Рішення № 13655599, 12.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.11 р. Справа № 29/127

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієве, Донецької області

про: стягнення заборгованості у розмірі 655,00грн., штрафу у сумі 98,25грн.

за участю:

представника Позивача Бассараба Л.П. (за довіреністю №12 від 09.12.2010р.)

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієве, Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 655,00грн., штрафу у сумі 98,25грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №1082 від 19.04.2010р, щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі продажу №1082 від 19 квітня 2010р., правоустановчих документів ОСОБА_1, видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість складає 655,00грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 692, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

06.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: довідки про юридичну адресу та рахунки, докази наявності повноважень у особи, що підписала позов.

14.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано оригінал квитанції з доказами направлення позовної заяви на адресу Відповідача.

12.01.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано прибутковий касовий ордер з доказами часткової оплати, поштове повідомлення про отримання Відповідачем позовної заяви.

Представник Позивача у судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86401, м.Єнакієво, вул.Турутіна, 184

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1082, відповідно п.1.1 договору продавець зобовязується передати у власність Покупця товар який належить Продавцю, а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах даного договору.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- ціна одиниці товару встановлюється Продавцем та вказується у накладних (п.4.1 Договору);

- Покупець зобовязується оплатити товар у строки, встановлені у п.4.3 даного договору шляхом перерахування повної грошової вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця або внесенням грошових коштів до каси підприємства (п.4.2 Договору);

- Оплата товару Покупцем здійснюється за передплатою, або з відстроченням платежу не більш ніж 10 днів (десять днів) (п.4.3 Договору);

За несвоєчасну оплату товару з затриманням більш ніж на 5 днів від умов передбачених п.4.3 договору. Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 15% від загальної суми відвантаженого, але несвоєчасно оплаченого товару (п.5.2 Договору).

Відповідно п.7.1 вказаний договір вступає в дію з моменту підписання повноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 688,51грн., що підтверджується видатковими накладними №Д-00034221 від 11.06.2010р. на суму 240,87грн., №Д-00033453 від 04.06.2010р. на суму 162,95грн., №РН-141401 від 11.06.2010р. на суму 284,69грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень, також у вказаних накладних мається посилання на договір №1082 від 19.04.2010р.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 655,00.

Стан розрахунків підтверджується підписаним з боку обох сторін актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість складає 655,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з договору купівлі - продажу №1082 від 19 квітня 2010р., Відповідач прийняв на себе зобовязання прийняти та оплатити товар, з відстроченням платежу не більш ніж 10 днів. Позивачем на виконання умов договору була здійснена поставка товару на суму 688,51грн., проте Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар у повному обсязі.

Відтак, решта несплаченої суми, факт наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 655,00грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобовязання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 655,00грн., які задовольняє у повному обсягу.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За несвоєчасну оплату товару з затриманням більш ніж на 5 днів від умов передбачених п.4.3 договору, Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 15% від загальної суми відвантаженого, але несвоєчасно оплаченого товару (п.5.2 Договору).

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг, наданих позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 98,25грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Єнакієве, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 655,00грн., штрафу у сумі 98,25грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” (83059, м.Донецьк, вул.Складская, 5, ЄДРПОУ 32193737, р/р 26000410030000 у ПАТ „Про Фін Банк”, м.Донецьк, МФО 334594) заборгованості у розмірі 655,00грн., штрафу у сумі 98,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” (83059, м.Донецьк, вул.Складская, 5, ЄДРПОУ 32193737, р/р 26000410030000 у ПАТ „Про Фін Банк”, м.Донецьк, МФО 334594) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 12.01.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.11р.