Рішення № 13655596, 18.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.11 р. Справа № 29/120

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд”, м.Донецьк

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Мангуш, Донецької області

про: стягнення заборгованості у розмірі 29279,49грн., пені у сумі 1566,45грн., 3% річних у розмірі 3001,15грн.

за участю:

представника Позивача Недавня Т.А. (за довіреністю №б/н від 10.01.2011р.)

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Мангуш, Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29279,49грн., пені у сумі 1566,45грн., 3% річних у розмірі 3001,15грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №457ДН-10 від 31.12.2009р. щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №457ДН-10 від 31.12.2009р., додатку до договору, накладної, претензії від 08.10.2010р. №б/н, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та завіреного печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 21.07.2010р. складає 137134,85грн., свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника - Норд”, свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198,216, 220, 229, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3, 4, 12, 15, 32, 33, 54, 55, 83 Господарського процесуального кодексу України.

01.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену виписку з банківського рахунку Позивача в якості доказу часткової оплати, стосовно вказаної виписки Позивачем у письмових поясненнях зазначено, що сума платежу не співпадає із різницею між вартістю поставленого товару за накладною, що є у матеріалах справи та сумою боргу внаслідок того, що між сторонами існували довготривалі відносини, та частина коштів з цього платежу направлялась на погашення боргу за попередніми поставками. Крім того Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

18.01.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі у яких вказує, що сума боргу на момент подачі прозову, складала вартістю товару, поставленого за останньою накладною, тобто за накладною №30679 від 23.06.2010р. Цим пояснюють різницю між сумою вартості товару за накладною №30679, сумою боргу, та сумою часткової оплати. Крім того Позивач зазначив, що після подачі позову Відповідачем було сплачено в період з 22.11.2010р. по 21.12.2010р. суму боргу частково у сумі 28382,53грн., тобто сума основного боргу станом на 18.01.2011р. складає 896,96грн. Крім того Позивачем надано виписку з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати.

Представник Позивача у судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87400, Донецька область, Першотравневий район, селище міського типу Мангуш, вул. Корабельна, б.20Б

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд” (Постачальник) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №457ДН-10, відповідно п.1.1 договору Постачальник зобовязується поставляти Покупцеві побутову техніку, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються у накладних, що є невідємними частинами даного Договору (далі за текстом „товар”), а Покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.

Згідно п.3.1 договору загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, його часткове співвідношення (асортимент) за групами, видами, марками та типами товару визначаються у накладних, що є невідємними частинами даного Договору, та прийняті сторонами як документи, що мають силу Специфікації.

Зобовязання Сторін з поставки товару виникають на підставі погодженого Постачальником письмового замовлення Покупця, що подається не пізніше ніж за 5 (пять) днів до планової дати поставки. У випадку неодержання зазначеного строку подання. Замовлення приймається на розсуд Постачальника (п.4.1 Договору). Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за накладною в якій сторони зазначають найменування товару, що поставляється, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Датою поставки вважається дата підписання накладної (п.4.3 Договору).

У розділі 7 договору сторони дійшли згоди щодо ціни товару та суми договору:

- ціни на товар, що поставляються за даним Договором вказуються у рахунках Постачальника та остаточно узгоджуються сторонами в момент отримання товару шляхом підписання товарно-транспортної накладної/накладної представниками сторін та скріплення печаткою кожної зі сторін. При цьому наявність печатки або за домовленістю відбитків штампу на приймально-здавальному документі, підписаному будь-яким з працівників Сторін, або підпис довіреної на отримання товару особи, свідчить про безумовне прийняття товару за зазначеними цінами (п.7.1 Договору);

- сума Договору визначається як сума вартості усього товару поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем під час строку дії даного Договору за усіма накладними та на дату укладення і складає 360000 грн. (триста шістдесят тисяч) грн. з ПДВ .

У розділі 8 договору сторони встановили порядок розрахунків:

- Покупець зобовязаний оплатити вартість поставленого товару у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) день від дати поставки, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.8.1 Договору);

- Сторони узгодили, що будь-який платіж, що отриманий Постачальником від Покупця спрямовується в першу чергу на погашення існуючої заборгованості за даним Договором, не залежно від змісту реквізиту призначення платежу (п.8.3 Договору).

Згідно п.9.3 Договору у разі порушення строків оплати товару Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У п.9.4 Договору зазначено, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України сторони встановили що Покупець, що прострочив зобовязання щодо оплати товару зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплатити тридцять процентів річних від простроченої суми. Згідно п.9.5 Договору на підставі пункту 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, сторони домовились, що нарахування пені, що передбачена у п.9.3 даного Договору здійснюється протягом всього часу за який зобовязання не було виконане належним чином.

Позивачем на виконання умов вказаного договору була здійснена поставка Відповідачу на суму 37135,12грн., що підтверджується накладною №30679 від 23.06.2010р., у якій є посилання на договір №457 ДН-10, вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень. Факт поставки також підтверджується податковою накладною, у якій також міститься посилання на договір.

Відповідачем в порушення умов договору була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 29279,49грн.

За для досудового врегулювання спору Позивач на адресу Відповідача було направлено претензію №б/н від 08.10.10р. з вимогою погасити заборгованість.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 28382,53грн. після подачі позовної заяви, припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення боргу у розмірі 28382,53грн. Вказана сплата підтверджена документально, це виписка з банківського рахунку від 14 січня 2011р. №20-2/1-12-152.

Оскільки погашення заборгованості розмірі 28382,53грн.відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 18.11.10р.) заборгованість не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з договору поставки №457 ДН -10, Відповідач прийняв на себе зобовязання прийняти та оплатити поставлений товар, за умовами вказаного Договору. Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем в порушення умов договору була здійснена не повна оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 896,96грн. (29279,49грн. 28382,53грн. (часткова оплата після подачі позовної заяви)).

Відтак, решта несплаченої суми, факт наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 896,96грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобовязання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 896,96грн., які задовольняє у повному обсягу.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.9.4 Договору зазначено, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України сторони встановили що Покупець, що прострочив зобовязання щодо оплати товару зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплатити тридцять процентів річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 30% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 3001,15грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.9.3 Договору у разі порушення строків оплати товару Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо задоволення пені у повному обсягу у розмірі 1566,45грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Мангуш, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 29279,49грн., пені у сумі 1566,45грн., 3% річних у розмірі 3001,15грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 КБ ДРУ Приватбанк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд” (ЄДРПОУ 24802690, 83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2, р/р 26001301750637 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій обл.”, МФО 334635) заборгованості у розмірі 896,96грн., пеню у сумі 1566,45грн., 3% річних у розмірі 3001,15грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 КБ ДРУ Приватбанк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд” (ЄДРПОУ 24802690, 83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2, р/р 26001301750637 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій обл.”, МФО 334635) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 338,47грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника Норд”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Мангуш, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 28382,53грн. припинити.

У судовому засідання 18.01.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.11р.