Ухвала суду № 136575454, 05.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52943/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000283, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000283.

Обгрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000283 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення № 06/06/2024 від 06 червня 2024 року призначений на посаду директора ТОВ «Рибний Мир» (код ЄДРПОУ 44969890).

ОСОБА_4 відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є частковим бенефіціарним власником юридичних осіб ТОВ «Рибний Мир» (код ЄДРПОУ 44969890) з непрямим вирішальним впливом, тип бенефіціарного володіння у розмірі 67 відсотків, ТОВ «Фішман Трейдінг» (код ЄДРПОУ 44998550) із прямим вирішальним впливом, відсоток частки статутного капіталу 67 відсотків, а також власником земельної ділянки кадастровий номер 3221284801:01:010:0030 і будівлі рибопереробного цеху розташованої на ній, за адресою АДРЕСА_2.

Основним видом діяльності ТОВ «Рибний Мир» являється прісноводне рибальство, а також морське рибальство, перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом т.в.о. Голови Національної поліції України ОСОБА_7 від 14.06.2023 № 898 о/с із 15.06.2023 призначений на посаду начальника Управління авіації та поліції на воді Національної поліції України.

У невстановлений слідством час, але не пізніше березня 2025 у невстановленому місці ОСОБА_4 вступив у змову із раніше знайомим ОСОБА_5 щодо висловлення пропозиції та обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - начальнику Управління авіації та поліції на воді Національної поліції України ОСОБА_6 .

Основною метою висловлення пропозиції та обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 було одержання можливості безперешкодно здійснювати незаконне зайняття рибним, іншим водним добувним промислом на території Київського водосховища та інших руслах річки Дніпро, які розташовані на території Київської області, порушення, в тому числі грубого, правил рибальства, порядку придбання і збуту об`єктів тваринного світу, подальшої реалізації незаконно добутої рибної продукції, завчасне отримання інформації про документування такої діяльності зі сторони правоохоронного органу.

Також, метою висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 було невжиття ним та його підлеглими працівниками поліції заходів щодо документування протиправної діяльності осіб, які мають трудові відносини із ТОВ «Рибний Мир», при цьому здійснюють незаконне зайняття рибним або іншим водним добувним промислом, та осіб, які не мають юридично оформлених трудових відносин із товариством однак за усною чи іншою домовленістю із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , здійснюють незаконне зайняття рибним, або іншим водним добувним промислом та передають незаконно добуту рибну продукцію для подальшої переробки ТОВ «Рибний Мир», а також не повідомлення іншим уповноваженим органам про виявлені порушення.

Для цього, у березні 2025 ОСОБА_5 більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, а також службовою особою, яка займає відповідальне становище, на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів під час телефонної розмови висловив ОСОБА_6 пропозицію надати 40 000 гривень неправомірної вигоди, а також обіцянку у подальшому щомісяця надавати неправомірну вигоду за невжиття ним, та його підлеглими працівниками поліції, заходів щодо документування протиправної діяльності осіб, які мають трудові відносини із ТОВ «Рибний Мир», при цьому здійснюють незаконне зайняття рибним, або іншим водним добувним промислом, та осіб, які не мають юридично оформлених трудових відносин із товариством, однак за усною чи іншою домовленістю із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , здійснюють незаконне зайняття рибним, або іншим водним добувним промислом та передають незаконно добуту рибну продукцію для подальшої переробки ТОВ «Рибний Мир», а також не повідомлення іншим уповноваженим органам про виявлені порушення.

17.04.2025 ОСОБА_5 в ході зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась у період часу з 10 год. 57 хв. по 11 год. 58 хв. поряд із будівлею розташованою за адресою м. Київ, вул. Дениса Антіпова, буд. 31, повторно висловив пропозицію передати ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 2300 доларів США, як таку, яка попередньо визначена ним спільно із ОСОБА_4 , та намагався передати неправомірну вигоду, однак ОСОБА_6 відмовився від її отримання.

25.04.2025 ОСОБА_8 в ході зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась у період часу з 12 год. 34 хв. по 13 год. 22 хв. поряд із будівлею розташованою за адресою м. Київ, вул. Ґарета Джонса, буд. 8, на виконання спільного із ОСОБА_5 злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, підтвердив раніше висловлену на адресу ОСОБА_6 з боку ОСОБА_5 пропозицію неправомірної вигоди, повідомив що він є співвласником ТОВ «Рибний Мир», а ОСОБА_5 працює на нього, діє від його імені, в їх спільних інтересах, а також те що вони мають намір передати ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді «два і два або два і три, в доларах».

Крім того, в ході цієї зустрічі ОСОБА_4 висловив пропозицію ОСОБА_6 регулярно передавати неправомірну вигоду йому особисто, або через посередників - визначений ним фонд, а так само розподілити неправомірну вигоду між іншими контролюючими органами у розмірі 20-30 відсотків від отриманої ТОВ «Рибний Мир» незаконно добутої рибної продукції назвавши її «пиріг який треба розділити між контролюючими органами». Запропонував особисто організувати спільну зустріч із посадовими особами Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у місті Києві та Київській області і Державної екологічної інспекції Столичного округу, які вже з ним «працюють».

05.05.2025 ОСОБА_5 в ході зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась у період часу з 12 год. 17 хв. по 13 год. 28 хв. на АЗС «Socar» за адресою м. Київ, вул. Велика Кільцева, 11, згідно з раніше висловленою обіцянкою, сів в автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , де поклав у бардачок перед переднім пасажирським сидінням неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 2300 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 95 930,93 гривні за вчинення ОСОБА_9 вищевказаних дій.

