Ухвала суду № 136570355, 14.05.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4880/25

Провадження № 2-п/541/22/2026

У Х В А Л А

14 травня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Городівського О.М.

за участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

встановив:

Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2023 року № 727523 в розмірі 107 329 грн 00 коп. та судові витрати в розмірі 2 422 грн 40 коп.

14 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного рішення, мотивуючи наступним. 30 березня 2026 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області було винесено рішення по справі 541/488/25 (номер провадження 2/541/472/2026) за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, при цьому заявник зазначає, що не була повідомлена про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України. Судові повістки відповідачем чи повнолітніми членами її сім`ї не отримувались, записи про відмову в отриманні у матеріалах справи відсутні. Про існування заочного рішення дізналася лише 01.04.2026 року через моніторинг ЄДРСР, що свідчить про наявність об`єктивних перешкод для участі у судовому розгляді.

Разом з цим ОСОБА_1 стверджує, що позивачем не надано доказів укладення кредитного договору № 727523 у порядку, визначеному Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронні довірчі послуги». Надана копія договору не містить кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або одноразового ідентифікатора, а роздруківка тексту не є електронним документом, оскільки не дозволяє ідентифікувати підписантів та підтвердити незмінність змісту (відповідно до висновків ВС у справі № 758/14925/23).

В той же час, заявник зазначила, що наданий витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу не є належним доказом через відсутність дати його складання (порушення ДСТУ 4163:2020) та відсутність підтвердження повноважень підписувача ОСОБА_2 на момент вчинення правочину. Тобто факт відступлення права вимоги саме до ОСОБА_1 не доведений. Також зазначила, що нарахований розмір відсотків є несправедливим, створює істотний дисбаланс прав на шкоду споживачу та суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та правовим позиціям Конституційного Суду України (рішення № 15-рп/2011).

Відносно витрат на правничу допомогу, вказала на неспівмірність витрат на адвоката зі складністю справи, їхню типовість для позивача та відсутність доказів їхньої фактичної оплати.

З цих підстав вважає, що вищезазначені обставини мають істотне значення для справи та спростовують висновки суду, викладені у заочному рішенні, що є підставою для його скасування відповідно до ст. 287 ЦПК України (а.с. 130-143).

28 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення, в яких він просив залишити заочне рішення без змін, та вважає аргументи ОСОБА_1 безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання (а.с. 152-153).

В судове засідання учасники не з`явилися, представник позивача просив розглянути заяву про скасування заочного рішення у його відсутність (а.с. 64).

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подану заяву необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом приведеної норми заочне рішення підлягає скасуванню винятково за наявності трьох підстав у сукупності, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З судового рішення та матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки провадження у справі відкрито ухвалою судді від 19 грудня 2025 року в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30 січня 2026 року та відповідачу надано строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме довідкою про доставку документа (а.с. 96), підтверджується, що ухвала про відкриття провадження від 19.12.2025 надійшла до електронного кабінету ОСОБА_1 о 20:30:14. Факт реєстрації відповідача у підсистемі «Електронний суд» свідчить про наявність у неї технічної можливості для своєчасного ознайомлення з судовими документами.

На підставі абзацу 2 п. 4 ч. 8 ст. 128 та абзацу 2 п.5 ч. 6ст. 272 ЦПК України, якщо повістку або судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка або судове рішення вважається врученими у робочий день, наступний за днем їх відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їх доставлення, таким чином відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи наступного робочого дня, а саме 22.12.2025 року.

Незважаючи на це відповідач не скористалась своїм правом та не надала до суду жодних пояснень чи заперечень.

Згідно з відповіддю № 2150944 від 19.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про судове засідання належним чином за адресою її реєстрації, відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Зокрема, направлені на адресу відповідача судові повістки були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній», що згідно з чинним законодавством вважається належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи (а.с. 103, 115, 128).

У поданій заяві про перегляд заочного рішення відповідач не наводить обґрунтованих підстав та не надає доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, не були відомі суду при ухваленні рішення та могли б вплинути на його зміст по суті, як того вимагає ст. 288 ЦПК України.

Посилання заявника на відсутність КЕП або одноразового ідентифікатора судом відхиляються, оскільки матеріали справи містять докази укладення договору в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно із Законом України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. Щодо тверджень про неналежність витягу з Реєстру боржників через недотримання ДСТУ 4163:2020 та сумнівів у повноваженнях підписувача ОСОБА_2 , то ці доводи не спростовують факт існування кредитної заборгованості та переходу права вимоги до позивача, що підтверджується сукупністю інших доказів у справі.

Доводи про неспівмірність витрат на правничу допомогу та несправедливість розміру відсотків також не є підставою для скасування заочного рішення, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду, а не до наявності нових істотних доказів, які не були предметом дослідження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява відповідача є необґрунтованою, оскільки нею не доведено сукупність двох обов`язкових умов для скасування заочного рішення: поважності причин неявки (з огляду на належне повідомлення через Електронний кабінет та поштою) та наявності доказів, що мають істотне значення для справи.

Керуючись ст.ст. 259, 286-289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 травня 2026 року.

Суддя: О. А. Городівський