Ухвала суду № 136507338, 29.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2405/26

провадження № 1-кс/405/1373/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000558 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Імішлі, Імішлінського району, Республіки Азребайджан, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживє за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого ВРЗЗС СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ог.

Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою або в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 підтримала за обставин, які зазначені в клопотанні та додала, що в клопотання помилково зазначено суму альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вірним розміром є 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник в судовому засіданні вказала, що захистом не оспорюється обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 , однак вважає про безпідставність ризиків, на існуванні яких наголошують слідчий та прокурор. Її підзахисний співпрацює зі слідством, вважає, що достатнім запобіжний заходом є домашній арешт із забороною покидати житло в нічний час, у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила визначити заставу у розмірі 20-30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що не одружений, офіційно не працює, на обліках не перебуває, не притягувався раніше до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000558 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

22.04.2026 слідчим, у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 22.04.2026, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: що в період з вересня 2025 року по жовтень 2025 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, мешканці Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, порушуючи вимоги статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, статей 5, 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650 а також встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, достовірно знаючи про передбачений чинним законодавством України порядок порубки деревини у захисних лісових насадженнях, вчинили умисні протиправні дії з незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев.

Так, у період часу з початку вересня 2025 року до 16.10.2025, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, самовільно, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст.ст. 4, 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650 перебуваючи на території захисного лісового насадження, що розташоване в межах Долинської територіальної громади, Кропивницького району Кіровоградської області, між с. Мирне та с. Никифорівка, за географічними координатами: 48.2042211, 32.7581047, поруч з земельною ділянкою із кадастровим номером 3521987400:02:000:9503, шляхом відокремлення стовбурів дерев від коренів, вчинили незаконну порубку 153-х дерев породи Акація, Клен та Дуб до ступеня припинення росту, з яких: 16 (шістнадцять) живоростучих (сироростучих) дерев породи акація, 2 (два) живоростучих (сироростучих) дерева породи клен та 135 (сто тридцять п`ять) живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам майнову шкоду (збитки), яка згідно із розрахунком розміру шкоди Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 22.10.2025 складає 1 648 470,34 грн, що у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно примітки до статті 246 КК України є тяжкими наслідками.

У подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з метою особистого збагачення та доведення злочинного умислу до кінця, розпорядилися спиляними деревами на власний розсуд, а саме з використанням транспортних засобів здійснили перевезення з метою збуту, попередньо підготовлених стовбурів дерев, зберігання із вказаною метою та їх збут мешканцям Кропивницького району Кіровоградської області за грошові кошти, які розподілили між собою.

Крім того, в період часу з грудня 2025 року по 22.01.2026, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи повторно, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, самовільно, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст.ст. 4, 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650, перебуваючи на території захисного лісового насадження, що розташоване в межах Кропивницького району, Кіровоградської області, між с. Новошевченкове та с. Ганнівка, за географічними координатами 48.153276, 33.0386359, шляхом відокремлення стовбурів дерев від коренів, вчинили незаконну порубку дерев різних порід до ступеня припинення росту 10-ти дерев породи Дуб та Ясен до ступеня припинення росту, з яких: 9 (дев`ять) живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб, 1 (одне) живоростучих (сироростучих) дерево породи ясен та перебуваючи на території захисного лісового насадження, що розташоване в межах Кропивницького району, Кіровоградської області, між с. Новошевченкове та с. Ганнівка, за географічними координатами 48.161708, 32.9998619, шляхом відокремлення стовбурів дерев від коренів, вчинили незаконну порубку 14 (чотирнадцяти) живоростучих (сироростучих) дерев породи акація до ступеня припинення.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам майнову шкоду (збитки), яка згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 118/26-27 від 10.03.2026 складає 1 997 299,74 грн, що у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно примітки до статті 246 КК України є тяжкими наслідками.

У подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з метою особистого збагачення та доведення злочинного умислу до кінця, розпорядилися спиляними деревами на власний розсуд, а саме з використанням транспортних засобів здійснили перевезення з метою збуту, попередньо підготовлених стовбурів дерев, зберігання із вказаною метою та їх збут мешканцям Кропивницького району, Кіровоградської області за грошові кошти, зокрема 22.01.2026 в с. Червоне Озеро, Кропивницького району, Кіровоградської області, збули 6 складометрів незаконно порубленої деревини за грошові кошти в сумі 7700 (сім тисяч сімсот) гривень, які розподілили між собою.