14.07.2025 ОСОБА_4 в ході зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась у період часу з 08 год. 15 хв. по 08 год. 35 хв. поряд із будівлею розташованою за адресою м. Київ, пр-т. Соборності, 13, повторно особисто висловив йому пропозицію надавати на регулярній основі неправомірну вигоду та обіцянку надавати таку неправомірну вигоду у розмірі 5 відсотків від незаконно добутої та переданої для переробки на ТОВ «Рибний Мир» рибної продукції, яку підтримав ОСОБА_5 , який приєднався до розмови особисто прибувши в указане місце.

03.09.2025 ОСОБА_5 в ході зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась у період часу з 15 год. 32 хв. по 16 год. 16 хв. поряд із будівлею розташованою за адресою м. Київ, вул. Колекторна, 14, згідно із раніше висловленою обіцянкою, сів в автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , де надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 85 000 гривень за вчинення ОСОБА_9 вищевказаних дій, при цьому повідомив, що передає 85 000 гривень «за літо, за 2 місяці» перелічивши яка частина із цих коштів за які човни та за яких рибалок що здійснюють незаконний рибовидобувний промисел.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у пропозиції та обіцянці надання неправомірної вигоди та наданні такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відтак, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ч. 3 ст. 369 КК України), за який Законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Так, прокурор вказує, що в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 23.10.2025 в період часу з «13» год. «18» хв. по «13» год. «45» хв. на прилеглій території до будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено огляд місця події, де на зеленій зоні виявлено мобільний телефон iPhone 12 Pro білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple, який під час проведення обшуку 23.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 викинуто з вікна дружиною ОСОБА_5 - ОСОБА_10 .

Так, за результатами проведеного огляду місця події вилучено: мобільний телефон iPhone 12 Pro білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple, що належить ОСОБА_5 .

У ході проведення вказаного вище огляду місця події, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, отримано відомості про те, що мобільний телефон містить відомості, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки будуть використані в подальшому для доказу фактів та обставин, що встановлюються.

Відтак, постановою слідчого вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.

Сторона обвинувачення вказує, що метою накладення арешту на вищевказаний мобільний телефон, який належить підозрюваному ОСОБА_5 , відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання та збереження речових доказів, оскільки останній, усвідомлюючи наявність достатніх доказів для доведення його вини у вчиненому ним кримінальному правопорушенні та реальність покарання, може здійснити дії, спрямовані на відчуження такого майна на користь третіх осіб, до прийняття судом відповідного рішення.

Посилаючись на дані обставини, сторона обвинувачення просить слідчого суддю накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, а саме на: мобільний телефон iPhone 12 Pro білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple, із забороною здійснювати розпорядження та відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.

У судове засідання прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги підтримав.

В судове засідання представник власника майна та власник не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Разом з цим, представник власника майна подав письмові заперечення, в яких зазначив, що постанова слідчого про визнання речовими докази є формальною та не містить відомостей, передбачених ст. 98 КПК України.

Крім цього, представник власника майна зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 369 КК України, санкція статті передбачає застосування конфіскації майна як додатково покарання, але не встановлює її обов`язковість.

Відтак, вважає, що застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації на стадії досудового розслідування є передчасним, необґрунтованим і не пропорційним втручанням у право власності.

Таким чином, представник власника майна просив відмовити у задоволенні клопотанні.

З урахуванням скорочених строків розгляду клопотання про накладення арешту, належного повідомлення сторін про розгляд вказаного клопотання, положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе здійснити розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явилися.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000283 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 23.10.2025 в період часу з «13» год. «18» хв. по «13» год. «45» хв. на прилеглій території до будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено огляд місця події, де на зеленій зоні виявлено мобільний телефон iPhone 12 Pro білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple, який під час проведення обшуку 23.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 викинуто з вікна дружиною ОСОБА_5 - ОСОБА_10 .

Так, за результатами проведеного огляду місця події вилучено: мобільний телефон iPhone 12 Pro білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple, що належить ОСОБА_5 /а.м. 231-236/.

Постановою слідчого вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом /а.м. 237-241/.

Сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пропозиції та обіцянці надання неправомірної вигоди та наданні такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає, що діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді та просить накласти арешт на даний мобільний телефон, з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно протоколу огляд місця події було проведено 23.10.2025 з 13:18 по 13:45 год.

З клопотанням про арешт майна прокурор звернувся до суду 24.10.2025, клопотання зареєстровано судом о 10:49 год.

Вказане свідчить про дотримання прокурором строку на звернення до суду з даним клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про його арешт або повернення чи спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Законодавець нормами кримінального процесуального законодавства передбачив, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає, що арешт на вилучене майно підлягає накладенню, оскільки в силу обставин кримінального правопорушення та обставин вилучення мобільного телефону є наявні підстави вважати, що дане майно може містити відомості, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Так, частиною 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, враховуючи вищезазначене, є достатні підстави вважати, що на вилученому мобільному телефоні наявні відомості, які мають значення для кримінального провадження. Крім цього, слідчий суддя враховує, що у інший спосіб їх отримати неможливо, а незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК, а тому накладення арешту на майно є необхідним з метою досягнення цілей кримінального провадження.

Поряд з цим, підстави для накладення арешту на мобільний телефон для забезпечення конфіскації майна слідчий суддя вважає недоведеними, а тому накладення арешту на мобільний телефон підлягає з метою забезпечення збереження речових доказів.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки розслідуваного кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

Враховуючи вище викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту з метою збереження речових доказів, оскільки даний арешт є забезпеченням досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42025000000000283 від 04.04.2025 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на мобільний телефон iPhone 12 Pro, білого кольору в захисному чохлі чорного кольору з логотипом Apple.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1