Рішення № 13656187, 01.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.11 р. Справа № 21/6

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк,

2) Відкритого акціонерного товариства “Баглійкокс” м. Дніпродзержинськ

про стягнення 1 007,40грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Шевелев В.Г. – юр.

відповідача 1: Ляшко Д.В. – юр.

відповідача 2: Зибало Н.О. - заст. нач. юр. від

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” і Відкритого акціонерного товариства “Баглійкокс” пред’явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з несхоронним перевезенням вантажу (коксовий дріб’язок), відправленого позивачу Відкритим акціонерним товариством “Баглійкокс” 07.07.10р. за залізничною накладною № 46913697 у напіввагоні № 67683151, у сумі 1 007,40грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача у кількості 2,65т, яка підтверджена комерційним актом. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і тому уся сума позову має бути стягнута з перевізника.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;

- залізниця не зобов’язана перевіряти вірність відомостей, які зазначенні відправником в накладній;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Вантажовідправник (ВАТ “Баглійкокс”) позов не визнав і у судовому засіданні пояснив, що залізниця прийняла вагон з вантажем до перевезення без будь-яких зауважень; відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу; нестача вантажу виникла під час перевезення; у позовній заяві відсутні відомості про наявність з боку відправника вини в заподіянні шкоди, підтверджені документально.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.07.10р. Відкрите акціонерне товариство “Баглійкокс” за залізничною накладною № 46913697 у напіввагоні № 67683151 відвантажило позивачу коксовий дріб’язок 0-10мм. За даними накладної: вага брутто – 85,25 т, вага тари (перевірена) – 23,75 т, вага нетто вантажу – 61,5 т.

Позивач є покупцем коксового дріб’язку за договором № 6/2010/326, укладеним 01.02.10р. з ТОВ “Торговий дім „Євразресурс” Україна”. За цим договором вантажовідправником є ВАТ “Баглійкокс”, ціна 1т сухої ваги коксового дріб’язку згідно рахунку № 2448 від 07.07.10р. – 500,00грн. (без ПДВ).

У свою чергу ТОВ “Торговий дім „Євразресурс” Україна” є покупцем коксового дріб’язку за договором № 4/2010/01-103/10, укладеним 01.02.10р. з ВАТ “Баглійкокс”. За цим договором ціна 1т сухої ваги коксового дріб’язку згідно рахунку № 17481 від 07.07.10р. – 500,00грн. (без ПДВ).

На станцію призначення зазначений вагон прибув 09.07.10р., де на підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі, про що станцією Красноармійськ був складений акт загальної форми від 08.07.10р. №ч1643) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699239/196 від 09.07.10р., згідно з яким:

· вагон прибув у технічному відношенні справним;

· люки і двері у вагоні справні і закриті;

· навантаження у вагоні вище рівня бортів на 20см, па горбоподібне;

· вантаж маркований вапном;

· над 1-м люком маркування порушене, є заглибина розміром 150см х 100см х 70см;

· витікання вантажу відсутнє;

· зважування вагонів проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 58,85 т (брутто 82,6 т, тари з брусу 23,75 т), нестача вантажу складає 2,65 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці – заступником начальника станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – прийомоздавальником.

Позивач просить стягнути з перевізника збитки, які виникли у зв’язку з несхоронністю вантажу, у сумі 1 007,40грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 007,33грн. із розрахунку: 1 678,88 кг (нестача вантажу в перерахунку на суху вагу і з урахуванням норми недостачі 1%) х 600,00грн. (вартість 1т коксового дріб’язку (суха вага), зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню за рахунок перевізника частково у сумі 1 007,33грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, так як позивач допустився помилки під час розрахунку суми нестачі.

Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов у частині щодо ДП „Донецька залізниця” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 1 007,33грн. основного боргу (вартість нестачі), 101,99грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 235,98грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Баглійкокс” відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 01.02.2011р.