Рішення № 13657543, 20.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.11 Справа № 11/309

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод», смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 7075 грн. 10 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлену за договором купівлі-продажу № 13/03 від 13.03.2009 молочну продукцію в сумі 6000 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 795 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 281 грн. 10 коп.

Відповідач у засідання суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною адресою ухвали господарського суду, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням № 9101608025476 від 30.12.2011.

Позивач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач в судове засідання не прибув, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Вказане клопотання підлягає задоволенню.

На адресу господарського суду Луганської області від позивача надійшла письмова заява від 06.01.2011, якою позивач повідомив про сплачу відповідачем 31.12.2010 заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у звязку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

13.03.2009 сторонами у справі укладений договір купівлі - продажу № 13/03 (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1 якого позивач як Продавець зобовязався відпускати Покупцеві (відповідачу у справі) молочну продукцію виробництва позивача, а останній оплатити вказану продукцію. Розрахунки за товар повинні були проводитися на умовах попередньої оплати або за готівку (пункт 1 договору).

За наявною у матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000662 від 02.04.2009 на суму 12316 грн. 50 коп. (а.с. 10) позивачем відповідачеві поставлена обумовлена договором продукція.

Факт поставки продукції на вказану суму відповідачем під час судового розгляду справи не спростований та підтверджений матеріалами справи і її фактичними обставинами.

Отриманий товар відповідачем оплачений частково, сума заборгованості склала 6000 грн. 00 коп.

Вказана сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення з відповідача а позовом.

Крім суми заборгованості позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 795 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 281 грн. 10 коп.

Після порушення провадження у даній справі, а саме 30.12.2010 заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 6000 грн. 00 коп. відповідачем сплачено наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № ПН21063 від 30.12.2010.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов договору щодо поставки продукції наявність у відповідача заборгованості за поставлену продукцію на момент звернення позивача до суду з даним позовом у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі є обґрунтованою.

В процесі судового розгляду даної справи заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 6000 грн. 00 коп. відповідачем сплачена, внаслідок чого провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 6000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати у цій частині на підставі вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки сплата суми заборгованості здійснена після звернення позивача до суду з даним позовом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 % річних здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання; якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

З урахуванням викладеного вище, того, що умовами пункту 1 договору передбачена попередня оплата товару, а також того, що обумовлений договором товар поставлений позивачем відповідачеві без здійснення попередньої опати, суд доходить висновку про настання у відповідача обовязку сплатити поставлений товар з 03.04.2009 з наступного дня після поставки товару.

За таких обставин інфляційні нарахування та 3% річних підлягають обрахунку саме з 03.04.2009.

За розрахунком суду (з урахуванням граничного строку нарахування, що зазначений у розрахунку суми позову - 01.11.2010) 3% річних становлять 284 грн. 55 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості складають 865 грн. 88 коп.

З урахуванням того, що суд у даному випадку позбавлений права виходу за межі позовних вимог, а також того, що до стягнення з відповідача позивачем заявлені інфляційні нарахування у розмірі 795 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 281 грн. 10 коп., вказані нарахування підлягають стягненню з відповідача саме у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами та підлягають задоволенню частково, у частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 795 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 281 грн. 10 коп. з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод», Чернігівська область, Ніжинський район, смт. Лосинівка, вул. Воровського, буд. 9, код 21403660, інфляційні нарахування у розмірі 795 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 281 грн. 10 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Дата складення та підписання повного рішення 24.01.2011.

Суддя М.О. Москаленко