховано неустойку за несвоєчасне повернення спірних приміщень за період з 24.02.2009 р. по 31.05.2009 р. в сумі 11487,32 грн.

Відповідно до розрахунку неустойки за період з 24.02.2009р. по 31.05.2009р., наданого позивачем, ним було зараховано в рахунок погашення неустойки надмірно сплачені кошти з орендної плати в сумі 1478,09 грн. та пені в сумі 185,91 грн., тому розмір неустойки, з урахуванням часткового зарахування в рахунок погашення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту орендних платежів у розмірі 1664,00 грн., складає 9823,32 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з угоди про припинення договору оренди №989-Н від 29.07.2004р. від 10 серпня 2009 року відповідач зобов`язався сплатити неустойку в сумі 11487,32 грн. в місячний термін з дати підписання цієї угоди, отже суд приходить до висновку, що граничний строк виконання відповідачем свого зобов`язання по сплаті неустойки складає 10 вересня 2009 року.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за час користування об`єктом оренди за договором оренди № 989-Н від 27.07.2004 року у сумі 9823,32 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 626, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 223, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Гралекс" (61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211, ідентифікаційний код 32871323) неустойку в розмірі подвійної облікової плати за час користування об`єктом оренди за договором оренди №989-Н від 27.07.2004р. в сумі 9823,32 грн. до Державного бюджету України на р/р №31118094700005 в УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, банк: ГУДК України у Харківській області, код ЄДРПОУ банку: 24134589, МФО банку: 851011).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Гралекс" (61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211, ідентифікаційний код 32871323) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Гралекс" (61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211, ідентифікаційний код 32871323) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/237-10 підписано 11 жовтня 2010 року.