Рішення № 13712798, 02.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                           Справа№ 6/172(2010)

За позовом: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новояворівськ”, м.Новояворівськ

до відповідача: Міського комунального підприємства “Новояворівськводоканал”, м.Новояворівськ

про: розірвання договору № 350 від 22.09.2008р.

                              Суддя: Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Голдак Т.Р.

від відповідача: Яремій О.І.

          Представникам сторін, які з”явилися в судове засідання, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Новояворівськ” (надалі ОСББ “Новояворівськ”) до Міського комунального підприємства “Новояворівськводоканал” про розірвання договору № 350 про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 22.09.2008р.

Ухвалою суду від 28.10.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2010р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 16.11.2010р. розгляд справи відкладено на 02.12.2010р.

В судовому засіданні 02.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позові, зокрема покликається на те, що договір про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 350 від 22.09.2008р. не відповідає вимогам закону та повинен бути розірваний, оскільки позивач не є власником житлових приміщень, не є і не може бути виробником чи виконавцем комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, не є споживачем комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, не є суб'єктом у сфері житлово-комунальних послуг та не займається господарською діяльністю з надання комунальних послуг. Також представник позивача стверджує, що ОСББ “Новояворівськ” не є споживачем води, та не використовує воду для власного споживання, а між відповідачем та кожним із мешканців будинку укладено окремі договори на водопостачання та водовідведення, відповідно до яких мешканці (власники квартир) здійснюють оплату наданих послуг безпосередньо відповідачу, тобто послуги з водопостачання та водовідведення надаються відповідачем безпосередньо власникам квартир.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2010р. проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 02.12.2010р. №686, зокрема покликається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Також відповідач покликається на те, що відповідно до ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

22.09.2008р. між МКП “Новояворівськводоканал” та ОСББ “Новояворівськ” укладено договір № 350 про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

18.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №3 про розірвання договорів №350 від 22.09.2008р. та № 352 від 31.10.2008р. про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, підписання додаткових угод, що є додатками до згаданих договорів про розірвання договорів та зняття засобів обліку встановлених на виконання договорів № 350 та 352 у будинках №8а та 8б по вул.Шевченка у м.Новояворівськ, в зв”язку з укладенням договорів на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод безпосередньо між мешканцями будинку та МКП “Новояворівськводоканал”.

У відповіді від 30.08.2010р. № 407 на вимогу, відповідачем повідомлено позивача про те, що із припиненням дії договору (відповідно до умов договору та законодавства) буде припинено надання послуг з водопостачання та водовідведення МКП “Новояворівськводоканал”.

В силу положень Господарського кодексу України та Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини між виробником/виконавцем послуг та споживачами мають регулюватись виключно на договірних засадах.

Ч. 1 ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено перелік істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем, зокрема: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.

В оскаржуваному договорі від 31.10.2008р. відсутні деякі істотні умови, а саме: 3) загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту.

Інші умови договору викладені в цілком не зрозумілій формі, тобто таким чином, що надає їх змісту двозначності, зокрема у спірному договорі у п. 14.1. зазначено, що “Цей договір укладається терміном до часу реєстрації об'єднання співвласників будинку і набуває чинності з моменту його підписання”. Однак відповідно до п. 16 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ч. 3 ст.180 Господарського кодексу України істотною умовою визнано “строк дії договору”. Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Крім цього, як вбачається із представленого суду статуту об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новояворівськ”, ОСББ “Новояворівськ зареєстроване рішенням виконавчого комітету №785 від 17.10.2007р., а спірний договір укладено сторонами 31.10.2008р., тобто після реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку” за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.

Також відповідно до ч.3 ст. 22 вказаного закону кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивач є балансоутримувачем житлового будинку, однак не є споживачем послуги із водопостачання та водовідведення, яка надається відповідачем безпосередньо власникам квартир. Позивач також не є посередником у розрахунках між споживачами (власниками квартир) та виконавцем (відповідачем) за послугами з водопостачання та водовідведення. Між власниками квартир (споживачами послуг з водопостачання та водовідведення) та ОСББ не укладено жодних договорів про зарахування коштів за отримані ними комунальні послуги для накопичення та перерахування надавачам (виконавцям) таких послуг.

Законом України “Про житлово-комунальні послуги” визначено порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг, а саме статтею 26 чітко встановлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, тобто законом первісно обумовлюються сторони договору: виробник/виконавець послуг та споживач.

Статтею 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” визначено що підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води. Споживачем питної води є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Тобто, вказані норми поширюються на підприємства питного водопостачання, що є суб'єктами господарювання в галузі водопостачання та на споживачів, яким і надається питна вода для власних потреб та не поширюються на позивача, оскільки він не є підприємством питного водопостачання та не є споживачем вказаних послуг.

Згідно з ч. 2 п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Враховуючи те, що усі квартирні засоби обліку, що знаходяться у будинку взяті відповідачем на облік, та те, що по кожному мешканцю здійснюється нарахування та оплата коштів за отриману воду та водовідведення безпосередньо відповідачу, відтак існування спірного договору є безпідставним.

Відповідно до п.6 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (частина 2 статті 652 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Статтею 33 ГПК України передбаченго, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, ст.ст.19, 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст.4, 22 Закону України “Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст. ст. 11,252,509,652,653, 626 ЦК України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір № 350 від 22.09.2008р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, укладений між МКП “Новояворівськводоканал” та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Новояворівськ”.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства “Новояворівськводоканал”, м.Новояворівськ (ідентифікаційний код 22400071) на користь Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Новояворівськ”, м.Новояворівськ, вул.Шевченка, 8 (ідентифіка-ційний код 35545992) 85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя