Ухвала суду № 136575035, 22.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

22.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (ВКЗ)

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (ВКЗ), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

заінтересованої особи ОСОБА_21 ,

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

23.02.2026 у підготовчому судовому засіданні розпочато розгляд клопотання адвоката ОСОБА_23 , що заявлене в інтересах ОСОБА_21 від 29.10.2025 про скасування арешту майна.

Відповідно до заявленого клопотання за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6394/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на нерухоме майно ОСОБА_21 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.

В обґрунтування заявленого клопотання адвокат ОСОБА_23 зазначив наступне:

-квартира, на яку накладено арешт, належить громадянці ОСОБА_21 на праві приватної власності, що доводиться відповідними правовстановлюючими документами;

-з майном ОСОБА_21 не здійснювалися шахрайські чи будь-якеі інші незаконні дії;

-у ОСОБА_21 були кредитні правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс", виконання зобов`язань за яким було забезпечено заставою квартири, на яку накладено арешт. Ці правовідносини припинені і позичальником складено заяву про зняття заборон, припинення обтяжень і та іпотеки;

-наявність арешту та пов`язаних з ним обтяжень унеможливлює вільне володіння і користування майном власницею і процесуальна доцільність в обмеженні прав ОСОБА_21 є незрозумілим;

-ОСОБА_21 не викликалася до суду, їй не роз`яснено порядок виконання ухвали.

До клопотання було приєднано засвідчені копії правовстановлюючих документів на майно (договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості від 08.12.2021, акт приймання-передачі майнових прав, акт приймання-передачі квартири, технічний паспорт, технічний паспорт на квартиру), витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іпотечного договору від 19.01.2022, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс" від 21.09.2025 про зняття заборон, припинення обтяжень та іпотеки нерухомого майна).

Розгляд заяви відкладався для отримання від заявника документів, що стосуються виникнення первісних зобов`язань.

02.03.2026 адвокат ОСОБА_23 подав до суду додаткові документи на виконання вимог суду (засвідчену копію договору про надання фінансового кредиту від 19.01.2022).

22.04.2026 в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_21 підтримала заявлене в її інтересах клопотання, просила скасувати арешт, вказувала на те, що вона не може вчинити будь-яких дій зі своєю квартирою, навіть вирішити питання про реєстрацію неповнолітньої дитини, розпорядитися нею на законних підставах, що в умовах воєнного стану суттєво порушує якість її життя та якість життя її дитини.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, заявленого в інтересах ОСОБА_21 , зазначив, що арешт було накладено правомірно та обґрунтовано, просив його не скасовувати, пояснив, що подана заява є сумнівною, так само як і документи, які підписані обвинуваченим ОСОБА_4 . На уточнюючі запитання суду не надав обґрунтованих пояснень критичності свого ставлення до представлених документів та не пояснив, яке значення має арешт, накладений на майно ОСОБА_21 на обставини, які сторона обвинувачення має доводити у цьому кримінальному провадженні.

Захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_15 надали усні пояснення, відповідно до яких арешт на майно ОСОБА_21 накладено безпідставно і необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню.

Обвинувачений ОСОБА_4 на уточнюючі запитання суду пояснив, що не набував права власності на майно ОСОБА_21 , щодо якого заявлено клопотання про скасування арешту, правовідносини з останньою дійсно припинено у спосіб належного виконання грошових зобов`язань.

Заслухавши виступи учасників, дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність достатніх підстав для його задоволення.

Так, згідно з текстом обвинувального акту від 30.10.2023, громадянка ОСОБА_21 не є учасницею кримінального провадження № 12022000000000707, їй не оголошувалася підозра, вона не допитувалася в якості свідка чи потерпілої.

У той же час, за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на стадії досудового розслідування вжито заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 16.02.2023 у справі № 757/6394/23-к, відповідно до якої, серед іншого, накладено арешт на майно, в якомуТовариство з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс" виступає як обтяжувач, із забороною на відчуження, розпорядження майном, серед іншого на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080).

