Ухвала суду № 136556160, 08.05.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2132/23

Провадження № 2/375/479/26

УХВАЛА

08 травня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Штифорук О.В.,

за участю секретаря Юрченко Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 подав клопотання про призначення комплексної земельно-технічної експертизи та поставити наступні питання:

- чи має місце перетин меж поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 3223755100:01:019:0068 та 3223755100:01:019:0073 відповідно до даних автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру?

- чи відповідає розташування земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 та земельної ділянки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з кадастровим номером 3223755100:01:019:0073 за їх фактичним використанням, відповідно до документації із землеустрою, яка складалась та затверджувалась при відведенні їх у власність, інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі? Якщо не відповідає, то в чому саме полягає невідповідність?

- в межах частини якої земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 чи з кадастровим номером 3223755100:01:019:0073 розміщений металевий паркан?

Позивач клопотання свого представника підтримала. Просить призначити експертизу.

Представник відповідачів - ОСОБА_3 заперечив щодо призначення експертизи. Подав клопотання у якому просить визнати дії позивача такими, що є зловживанням процесуальнити правами та закрити провадження у справі. В обгрунтування своїх вимог вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 06.03.2023 року по справі № 375/1266/21 уже вирішено спір ОСОБА_1 з тими ж сторонами і з аналогічними вимогами. З огляду на постанову суду Апеляційної інстанції, вбачається, що клопотання про призначення комплексної земельно-технічної експертизи переслідує намір встановити обставини, які вже встановлені Київським апеляційним судом в постанові від 06.03.2023 року.

Представник позивача - Потапенко С.А. заперечив щодо закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що 06.10.2021 року до Рокитнянського районного земельної суду Київської області вже подавалась позовна заява до колишнього власника ділянки площею 0,1213223755100:01:019:0073 - ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якій позивач просив суд:

- зобов?язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1272 га з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 шляхом знесення збудованої ним огорожі на частині приналежної ОСОБА_1 земельної ділянки;

- зобов?язати ОСОБА_6 здійснити перебудову колодязя для збору дощової води та зробити водовідведення дощових вод відповідно до норм ДБН 360-92.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27.10.2022 року у справі № 375/1266/21 позов до ОСОБА_6 був задоволений частково.

Позовна вимога в частині зобов?язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні суміжної земельною ділянкою шляхом знесення збудованої ним огорожі на частині приналежної ОСОБА_1 земельної ділянки Рокитнянським районним судом було залишена поза увагою.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.03.2023 року у справі N?375/1266/21 рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27.10.2022 року у справі N? 375/1266/21 скасовано та прийнято нове рішення - про відмову у задоволенні моїх позовних вимог до ОСОБА_6 .

При ухваленні даної постанови Київський апеляційний суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Натомість Рокитнянський районний суд Київської області зазначаючи у резолютивній частині рішення від 27.10.2022 року у справі N? 375/1266/21 про зобов?язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1272 га з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 зі сторони ОСОБА_1 шляхом приведення збудованої огорожі відповідно до вимог п. 6.7. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», а саме висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій, вийшов за межі заявлених мною позовних вимог.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення експертизи, клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України свідчить про те, що підставою для ухвалення судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження №14-225цс19) зазначила, що згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України у чинній редакції) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридично-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 932/15395/19-ц, провадження № 61-20127св21).

Отже, враховуючи наведене вище, суд закриває провадження у справі, якщо у позовах, які розглядались судами, одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Враховуючи наведене, у справах №375/1266/21 та №375/2132/23 відмінними (нетотожними) є підстави позовних вимог.

Таким чином, оскільки закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто абсолютно збігаються сторони, предмет і підстави позовів, клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про призначення експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 Цивільного процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частини першої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснив судам, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Дослідивши матеріали справи та зміст клопотання, суд вважає, що для правильного вирішення питання у справі потрібні спеціальні знання, а тому у справі слід призначити комплексну судово земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, а також вважає за можливе проведення експертизи доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».

Відповідно до частини першої статті 107 Цивільного процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Крім того, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам положення статті 109 Цивільного процесуального кодексу України про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Педставник позивача просить проведення земельно-технічної експертизи доручити едоручити судовому експерту Клівак Олені Володимирівні (свідоцтво МЮУ № 1388, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мрії, 12М, офіс 17).

Оскільки саме представник позивача просив призначити у справі експертизу та зазначив в клопотанні про призначення експертизи, що витрати по проведенню експертизи бере на себе позивач ОСОБА_1 , суд вважає необхідним оплату експертизи покласти на позивача.

Згідно із статтею 252 Цивільного процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи. Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібен значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження по справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 109, 252, 255, 258, 260, 262, 353, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Шевчука Ю.І. про закриття провадження у справі - відмовити.

Клопотання представника позивача - адвоката Потапенка С.А. про призначення земельно-технічної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою, земельно-технічну експертизу.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

- чи має місце перетин меж поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 3223755100:01:019:0068 та 3223755100:01:019:0073 відповідно до даних автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру?

- чи відповідає розташування земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 та земельної ділянки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з кадастровим номером 3223755100:01:019:0073 за їх фактичним використанням, відповідно до документації із землеустрою, яка складалась та затверджувалась при відведенні їх у власність, інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі? Якщо не відповідає, то в чому саме полягає невідповідність?

- в межах частини якої земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:019:0068 чи з кадастровим номером 3223755100:01:019:0073 розміщений металевий паркан?

Проведення експертизи доручити судовому експерту Клівак Олені Володимирівні (свідоцтво МЮУ № 1388, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мрії, 12М, офіс 17).

Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків (ст. ст. 384, 385 КК України).

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 .

Надати у розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 375/2132/23.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам положеннястатті 109 ЦПК України, згідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Рокитнянський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Головуюча суддя О.В. Штифорук