Ухвала суду № 13658320, 01.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

01.02.11                                                                                 Справа№ 5015/143/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пласт-Інвест”, с.Жирівка

Про стягнення 2772,48грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Свідрик Г.Р. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2772,48грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2006 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №19164, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати (продавати) відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а останній зобов’язується оплачувати вартість використаної електричної енергії. В додатку №1 до договору встановлені обсяги споживання електричної енергії на 2010рік, а саме: на вересень 2010року обсяг споживання електричної енергії встановлено –20000 кВт/год, на листопад 2010року –20000кВт/год.

Як зазначено у позовній заяві, фактично відповідач спожив в вересні 2010року 23310кВт/год., а в листопаді 2010року –20696кВт/год. Перевищення величин споживання становить: в вересні - 3310кВт/год, а в листопаді - 696кВт/год.

На підставі ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” та п.4.2.2 договору за понаддоговірне споживання електричної енергії в вересні та листопаді 2010року позивач просить стягнути з відповідача двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини в сумі 2772,48грнгрн.( 2290,85грн. за вересень 2010р. та 481,63грн. за листопад 2010р.).

Представник позивача в судове засідання з’явився, просить припинити провадження у справі у зв’язку з сплатою відповідачем заборгованості в сумі 2772,48грн.

У відзиві за №24/01-11(1) від 24.01.2011року на позовну заяву, відповідач просить припинити провадження у справі у зв’язку з сплатою заборгованості в сумі 2772,48грн. На підтвердження викладених обставин, до відзиву додано копію платіжного доручення №6 від 21.01.2011року на суму 2772,48грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.03.2006 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №19164, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати (продавати) відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а останній зобов’язується оплачувати вартість використаної електричної енергії.

Пунктом п.5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 до договору).

Згідно з додатком №1 від 23.09.2009р. до договору №19614 від 24.03.2006року «Обсяги споживання електричної енергії», підписаним двома сторонами, встановлено помісячний обсяг споживання відповідачем електроенергії на 2010рік, зокрема :

- на вересень 2010року обсяг споживання встановлено - 20000кВт/год,

- на листопад 2010року обсяг споживання встановлено - 20000кВт/год.

У разі перевищення узгоджених обсягів енергоспоживання споживач несе відповідальність згідно зі ст.26 Закону України «Про електроенергетику»(п. 4 Додатку №1).

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору №19614 від 24.03.2006року розрахунковим періодом вважається період з 23 числа попереднього місяця до 22 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного.

Згідно з актами про обсяги споживання електричної енергії за вересень та листопад 2010р., підписаними відповідачем, розрахунками розходу електричної енергії по ТО та рахунками на оплату електричної енергії за вересень і листопад 2010р. відповідач спожив в вересні 2010року –23310кВт/год електроенергії, а в листопаді 2010року - 20696кВт/год.

Відтак, відповідач перевищив встановлений обсяг споживання електричної енергії в вересні 2010р. на 3310кВт/год. (23310 - 20000), а в листопаді 2010року - на 696кВт/год. (20696 –20000).

Пунктом 4.2.2 договору №19164 від 24.03.2006 року встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

30.09.2010 року та 23.11.2010 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про обсяги споживання електричної енергії понад договірну величину, а також рахунки за вересень 2010 року на суму 2290,85грн. та за листопад 2010року на суму 481,63грн. на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад встановлену договірну величину.

Вказані повідомлення про обсяги споживання, рахунки та докази їх надсилання додані до матеріалів справи.

Отже, загальна сума, яка підлягала до сплати за перевищення обсягів споживання електроенергії, становила 2772,48грн. (2290,85 + 481,63).

Згідно із п54 та п.7 додатку №2 до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідач рахунків не оплатив, у зв’язку з чим 12.01.2011року позивач звернувся з позовом до суду.

21.01.2011року відповідач сплатив позивачу 2772,48грн. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії, що підтверджується поданим суду платіжним дорученням №6 від 21.01.2011 року.

Отже, на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за понад договірне споживання електричної енергії сплачена, відтак, предмет спору відсутній.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд вважає, що провадження у справі належить припинити з наступних підстав.

В силу ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Згідно із п.13 Постанови КМ України від 24 березня 1999 р. N 441 „Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі”, споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що в вересні та листопаді 2010року відповідач перевищив договірні величин споживання електричної енергії: в вересні 2010року перевищення становило 3310кВт/год., а в листопаді 2010року - 696кВт/год. На підставі ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, п.4.2.2 договору та п.4 Додатку №1 до договору на 2010рік за понаддоговірне споживання електричної енергії позивач надіслав відповідачу рахунки на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірні величини, на загальну суму 2772,48грн. (2290,85грн. за вересень 2010р. та 481,63грн. за листопад 2010р.).

21.01.2011 року платіжним дорученням №6 відповідач сплатив позивачу двократну вартість електроенергії, спожитої понад договірні величини в сумі 2772,48грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі належить припинити на підставі п.1/1 частини 1 ст. 80 ГПК у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Судом роз’яснені наслідки припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 ст.80 ГПК, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.1/1 частини 1 , частиною 2 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пласт-Інвест”, ідентифікаційний код 32819022, адреса: 81138, Львівська область, Пустомитівський район, с.Жирівка, вул.Центральна,81, на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівоблененрго”, ідентифікаційний код 00131587, адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3 –102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           Хабіб М.