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 16.02.2023 в ході досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування, при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини, а саме: використовують шахрайські схеми на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесення неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Зокрема, 30.12.2021 група осіб, шляхом підробки підпису ОСОБА_24 , заволоділи його квартирою за адресою: АДРЕСА_3 ; 14.09.2022 група осіб, під виглядом надання позики під заставу квартири ОСОБА_25 , перебуваючи в офісі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", шляхом шахрайських дій заволоділа квартирою за адресою: АДРЕСА_4 , а в липні 2021 - квартирою за адресою: АДРЕСА_5 , що належала ОСОБА_26 .

Також в ухвалі зазначено, що до слідчого органу з завою звернулася ОСОБА_27 про те, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Тайкун" у період з 30.07.2021 по лютий 2022 під видом надання кредиту, шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_6 .

Описане дало підстави вважати, що наявна інформація, яка свідчить про діяльність стійкого, організованого злочинного угрупування, члени якої під виглядом законної діяльності юридичних осіб здійснюють заволодіння нерухомим майном осіб, з числа соціально незахищених верств населення, шляхом обману та зловживання довірою останніх і, згідно з оперативною інформацією, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками та директорами ряду підприємств, які займаються наданням фінансових послуг, а саме: мікрокредитів без застави та іпотечних кредитів під заставу нерухомого майна шляхом обману та зловживання довірою під контролем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за допомогою приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 та її помічниці ОСОБА_7 здійснюють перереєстрацію нерухомого майна без участі власників та в подальшому, перереєстровують його на підконтрольних осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та інших. У подальшому, підконтрольні ОСОБА_8 та ОСОБА_28 здійснюють виселення потерпілих осіб, а ріелтори, серед яких ОСОБА_29 , здійснюють терміновий продаж законним набувачам. 08.02.2023 слідчим визнано речовими доказами майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс", адже його уповноваженою особою є ОСОБА_4 , а це майно є предметом, що було об`єктом кримінально-протиправних дій та набуте кримінально-протиправним шляхом і відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Метою арешту вказано забезпечення зберігання речових доказів.

Як вбачається з наявних матеріалів кримінальної справи та пояснень учасників, після постановлення цієї ухвали про накладення арешту, завершивши досудове розслідування, орган досудового розслідування та прокурор не висунули ОСОБА_21 підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження. Також не мало місце виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_21 , а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000707 скеровано до суду з обвинуваченнями проти ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_30 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом проаналізовано та з`ясовано, що майно, на яке накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023 та щодо якого наразі розглядається клопотання про скасування арешту, а саме: квартира АДРЕСА_7 , не фігурує в обвинувальному акті взагалі та не є майном, яке стало об`єктом злочинного посягання обвинувачених за висунутими епізодами й обвинуваченнями.

Зазначену квартиру ОСОБА_21 набула у власність у 2022 році на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 19.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авес Буд".

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власницею цієї квартири є ОСОБА_21 .

Також даними вказаних реєстрів стверджується, що з власності ОСОБА_21 ця квартира не вибувала, ні ОСОБА_4 , ті Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс", ні будь-хто з обвинувачених не набував на неї право власності.

З представлених суду документів було з`ясовано, що 19.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс" в якості кредитодавця та ОСОБА_21 в якості позичальника уклали договір про надання фінансового кредиту № 1900122-38 у розмірі 972 700,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на строк 48 місяців.

19.01.2022 між сторонами було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання грошових зобов`язань ОСОБА_21 в якості позичальника за вказаним договором про надання фінансового кредиту, предметом іпотеки за яким виступили майнові права ОСОБА_21 на об`єкт нерухомості за будівельною адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Макарівська, будівельний номер 39, що належать їй на підставі договору відступлення прав та обов`язків (зміну сторони) за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості № 49-39 від 08.12.2021.

