Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 138/385/26
Провадження №:2/138/889/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі судді Київської Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитних договір №9991 від 24.04.2024, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4950,00 грн. строком на 365 днів, до 24.04.2025, шляхом переказу на її платіжну картку. Відсотки за користування кредитом 1,50% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір укладений в електронному виді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Позивач зазначив, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого обов`язку та не здійснила погашення заборгованості, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення з відповідача боргу за договором кредиту, який становить 22498,98 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Універсал банк» докази, а також відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.04.2026 витребувано докази у АТ КБ «Приватбанк».
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач отримала ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористалась. Разом з тим, відповідач під час судового розгляду подавала неодноразові письмові пояснення в яких заперечувала проти задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що нею було погашено тіло кредиту, а тому подальше нарахування процентів є неправомірним. Також зазначала, зокрема, що розмір процентів є неспівмірним до тіла кредиту, а тому такий підлягає зменшенню. Крім того, заперечувала проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, 24.04.2024 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №9991. На умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 4950,00 грн.на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором. Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547.50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.
Строк надання Кредиту становить 365 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.
Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», які розміщені на Сайті https://kltcredit.com.ua. В матеріалах справ наявні вказані Правила надання грошових коштів.
Товариство здійснює переказ суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.
Сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку №1.
Нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту, визначеної у пункту 1.1. цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.
Позичальник здійснює платежі за Договором у розмірі та у строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання Позичальником за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
Зарахування грошових коштів на виконання зобов`язань Позичальника при здійснені оплати процентів та закриття цього Договору до дати повернення Кредиту, здійснюється в такій послідовності: - у першу чергу сплачуються проценти згідно Додатку №1 до цього Договору - у другу чергу сплачується сума Кредиту, яка підлягає сплаті у строк, визначений п. 1.4. Договору; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://kltcredit.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний вище договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 774529. Факт укладення договору відповідачем не заперечувався.
До вказаного вище договору позивачем долучено додаток № 1 до кредитного договору №9991 від 24.04.2024 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, паспорт споживчого кредиту в якому зазначено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту та інша важлива інформація.
Підписавши вказаний вище паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердила, що отримала та ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, а також підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов`язань за таким договором.
Як доказ перерахунку кредитних коштів відповідачу позивачем надано до суду довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 09.01.2026 в якій зазначено про те, зокрема, що підставі договору №40076206-1_26/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» на рахунок відповідача №5168745102023196 24.04.2024 успішно було перераховані кошти у розмірі 4950,00 грн.
Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260424/48773-БТ від 28.04.2026 на ім`я відповідача емітовану картку № НОМЕР_2 . Згідно виписки по вказаному рахунку за період з 24.04.2024 по 29.04.2024 на рахунок відповідача 24.04.2024 було зарахування коштів у розмірі 4950,00 грн.
Відповідач ту обставину, що на її банківський рахунок було перераховані кредитні кошти у розмірі 4950,00 грн. не заперечувала.
Згідно розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором № 9991 від 24.04.2024, станом на 09.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача становить 22498,98 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4949,50 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом у розмірі 17549,48 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Крім того, без здійснення входу позичальником на сайт кредитодавця, без отримання ним умов договору (оферти) і повідомлення з одноразовим ідентифікатором та без введення відповідачем одноразового ідентифікатора, що означає прийняття пропозиції (акцепту), кредитний договір не був би укладеним.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 28 квітня 2021року у справі №234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі №234/8079/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі№640/7029/19.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачем кредитного договору №9991 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилами ст.525, 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначала, що вона сплатила позивачу суму коштів у розмірі 9550,00 грн., що перевищує тіло кредиту майже у два рази, а тому вважає, що кредит вона повернула у повному розмірі.
Разом з тим, суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача, оскільки як слідує з детального розрахунку заборгованості надано позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, за період з 24.04.2024 по 24.04.2025 відповідачу було нараховано заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4950,00 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 27098,98 грн. Строк нарахування процентів становить 365 днів, процентна ставка 1,5% в день, що відповідає положенням кредитного договору. Крім того, з вказаного розрахунку слідує, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості у загальному розмірі 9550,00 грн.
Так, з вказаного розрахунку слідує, що сплачена відповідачем сума коштів у розмірі 9549,50 грн. була врахована позивачем наступним чином: 9549,50 грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитом та 0,50 грн. в рахунок погашення тіла кредиту. При цьому, з аналізу п.4.5, 4.6 кредитного договору слідує, що при погашенні заборгованості в першу чергу зарахування грошових коштів на виконання зобов`язань відноситься на рахунок процентів, а лише за відсутності процентів зарахування коштів відносить на рахунок тіла кредиту.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про правомірність здійснених позивачем нарахувань, а твердження відповідача щодо неврахування суми коштів у розмірі 9550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, відповідач не надав суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.
Згідно з позицією Верховного Суду в постанові від 08 липня 2020 року по справі №464/4985/15-ц визначено, що твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Крім того, відповідач у своїх запереченнях просила зменшити розмір заборгованості, однак предметом стягнення з відповідача є стягнення заборгованості за сумою кредиту та нарахованими процентами за користування кредитом відповідно до ст.1048 ЦК України. При цьому, суд наділений повноваженням лише на зменшення розміру неустойки (штрафних санкцій), відповідно до ст.551 ЦК України, однак штрафні санкції позивачем до стягнення не заявлені. Зважаючи на викладене, правових підстав для зменшення судом розміру заборгованості немає.
Враховуючи викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що договір кредиту, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним вище договором кредиту у загальному розмірі 22498,98 грн.
Крім того, позивач у своєму позові просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов`язані з розглядом даної цивільної справи.
Так, згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: договір 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024; акт приймання-передачі наданих послуг №57 від 03.11.2025 до вказаного договору; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №57 від 03.11.2025 до вказаного договору, з якої слідує, що вартість послуг адвоката становить 10000,00 грн.; платіжна інструкція кредитового переказу коштів №976 від 02.12.2025.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. є значно завищеними та недостатньо обґрунтованими.
З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за договором позики №111833 в розмірі 22498 гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», Код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: пл.Солом`янська, 2, прим.4, м.Київ, 03035.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.Б.Київська
Судове рішення № 136530299, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 138/385/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: