Рішення № 136562583, 12.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1767/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Радченко В.Є.

за участі:

секретаря судового засідання Яцишин В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Блонського М.А.

представника відповідача Левчука Н.О.

представника відповідача Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Блонський Михайло Андрійович (РНОКПП: НОМЕР_2 ), до Головного Управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833), Львівської обласної прокуратури (адреса: 79007, м.Львів, просп.Шевченка, 17/19,код ЄДРПОУ: 02910031), Державної казначейської служби України (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567646)про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Блонський Михайло Андрійович, звернулася до суду із позовом до Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.

В обгрунтуванні позовних вимог покликається на те, що її син - ОСОБА_2 - у межах кримінального провадження №12014140050000919 був притягнутий до кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.146, ч.2 ст.187 КК України, та у період з 17.06.2014 року по 30.06.2016 року утримувався під вартою. Зазначає, що під час перебування під вартою стан здоров`я ОСОБА_2 істотно погіршився, у нього було виявлено онкологічне захворювання, а ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер. Після скасування ухвали про закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції кримінальне провадження розглядалося з метою реабілітації ОСОБА_2 , а вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2020 року його виправдано за всіма епізодами обвинувачення. У подальшому вказаний вирок залишено без змін судом апеляційної інстанції та набрав законної сили.

Позивач вважає, що незаконне кримінальне переслідування її сина, тривале тримання його під вартою, погіршення стану його здоров`я та необхідність його подальшої реабілітації завдали їй моральної шкоди, яку оцінює у 5 000 000 грн, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

26.03.2026 року від Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечують щодо позовних вимог, посилаючись на те, що Казначейство є неналежним відповідачем у справі, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання моральної шкоди, її розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями органів досудового розслідування та прокуратури і заявленою моральною шкодою, у зв`язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

27.03.2026 року від Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння моральної шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між діями органів досудового розслідування, прокуратури та заявленими моральними стражданнями, а також не обґрунтовано розміру заявленої до стягнення суми у 5 000 000 грн. Крім того, покликалась на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до яких право на відшкодування моральної шкоди не входить до складу спадщини та не переходить до спадкоємців, у зв`язку з чим ОСОБА_1 як мати померлого ОСОБА_2 не може бути позивачем у справі про відшкодування такої шкоди. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

27.03.2026 року від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечують щодо задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що перебування ОСОБА_2 під вартою здійснювалося на підставі відповідних судових рішень та у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством. Зазначають, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням ОСОБА_2 у слідчому ізоляторі та погіршенням стану його здоров`я, а також не надано належних доказів протиправності дій чи бездіяльності відповідачів. Крім того, вказують на відсутність належного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди, недоведеність факту її заподіяння, а також на пропуск позивачем строку позовної давності, у зв`язку з чим просять у задоволенні позову відмовити повністю.

07.04.2026 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Надали пояснення, що внаслідок незаконного кримінального переслідування сина позивачки ОСОБА_2 , його тривалого перебування під вартою та подальшої смерті позивачці було завдано значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, переживаннях за життя та здоров`я сина, порушенні звичного способу життя та необхідності тривалої реабілітації після незаконного кримінального переслідування її сина.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Левчук Н.О. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що перебування ОСОБА_2 під вартою здійснювалося на підставі відповідних судових рішень та у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України, а позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями органів досудового розслідування та заявленою моральною шкодою. Крім того, вказав на необґрунтованість заявленого розміру моральної шкоди та пропуск позивачем строку позовної давності.

Представник відповідача Львівської обласної прокуратури Вовк М.І. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просила у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначила, що позивачем не доведено протиправності дій органів прокуратури, наявності підстав для відшкодування моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів і заявленими негативними наслідками.

Представник відповідача Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через підсистему «Електронний суд», що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що 17.06.2014 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова щодо ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження №12014140050000919 від 15.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Надалі щодо ОСОБА_2 було складено та скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.

ОСОБА_2 перебував під вартою з 17.06.2014 року по 30.06.2016 року, тобто до моменту зміни запобіжного заходу ухвалою Галицького районного суду м. Львова з тримання під вартою на особисте зобов`язання. Позивач зазначає, що протягом цього часу стан здоров`я її сина істотно погіршився, він неодноразово скаржився на неналежне надання медичної допомоги, а 15.06.2016 року у судовому засіданні йому викликалась швидка медична допомога, після чого було встановлено наявність тяжкого захворювання.