У подальшому, 25.09.2025 у зв`язку з повним виконанням позичальницею грошових зобов`язань перед кредитором (кредитодавцем) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс" складено нотаріально посвідчену заяву щодо зняття заборон і припинення обтяжень на іпотеку нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору від 19.01.2022. Зазначена заява підписана ОСОБА_4 в якості керівника юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігбен фінанс" у зв`язку з чим слід зазначити, що за загальним правилом, закріпленим у ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Тобто, саме по собі обіймання одним з обвинувачених посади в юридичній особі, не вказує на наявність підстав для накладення арешту на майно окремої громадянки, у цьому разі ОСОБА_21 .

У зв`язку з накладенням арешту, щодо якого розглядається клопотання адвоката ОСОБА_23 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно неможливо зняти обтяження та вчиняти дії з нерухомим майном, що унеможливлює вільне володіння майном ОСОБА_21 .

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з того, арешт майна, в розумінні кримінально-процесуального закону, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У ч. 2 ст. 170 КПК України закріплено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначалося вище, арешт полягає у тимчасовому, а саме: обмеженому в часі, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.

Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням прокурора, слідчого, а в окремих випадках - цивільного позивача.

З огляду на відсутність висунутого ОСОБА_31 обвинувачення у цьому чи інших кримінальних провадженнях, відсутність повідомлень про підозру, яка б була вручена їй, відсутність у ОСОБА_21 процесуального статусу учасниці кримінального провадження № 12022000000000707, її квартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080) є такою, що не відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6394/23-к не містить правових пояснень та нормативного обґрунтування потреби, доцільності, підстав для накладення тимчасового обтяження на це нерухоме майно, яке належить ОСОБА_21 та яке вона передала в якості забезпечення виконання своїх грошових зобов`язань самостійній юридичній особі.

Також ні ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6394/23-к, ні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не дозволили, навіть побічно, з`ясувати, що наквартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080) була чи може бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, що інкриміновані обвинуваченим, що вона зберегла на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вона є предметом чи було об`єктом кримінально протиправних дій, або ж того, що вона здобута кримінально протиправним шляхом, що порушує права потерпілого/потерпілих.

Підстав для обтяження майна, яке належить іншим особам, зокрема ОСОБА_21 щодо якого у самостійної юридичної особи виникли майнові права іпотекодержателя, в ухвалі слідчого судді не наведено.

Також слід зауважити, що під час накладення арешту не було перевірено чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, і чи не порушує це справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданнями кримінального провадження.

Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказують на те, що наквартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080) не перебувала та не перебуває у власності обвинувачених, а тому відповідної функції забезпечення кримінального провадження в частині компенсаторної і забезпечуваної ролі вона нести не може.

Крім того, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 завершено, сторона обвинувачення зібрала та готова представити суду докази на підтвердження висунутого обвинувачення, цілі застосування описуваного заходу забезпечення кримінального провадження, з огляду на його тимчасовість, слід вважати такими, що реалізовані і подальше продовжуване застосування арешту не слід вважати доцільним.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що арешт в частині майна, яке належить ОСОБА_21 на праві власності, а саме:наквартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080) накладено необґрунтовано. Більше того, передумови для продовжуваного застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Конституцією України (ст. 41) кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначається право приватної власності як непорушне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

У ст. 319 Цивільного кодексу України унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перша та найбільш важлива вимога цієї статті полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (п. 69 і 73) такого необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Накладений арешт не витримує критерію забезпечення дотримання "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати арешт (обтяження), накладене за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6394/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині майна, що належить ОСОБА_21 .

Резолютивна частина ухвали буде викладена у такій же редакції (опис об`єктів), як і в ухвалі про накладення арешту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 84, 98, 174, 374 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката ОСОБА_23 від 29.10.2025 про скасування арешту майна, задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6394/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині арешту, накладеного наквартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2608921132080).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1