Крім того, в період часу з лютого 2026 року по 02.03.2026, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи повторно, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення захисних лісових насаджень, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовлених ручних бензопил, самовільно, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки та у порушення ст.ст. 4, 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650, перебуваючи на території захисного лісового насадження, що розташоване в межах Кропивницького району, Кіровоградської області, поблизу с. Новосавицьке, за географічними координатами 48.2326211, 32.6210988, шляхом відокремлення стовбурів дерев від коренів, вчинили незаконну порубку дерев різних порід до ступеня припинення росту 32-х дерев породи Дуб та Черешня до ступеня припинення росту, з яких: 27 (двадцять сім) живоростучих (сироростучих) дерев породи дуб, 5 (п`ять) живоростучих (сироростучих) дерев породи черешня.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спричинили довкіллю і охоронюваним законом державним інтересам майнову шкоду (збитки), яка згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 264/26-27 від 07.04.2026 складає 361 993,49 грн, що у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно примітки до статті 246 КК України є тяжкими наслідками.

У подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з метою особистого збагачення та доведення злочинного умислу до кінця, розпорядилися спиляними деревами на власний розсуд, а саме з використанням транспортних засобів здійснили перевезення з метою збуту, попередньо підготовлених стовбурів дерев, зберігання із вказаною метою та їх збут мешканцям Кропивницького району, Кіровоградської області за грошові кошти, зокрема 02.03.2026 в с. Ручейки, Кропивницького району, Кіровоградської області, збули 4,5 складометрів незаконно порубленої деревини за грошові кошти в сумі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень, які розподілили між собою.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.10.2025, ОСОБА_11 від 11.02.2026, протоколом огляду від 05.11.2025, від 16.10.2025, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 22.01.2026, протокол про результати проведення НСрД контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 23.01.2026, від 03.03.2026, протокол огляду місця події від 11.02.2026, від 11.03.2026, протокол огляду предметів від 11.02.2026, висновок експерта за результатами проведення судово-трасологічної експертизи від 19.02.2026 №СЕ-19/112-26/1941-ТР, від 31.03.2026 №СЕ-19/112-26/3254-ТР, інженерно-екологічної експертизи від 10.03.2026 №118/26-27, від 07.04.2026 №264/26-27, протокол про результати проведення НСрД спостереження за особою від 09.02.2026 відносно ОСОБА_4 , в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:

-щодо ризику передбаченого п. 1 кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до семи років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільгового інституту призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_4 переховуватися від суду.

Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;

-щодо ризику передбаченого п. 3 кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 , вчинене за попередньою змовою групою осіб, тому підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних у формі погроз, переконань, умовлянь, тощо, та схилити їх до протидії досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні шляхом надання завідомо неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

Протоколи допиту свідків, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 ог. кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.

Обґрунтування, які наведені слідчим та прокурором щодо наявності ризику, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не переконливими та не дають слідчому судді допустити потенційну можливість вчинення підозрюваним таких протиправних дій.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

При вирішення питання про застосування достатнього та необхідного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, не має утриманців, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров`я відносно підозрюваного сторонами не надавались, міцність соціальних зв`язків, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 246 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим суддею також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що до підозрюваного слід застосувати виключно тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді застави арешту в певний період доби є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

В ході розгляду клопотання сторона обвинувачення мотивувала означений розмір застави, тобто 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Будь-яких відомостей щодо матеріального стану, статків підозрюваного, стороною обвинувачення не надано.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його належну поведінку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.

В ході розгляду справи встановлено, що підозрюваний не працює, повідомив в судовому засіданні, що зможе внести заставу у розмірі, що не перевищує 100 тис. грн.

За наведених обставин, слідчий суддя визначає розмір застави виключно в межах тих доказів, які надані сторонами кримінального провадження.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.

За наведених обставин, слідчий суддя визначає розмір застави виключно в межах тих доказів, які надані сторонами кримінального провадження.

Враховуючи відсутність у підозрюваного значних статків (банківських вкладів, рухомого та нерухомого майна, тощо) , наявність доходу виключно лише з за неофіційним місцем роботи, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри за ч. 4 ст. 240 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених законом межах, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, установлення, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

За вказаного обґрунтування, слідчий суддя вважає про можливість часткового задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ог. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 29.04.2026 по справі № 12025120000000558 від 11.09.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком з 29.04.2026 до 22.06.2026 включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання слідчого відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12