Рішення № 136556161, 14.05.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/285/26

Провадження № 2/375/631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютого 2026 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») Мєшкін К.І. звернувся суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник вказує про те, що АТ «Універсал Банк» запровадило проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

30 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до банку, з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про приєднання до банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Укладений договір був підписаний електронним ключом.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 45000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

У зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 30 листопада 2020 року зі сторони позичальника перед АТ «Універсал Банк» виникла забогованість, станом на 3 листопада 2025 року, у розмірі 51985,54 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

З урахуванням викладеного, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та 3328,00 грн у відшкодування судового збору.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Банах- Кокус О.В.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 9 березня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому, у позовних вимогах до позову просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. 14 травня 2026 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подала заяву, в якій частково визнає заявлені позовні вимоги позивача, а саме визнає заборгованість по тілу кредиту. Просить суд провести перерахунок нарахованих відсотків, зменшити розмір штрафних санкцій, пені та надати розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців. Вказує, що до початку повномасштабної війни належним чином та своєчасно виконувала зобов`язання за кредитним договором, платежі сплачувались регулярно та без прострочень. Починаючи з березня 2022 року, у зв`язку з веденням воєнного стану, погіршенням матеріального становища, нестабільністю доходів та об`єктивними життєвими обставинами виникли труднощі з подальшим виконанням кредитних зобов`язань у повному обсязі. З метою врегулювання ситуації зверталася до банку щодо можливості реструктуризації заборгованості та пошуку компромісного вирішення питання, однак банк не пішов на зустріч та не запропонував реального механізму врегулювання заборгованості. При розгляді справи просить враховувати принципи справедливості, добросовістності та розумності, а також обставини воєнного стану в Україні.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

АТ «Універсал Банк» запустило проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Судом встановлено, що 30 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, тому підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану в додатку.

До зазначеної анкети-заяви банк додав Витяг з Умов і правил обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank, Витяг з Тарифів за Чорною карткою «Monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank (далі - Умов) форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів (підпункт 5.6 пункт 5 Розділ ІІ Умов).

Згідно із підпунктом 5.7 пункту 5 Розділу ІІ Умов Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та/або контактного центру Банку.

Відповідно до підпункту 5.9 пункту 5 Розділу ІІ Умов на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (підпункт 5.11 пункт 5 Розділу ІІ Умов).

Відповідно до п. 5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Згідно з паспортом споживчого кредиту «Картка monobank» строк кредитування становить 25 років з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту на споживчі потреби, пільгова процентова ставка - 0,00001 % річних, базова відсоткова ставка - 3,1 % на місяць (37,2% річних), реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26%.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 3 листопада 2025 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 51985,54 грн (тіло кредиту).

З довідки про наявність рахунку від 3 листопада 2025 року вбачається, що у ОСОБА_3 відкритий рахунок НОМЕР_2 , активний до 06/24, тип рахунку - Картка Чорна.

Довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту від 3 листопада 2025 року повідомляється, що станом на 3 листопада 2025 року за карткою НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), встановлено кредитний ліміт 30 листопада 2020 року у розмірі 4000,00 грн, 4 квітня 2021 року у розмірі 25000,00 грн, 6 серпня 2021 року 45000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 періодично здійснювала погашення заборгованості по кредиту, що свідчить про визнання нею своїх кредитних зобов`язань.

Відповідно до поданого до позовної заяви розрахунку відповідач має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 3 листопада 2025 року становить 51985,54 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу (далі ЦК) України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом частини п`ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною восьмою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, п`ята-шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказує на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 30 листопада 2020 року звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто, факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заява в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку григоренко Т.М., який виконав ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Суд встановив, що анкета-заява від 30 листопада 2020 року містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться фотографії паспорту ОСОБА_1 та її РНОКПП, які надані останньою до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві міститься прохання ОСОБА_1 відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку.

До позовної заяви АТ «Універсал Банк» додало розрахунок заборгованості за договором, копію анкети-заяви від 30 листопада 2020 року, роздруківку Умов і правил обслуговування фінансових осіб в АТ «Універсал Банк», витяг з Тарифів за Чорною карткою «Monobank», Паспорт споживчого кредиту «Картки monobank», роздруківку Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та копію паспорта ОСОБА_1 .

Представник позивача, на підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, надав виписку про рух коштів по картці від 3 листопада 2025 року, клієнт ОСОБА_1 , інформація по картці НОМЕР_1 , рахунок: НОМЕР_2 за період 30.11.2020-03.11.2025, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці та з якої вбачається, що відповідач станом на 3 листопада 2025 року має заборгованість у розмірі 51985,54 грн - заборгованість за наданим кредитом.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту відповідачу та його розміру, а також розмір заборгованості за кредитом.

Як вбачається з наданої позивачем виписки про рух коштів по картці, відповідач активно користувалася рахунком, здійснювала з нього платежі, оплачувала різноманітні послуги та здійснював платежі у закладах торгівлі. Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що вона була обізнана про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у неї вільному електронному доступі. Таке активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку свідчить про обізнаність відповідача щодо умов кредитування та правил користування послугою електронного банку.

Позивачем доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом і його розміру.

У свою чергу відповідач визнає факт користування кредитними коштами, належних та допустимих доказів на спростування аргументів позивача як щодо укладення між сторонами кредитного договору, погодження всіх істотних умов договору, так і щодо розміру заборгованості не надано.

Відповідач доводів позивача про визначену у позові заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів повної сплати заборгованості за кредитним договором не подав.

Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій та пені, однак дане твердження не відповідає матеріалам справи. В розрахунку заборгованності наданої позивачем відсутні нарахування штрафів і пені з 30 листопада 2020 року. В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість тільки за тілом кредиту у розмірі 51985,54 грн.

Судом перевірено факт надання кредитних коштів, правильність нарахування відсотків та встановлено, що вказані суми відповідають умовам укладеного договору.

За таких обставин, враховуючи доведення позивачем обставин щодо надання кредитором відповідачу грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

А тому, розглядаючи справу виходячи з диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, то суд приходить до наступного

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 7 статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судових рішень вирішуються у передбаченому розділом VI Цивільного процесуального кодексу України порядку.

Згідно з частиною 1, 3, 4 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Верховний Суд у постанові від 19 червня 2019 року в справі № 2-55/10 зазначив, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Також у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року в справі № 264/2548/16-ц вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Разом з тим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим (постанова Верховного Суду від 5 вересня 2023 року в справі № 295/5781/19).

Системний аналіз норм законодавства та висновків Верховного Суду свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. При цьому необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення/розстрочення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Предметом вказаного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, який, як встановлено, був укладений за взаємною згодою сторін, зокрема і щодо відповідальності за його невиконання.

Тому, виходячи з підстав та предмету саме в цій справі, враховуючи сутність обставин, які передували виникненню спору між сторонами, суд не вбачає необхідності встановлення відстрочення або розстрочення виконання даного рішення на стадії його ухвалення.

У той же час суд зауважує, що сторони не обмежені у своєму праві визначити порядок та спосіб виконання даного рішення суду, в тому числі і шляхом розстрочення його виконання на стадії виконання, тобто після ухвалення даного рішення суду.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей статтями 4, 12, 76, 81, 142, 206, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 листопада 2020 року у розмірі 51985 (п`ятдесят одна тисяча де`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус