Рішення № 136551828, 15.05.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1771/26

Провадження № 2/484/1440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 6 014 грн. 94 к., -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» в особі представника Шкапенка О.В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ціна позову 6 014 грн. 94 к.,позов мотивований тим, що 05.02.2024 року Радченко Вірджинія (надалі Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 05.02.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Згідно зазначеного договору відповідачці був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідачки зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано відповідачці платіжну картку. Позивач зі своєї сторони виконав свої зобов`язання за договором. Відповідачка умови кредитного договору не виконувала, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 03.04.2026 року склала 6 011 грн. 94 к., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 3 012 грн. 92 к., заборгованість за відсотками в сумі 1 849 грн. 02 к. та пеня у сумі 1 150 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідачки на його користь зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Позивач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд» на підтвердження чого наявна довідка про доставку електронного документу.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачу надсилалися за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак згідно з роздруківкою руху поштового відправлення через сервіс АТ «Укрпошта», відправлення повернуто відправнику у зв`язку з тим, що адресат відсутній вказаною адресою.

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тож оскільки відповідач, маючи надану йому державою можливість безкоштовно отримувати кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання, не скористався нею, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2024 року відповідачка з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку звернулася до позивача із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК» та підтвердила свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами складає між ними кредитний договір.

Договір було укладено та підписано в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зазначеного договору відповідачці був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідачки зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано відповідачці платіжну картку.

АТ «А-БАНК» зі своєї сторони виконало свої зобов`язання за кредитним договором б/н від 20.07.2024 року, надавши відповідачці грошові кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на банківську картку, однак відповідачка умови кредитного договору не виконувала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 03.04.2026 року склала 6 011 грн. 94 к., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 3 012 грн. 92 коп., заборгованість за відсотками в сумі 1 849 грн. 02 к. та пеня у сумі 1 150 грн., що підтверджується копією виписки по картці від 03.04.2026 наданою АТ «А-БАНК», копією довідки за лімітами АТ «А-БАНК» за період від 05.02.2024 по 03.04.2026, та копією довідки за картами АТ «А-БАНК».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15- ц, від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.

Відповідачка добровільно заборгованість не погашає.

З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталася, причин невиконання зобов`язання не пояснювала.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч.1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Однак відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань згідно умов кредитного договору та порушив умови договору щодо строків сплати кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 6 011 грн. 94 коп.

З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталась, причин прострочення зобов`язання не пояснювала.

На день розгляду справи в суді зобов`язання відповідачкою досі не виконане, заборгованість не сплачена.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правовідносини, встановлені договором, або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 05.02.2024 року в сумі 6 011 грн. 94 коп.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

За таких обставин, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, з точки зору їх достатності, допустимості і взаємозв`язку, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути всі понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн. 40 к.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «А-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за кредитним договором б/н від 05.02.2024 року, яка станом на 03.04.2026 року склала в загальній сумі 6 011 (шість тисяч одинадцять) грн. 94 к., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 3 012 (три тисячі дванадцять) грн. 92 к., заборгованість за відсотками в сумі 1 849 (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн. 02 к. та пеню у сумі 1 150 (одна тисяча сто п`ятдесят) грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «А-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 к.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 15 травня 2026 року.

СУДДЯ: