Ухвала суду № 136506287, 03.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10841/25

Провадження № 2/204/797/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 767 00 00, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

(повний текст)

3 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про стягнення моральної шкоди у розмірі 350000 грн. Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Позивачка 24.02.2026 направила до суду заяву про збільнення позовних вимог в порядку ст.49 ЦПК України та просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 833000 грн. В судовому засіданні позивач та її представник просили прийняти уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог. В судовому засіданні представник відповідача заперечував у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, оскільки подана з порушенням норм ЦПК України, а саме вже після того як було розпочато судовий розгляд. Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши заяву, доходить такого. Згідно з ч.1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17. Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 06 грудня 2023 року у справі №337/804/23 (провадження № 61-12848св23) та від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19 (провадження № 61-7912св20) зазначав, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті. Згідно з п. 2 ч.2, ч.3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Так, у постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Предметом позову є певна вимога позивача до відповідача про стягнення моральної шкоди стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц). Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Приписами ст. 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи, що судовий розгляд по суті розпочато ще не було , приймаючи до уваги зміст поданої заяви, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову у порядку ст. 49 ЦПК України та в подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог згідно заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 24.02.2026. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).

В той же час, частиною 7 статті 277ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Як слідує зі змісту уточненої позовної заяви, предметом даного позову є стягнення моральної шкоди у розмірі 833000грн, тобто ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Таким чином, враховуючи, ціну позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа, відповідно до п.5 ч.4ст.274ЦПК України віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 49, 198, 247, 260,277 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у порядку ст. 49 ЦПК України від 24.02.2026 р. У подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог згідно заяви про зміну предмету позову. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на заяву про зміну предмету позову. Роз`яснити відповідачу,що вінмає право подати відзив у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти уточненої позовної заяви. Відповідно до вимог ч. 4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В.Чудопалова