Після зміни запобіжного заходу судове провадження було зупинено у зв`язку з тяжкою хворобою обвинуваченого. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 07.07.2017 року Галицьким районним судом м. Львова кримінальне провадження було закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого. Водночас позивач, як мати померлого, не погодилася із таким закриттям провадження, оскільки наполягала на необхідності реабілітації сина.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06.10.2017 року ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2017 року було скасовано, а кримінальне провадження направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Надалі судовий розгляд кримінального провадження тривав з метою перевірки доводів сторони захисту та вирішення питання щодо реабілітації ОСОБА_2

20.01.2020 року вироком Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_2 було виправдано за пред`явленим йому обвинуваченням. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.11.2020 року вказаний вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. У подальшому Верховним Судом було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Позивач вважає, що внаслідок незаконного притягнення її сина до кримінальної відповідальності, тривалого кримінального переслідування, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погіршення стану його здоров`я, смерті, а також подальшої необхідності домагатися його реабілітації у судовому порядку, їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 5 000 000,00 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з Державного бюджету України на її користь моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури щодо її сина ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи членів її сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання чи незаконного тримання під вартою, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових та службових осіб органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Частиною 3 ст. 13 вказаного Закону передбачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.09.2018 року у справі №686/23731/15-ц, сам факт незаконного перебування особи під слідством і судом свідчить про завдання моральної шкоди, а визначаючи її розмір, суд повинен виходити із засад розумності, справедливості та співмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №236/893/17 зазначено, що відшкодування моральної шкоди у справах цієї категорії пов`язується із самим фактом незаконного кримінального переслідування особи.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні розміру моральної шкоди суд повинен враховувати характер та обсяг страждань особи, тривалість порушення її прав, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, а також дотримуватись принципів розумності та справедливості.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що син позивачки тривалий час перебував під слідством та судом у межах кримінального провадження, яке у подальшому було завершене ухваленням виправдувального вироку.

Судом встановлено, що син позивачки перебував під слідством та судом 78 місяців 6 днів.

У відповідності до проведеного судом розрахунку, який відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, мінімальний гарантований розмір моральної шкоди становить 676 195 грн 39 коп., виходячи з мінімального розміру заробітної плати 8647 грн за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Вказаний розрахунок здійснено шляхом множення 8647 грн на 78 повних місяців, що становить 674 466 грн, а також додавання суми за 6 днів неповного місяця, розрахованої як 8647 грн/30 днів х 6 днів = 1 729 грн 39 коп., що у сукупності становить 676 195 грн 39 коп.

Суд враховує, що незаконне кримінальне переслідування сина позивачки, його тривале перебування під слідством та судом, а також необхідність домагатися його подальшої реабілітації після смерті, безумовно спричинили для позивачки значні душевні переживання, психологічне напруження та моральні страждання.

Обставини справи свідчать про те, що позивачка зазнала моральних втрат, пов`язаних із переживаннями за долю свого сина, тривалим кримінальним переслідуванням останнього, необхідністю брати участь у судових та процесуальних діях, а також істотним порушенням звичного способу життя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та тривалість моральних страждань позивачки, глибину вимушених змін у її життєвих обставинах, тривалість перебування її сина під слідством та судом, характер допущеного втручання у права останнього, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

При цьому суд зазначає, що сам лише факт заявлення позивачкою більшого розміру моральної шкоди не є безумовною підставою для її стягнення саме у заявленому розмірі, оскільки такий має бути належним чином обґрунтований та підтверджений відповідними доказами.

Однак матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності виняткових обставин чи такого обсягу моральних страждань, які б давали суду підстави для відступу від мінімального гарантованого розміру відшкодування, встановленого законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 676 195 грн 39 коп.

Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Блонський Михайло Андрійович (РНОКПП: НОМЕР_2 ), до Головного Управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833), Львівської обласної прокуратури (адреса: 79007, м.Львів, просп.Шевченка, 17/19,код ЄДРПОУ: 02910031), Державної казначейської служби України (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567646) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 676 195 грн. 39 коп. (шістсот сімдесят шість тисяч сто дев`яносто п`ять гривень тридцять дев`ять копійок) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15 травня 2026 року.

Суддя В.Є. Радченко